РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 13 (13 квітня 2012) 

  • Що краще, писати вірші чи страждати від неврозів?

    Матеріал від професійного психолога, постійної авторки газети Ольги ЛЕЩЕНКО «Не кохати і не бути коханим - не самий страшний кошмар», який було розміщено в «Рабочем слове» №8 п.р., викликав неабиякий інтерес у наших читачів. Думки різноманітні. Багато протилежних. І це зрозуміло. Досвід у кожного власний, різне ставлення до відносин між особами протилежної статі. Проте наштовхнулись і на твір епістолярного жанру, де авторка висловлює одночасно з власною оцінкою явища, якому, як сказав поет, «все возрасты покорны», недолугі висловлювання, м'яко кажучи, такі, що подібні до пліток на адресу О. Лещенко.

    - Ольго Вікторівно, переді мною лист російською від Марини Дихтярук - своєрідна відповідь на Ваш попередній матеріал. У першому абзаці наштовхнувся на таке «Ольга хочет сказать, что любви нет?». Будемо вважати, це моє перше запитання у сьогоднішній розмові.

    - Спочатку про те, що у своїй попередній статті я хотіла висвітлити питання про підміну термінів. Кохання та любов - це різні поняття за своїм змістом або, як кажуть, у наукових сферах, семантикою. В українській мові за дорадянських часів семантично розрізняли кохання, як пристрасну емоцію та любов, як слово більш загального значення. Отже, кохання має тілесний та пристрасний контекст, любов може і не мати контексту про «сплетенье рук, сплетенье ног, судьбы сплетенье». У радянському суспільстві такі явища, як кохання та любов, було визнано тотожними. Тому згадані слова мали значення як почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Таким чином, було здійснено спробу перенесення теїстичного (релігійного - В.З.) контексту слова «любов» на еротичне поняття «кохання» і обмеження суто гетеросексуальними почуттями.

    - Ви маєте на увазі почуття тих, хто із задоволенням щорічно святкує 14 лютого День Валентина?

    - Так, коли згадуємо про гетеросексуальні почуття, маємо на увазі статевий потяг представників протилежної статі. Таке тлумачення слова можна побачити й у сучасних українських словниках. Тому у своїй статті я намагалася розрізнити справжнє почуття любові від нав’язливого почуття кохання.

    - У повісті «Поєдинок» Олександра Купріна є рядки з романсу «Любовь, что такое, что такое любовь? Это чувство неземное, что волнует нашу кровь»! Ми зараз говоримо саме про це?

    - Існують різні теорії походження любові. Добре розвинена ендорфінна теорія кохання, відповідно до якої у закоханих людей в організмі виділяється велика кількість ендорфіну, гормону, який за хімічною формулою подібний до морфіну (і також героїну). Природний наркотик? Так. Саме це і стимулює появу приємних почуттів, настає період закоханості. Кожен, навіть, без спеціальних тестів може відчути, як б’ється серце, коли спрямовує погляд на кохану людину. В народі кажуть: «Від кохання голова крутиться». Тому у темі, про походження кохання, як про вплив певних гормонів, я жодних америк не відкрию. Адже десятками вчених, які займаються медико-соціологічними проблемами, про це було багато написано та сказано.

    - Пропоную від обговорення наслідків звичайної хімічної реакції, яка відбувається в організмі людини, перейти до більш серйозних явищ. Родинна любов виникає неабияк. Дуже лаконічно, але водночас мудро передана ця думка в пісні на слова Вадима КРИЩЕНКА.

    «Родина, родина – від батька й до сина,

    Від матері доні добро передам.

    Родина, родина - це вся Україна

    З глибоким корінням, з високим гіллям…»

    Родинна любов - це явище значне, серйозніше, так мені здається.

    - Хто навчить поважати сімейні цінності? Звичайно, саме в сім’ї формуються три важливі складові любові: дружба, турбота та вдячність. Діти вчаться дружити із однолітками. А це - доволі не просто. Адже саме тут потрібно віддавати, пробачати та поступатися власними принципами, поглядами. Ще важче проявляти турботу. В кожній нормальній, наголошую, сім’ї мама турбується про дітей, старші брати та сестри повинні турбуватися про молодших, діти - про батьків. Якщо цього не навчитися в дитинстві, то в дорослому віці дуже важко зрозуміти, що ж таке любов. Вдячність полягає у шануванні старших, вмінні слухатися їх, сприймати поради. Якщо в дитинстві людина оволодіває цими навичками, то згодом, після створення власної сім’ї, у неї виникне сильне почуття любові, що грунтуватиметься на трьох великих китах. Повторюсь - на дружбі, турботі та вдячності. Якщо людина вміє дружити, турбуватися і бути вдячною, то в своїй сім’ї вона буде віддавати, прощати, поступатися деякими принципами. І дізнається, врешті-решт, що ж таке любов. Взаємоповага - слово складне, але його зміст зрозумілий кожному, чи не так?! Якщо ж людина буде в погоні за чуттєвими переживаннями, плотськими насолодами, то такій особі важко створити сім’ю. А якщо ж вона і буде створена, то в ній будуть виникати зради, непорозуміння, конфлікти. І як результат - розлучення.

    І ще одне. Любов - це почуття, яке ближче за значенням до «отримувати» чи «давати»?

    Я отримую тепло, радість, задоволення від того, що саме «моя» людина поряд. Мені хочеться, щоб так було завжди, тому, що коли вона поряд, мені добре. Я хочу, щоб вона давала мені радість зустрічі з нею. Щоб від наших розмов покращувалось сприйняття навколишнього життя. Якщо цього не буде, то й радості не буде.

    Хіба невідомі ситуації? Хочу - отримую. «Вона дає». Чи не зрозумілий підтекст? А чому ж не я даю, ні, краще не віддаю? Часточку власної душі. Хіба любов - це лише «хочу»? Не може цього бути. «Отримую» - хіба це любов? Ні. Одне із самих важких правил життя, коли діє любов: віддай, пробач і змирись. От і все. Якщо людина так діє, значить, людина любить.

    - Ось іще рядок від М. Дихтярук «Если бы любви не было, то не было бы об этом столько разговоров, стихов, песен, фильмов». Що відповісте на це спостереження?

    - Мені не зрозуміле здивування пані Марини стосовно кількості віршів, пісень та фільмів, щодо проявів кохання. Вона, як людина, яка, як свідчить зміст листа, відвідувала заняття з психоаналізу, мала б знати про таке поняття, як сублімація. Коротко кажучи, воно означає трансформацію внутрішнього напруження соціально прийнятним способом. Тобто, людина, яка має здібності до написання віршованих творів, переживаючи внутрішнє напруження через кохання, буде писати вірші. У людей, які не можуть знайти способи зменшення внутрішнього напруження, виникатимуть неврози.

    На мою думку, у своїй консультативній роботі психолог має допомагати клієнту орієнтуватися на майбутнє. Вчитися жити із тим, що він «виніс» із батьківської сім’ї. Саме це допоможе клієнту розвиватися та вдосконалюватися. Навчить брати відповідальність на себе за те, що відбувається, а не перекладати на батьків чи ще когось відповідальність, на кшталт буцімто не так виховали. Звичайно, інколи психотерапію потрібно використовувати, але в таких випадках психолог має усвідомлювати доречність її застосування.

    Наявність різних думок ще раз підтверджує те, що ми люди - різні за сприйняттям почуттів, соціальних явищ. До того ж кожна думка має право на існування.

    - Вищезгаданий лист навів мене на таке запитання. Як Ви, Ольго Вікторівно, реагуєте на плітки на власну адресу?

    - На сторінках «Рабочего слова» ми вже обговорювали цю тему. Коротко кажучи, в поєднанні з банальною невихованістю - це просто бажання мовленевої діяльності. Плітки розпускають зазвичай ті люди, які про себе нічого цікавого розповісти не можуть. Хтось із великих сказав, що кожна людина має право на 15 хвилин слави. Пліткар прагне бути в центрі уваги - по суті - це його 15 хвилин слави. Адже чим більш захоплюючою буде новина - тим більше значимості у її провісника. Пригадується вислів, що російською звучить так: «Не знаешь лично - не говори публично».

    - Дякую за цікаву бесіду! Кохання Вам і любові!

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05