РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 10 (23 березня 2012) 

  • Станція Холоневська. Звідки така назва?

    На Південно-Західній залізниці є чимало станцій із давньою історією та й цікавою назвою. До таких відноситься й ст. Холоневська, що розташована між Калинівкою та Хмільником. Звідки ж вона отримала таку назву? Адже село, в якому знаходиться, іменується Іванів, а до 1946 р. - Янів. Щоб знайти відповідь на це запитання, поринемо в історію станції та цього населеного пункту.

    ЛІТОПИС МАЄ ДОВОЛІ ГЛИБОКЕ КОРІННЯ І НАРАХОВУЄ ДЕКІЛЬКА СТОЛІТЬ. Уперше Янів згадується при опису Вінницького замку за 1552 р. як Городня Янівська, в якій нараховувалося 16 будинків. На той час ці землі належали пану Оксакову. В 1578 р. польський король Стефан Баторій надає Гнєвошу Стрижевському право на заснування міста Янів Брацлавського воєводства. З того часу воно отримало Магдебурзьке право. Грамота надавала можливість проведення ярмарок - щотижневі базари по п’ятницях. На той час було зведено навколо Янова оборонний замок. Яким він був - невідомо, скільки разів його нищили, теж ніхто не знає. Але вважається, що три квадратові у плані кутові башти (з маленькими стрільницями - у нижньому ярусі і значно більшими - у верхніх) залишилися Янову ще з тих часів.


    Костел непорочного зачаття діви Марії

    У XVII ст. доля Подільського містечка не відрізнялася від інших. Янів зазнавав спустошень і переходив від одного володаря до іншого. А наприкінці XVII ст. містечко опинилось у руках Холоневських, а разом із ним - 2000 кріпаків. Холоневські були родичами з польським королем Яном Собеським за материнською лінією. Засновником роду став Петро Мишиця (Мишка). В 1394 р. він від короля Казимира отримав с. Холоневу, звідси і пішла назва роду.


    Палац Холоневських


    Вокзал

    У першій половині XVIII ст. спадкоємцем Янова стає Ян Мишка-Холоневський. А від нього спадок перейшов до рук сина Адама, який одружився на Соломії з Кантських. У середині XVIII ст. було побудовано новий замок.

    Реконструйована споруда мала форму прямокутника з довшою стороною в 80 м. Швидше за все, закінчувалося будівництво вже після смерті Адама Холоневського - його вдовою Саломеєю і сталося це близько 1780 р.

    Від замку, як ще донедавна місцеві називали споруду (зараз називають лише - «інтернат»), все-таки не так і мало залишилося. Наприклад, стіни товщиною 180 см у нижній частині будівлі, глибокі ніші дверей і вікон, нерегулярне планування - кімнатки то тіснилися, то розбігалися, було й безліч закамарків і комірчин. Ніякого зайвого оздоблення на стінах - все пофарбовано білим або рожевим. Підлога - дубовий паркет.

    Праве крило комплексу слугувало літніми господарчими та житловими приміщеннями. В ризаліті містилися салон та спальня, де зупинявся, коли бував у цих краях, священик та письменник Станіслав Холоневський. Саме він запропонував виконати на стіні фреску з видом ватиканської базиліки св. Петра. Замовлення виконав анонімний художник з Італії. З того часу Холоневські називали цю кімнату «Ватиканом» - і «Ватикан» був спальнею останнього власника маєтку.

    Зовсім інший характер мав другий поверх палацу, повністю надбудований у XVIII ст. Стіни тут тонші. Середина і права частина поверху відведена була під репрезентативні покої, а ліва - під господарські і житлові приміщення.

    У східній частині поверху був салон на два вікна - так званий «китайський», з оббитими шовком стінами та меблями. Було ще два салони - «Ігровий» та «Жовтий». В останньому на стінах висіли роботи пост-імпресіоністів, котрі Андрій Холоневський привіз з Парижу.

    У 1780 р. Соломія заснувала в Яневі костел та монастир бернардинів.

    Після смерті Адама землі Янова з найближчими землями Янівська Слобідка Байківка, Юрківці, Пеньківці отримав Рафаель, після нього спадкоємцем став старший його син Станіслав. Надалі ці землі переходять у власність Йозефу… Правнук Рафаїла - Анджей (1872 - 1950) - став останнім власником Янова.

    На кінець XVIII ст. цей населений пункт мав дві центральні вулиці, торгівельні ряди та будинки ремісників були неподалік від замку. А яким був Янів у другій половині XIX ст., можемо судити з таких даних: жителів - 2000, всього домів - 401, 2 муровані церкви, 4 млини, 2 пивних заводи, ґуральня, 44 лавки. Торгівельне значення міста визначалося 26 ярмарками. Тут діяли школи - церковна та школа грамоти для дівчат. У місті була зведена ратуша з високою вежею, на якій встановили годинник. Вона служила пізніше гостинним рядом, а була знищена під час Другої світової війни у 1942 р. Неподалік від ратуші знаходилася дерев’яна церква.

    Цікавим є те, що в Янові у доволі потужній, на той час, друкарні таємно випускалися книги для старообрядців. Фундатором цієї справи виступав київський купець Костянтин Количєв.

    ВИЗНАЧНОЮ ПОДІЄЮ В ЖИТТІ ТА РОЗВИТКУ МІСТА на початку ХХ ст. було проведення вузькоколійної залізниці через графські землі. Станція була теж побудована на землі Холоневських. Граф дозволив побудувати станцію на своїх землях за умови, що вона буде названа на його честь. Так й досі залізнична станція в с. Іванів йменується Холоневська. Саме у той час було зведено й споруду залізничного вокзалу, якій на сьогодні вже понад сто років.

    На початку минулого століття місто набувало постійного економічного розвитку. Граф був одним з перших, хто випробовував чудо-техніку, а саме - трактор американської фірми «Кейс». А також всілякі інші механізми, як-то сіновалки, жниварки, культиватори… Та вони не завдали стільки шкоди, як той трактор. Одного разу при проїзді вулицею міста від трактора іскра попала у двір і вчинила пожежу, внаслідок якої згоріло декілька садиб. Звісно, граф все відшкодував.

    Радянську владу в Янові проголосили в 1918 р. У січні 1924 р. було створено декілька артілей: українська «Світла зоря», польська «Трибуна родзецька» і єврейська «Хлібороб». А в 1936 р. через Янів проклали нову широку залізничну колію Варниця (поряд з Калинівкою) - Кам’янець-Подільський. А вузькоколійну лінію, що пролягла від Гайворона, через Вінницю, Калинівку, Холоневську аж до Шепетівки, у шістдесяті роки демонтували. Цікавим було й те, що до залізничного вокзалу ст. Холоневська тривалий час з одного боку підходили поїзди вузькою колією, а з іншого - широкою. В Янові існувало й паровозне депо для «вузькоколійних» локомотивів. Окремі його споруди залишились й до нині, але вони використовуються за іншим призначенням.

    ОСЬ ТАКА ІСТОРІЯ. А ЯКЕ СЬОГОДЕННЯ ЦІЄЇ ЗАЛІЗНИЧНОЇ СТАНЦІЇ?

    Вона віднесена до четвертого класу (із п’яти). І це завдяки тому, що тут проводиться доволі інтенсивна вантажна робота. Від неї прокладено під’їзні колії до місцевого гранітного кар’єру, де виробляють щебінь різних фракцій. Його й доставляють до споживачів залізницею. Завдяки цьому, та й іншим виробникам продукції, минулого року зі ст. Холоневська було відправлено 5879 вагонів із вантажем у 406153 тонни; що більше від запланованого на 60 вагонів чи 18048 тонн. Не менш інтенсивно працює колектив станції та пункту підготовки вагонів під завантаження Жмеринського вагонного депо й на початку нинішнього року. Тож залізниця отримає ще більше прибутків з цієї станції, ніж торік.

    Жвавішими стали на Холоневській й пасажирські перевезення. Цьому сприяє запровадження в середині минулого року курсування рейкового автобуса Вінниця - Хмельницький через Калинівку, Хмільник, Старокостянтинів і цю станцію. Тепер пасажири можуть дістатись до обласних, районних центрів чи й до сусідніх сіл не лише пасажирським поїздом, який курсує від столиці до Кам’янця-Подільського, а й новим залізничним транспортним засобом, який проходить через ст. Холонівська двічі за добу в обох напрямках. Ним можуть скористатись й охочі до подорожей, щоб завітати до Іванова, де ще збереглись пам’ятки історії та архітектури минулих століть. А за одно й ознайомитись з історією та сьогоденням залізничної станції Холоневська.


    Фото з інтернету

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05