РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 14 (20 квітня 2012) 

  • Біда випробовувала на людяність

    Сумну звістку принесли нам на своїх крилах чорні лелеки у квітні 1986-го: після аварії на ЧАЕС дуже багато бачили їх в зоні лиха.

    Ніхто і не здогадувався, що та весна 1986-го назавжди чорними літерами закарбується в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ. Дослідники кажуть, що в ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більш ніж 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких понад половину представляли тогочасну УРСР.

    Вперше після атомних бомбардувань людство зіштовхнулося з неприборканим і непередбачуваним атомом. Коли вчені Радянського Союзу і всього світу вирішували, як приборкати стихію, що вийшла з-під контролю, в кінці квітня і в перших числах травня люди різних професій йшли на ліквідацію аварії. Вагома роль відводилася і залізничникам, які транспортували вантажі для робіт з ліквідації аварії, брали участь в евакуації людей із зони лиха, словом, підставляли своє надійне плече для подолання біди.

    У локомотивному депо Коростень потурбувалися про те, щоб про цю подію, про людей, які гідно виконували свої обов’язки, знали і пам’ятали не лише нинішні, а й наступні покоління. У музеї депо на стенді «Чорнобиль - трагедія століття» розміщені списки учасників ліквідації, тут також імена нагороджених за сумлінне виконання своїх обов’язків. А ще - фотографії 36 машиністів, які працювали поблизу ЧАЕС в перші місяці після аварії. Для відвідувачів музею цікава й ще одна деталь на цьому стенді: фото й копія заяви машиніста Г.В. Мажуги. Цей механік за кілька місяців до аварії вийшов на пенсію. Але коли сталася біда, він попросив прийняти його на роботу, аби кілька місяців попрацювати на ліквідації. Свій же заробіток за цей час перерахував у фонд допомоги потерпілим. До речі, це не єдиний приклад, коли в 1986-му працівники депо, скажімо, свій одноденний заробіток перераховували постраждалим від аварії. Це можна назвати тільки проявом високої людяності і взаємопідтримки.

    І якщо говорити вже про сучасний період, то треба сказати, що багатьом жителям Коростеня притаманне бажання підтримати тих, хто потрапив у біду. Коли трапилася аварія в Японії на «Фукусімі», мешканці Коростеня зібрали благодійні кошти на допомогу. Тоді ж, у 1986-му, японські медики першими допомагали місту з обладнанням і обстеженнями…

    Оксана ПОЛІСЬКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05