РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 9 (16 березня 2012) 

  • Анекдот має право на… життя

    Життєвість анекдоту з біографій артистів або аматорів сцени обумовлена дефіцитом високохудожнього репертуару. Через це інколи трапляються смішні казуси. Переконався, як кажуть, на власній аматорській шкурі.

    …В АКТОВІЙ ЗАЛІ ЗАЛІЗНИЧНОГО УЧИЛИЩА зібралося народу чималенько. Урочиста подія з нагоди чергових роковин від дня заснування залізничного навчального закладу зібрала і нинішніх учнів, і педагогів, і випускників. Вдалим продовженням промови директора став концерт, в якому участь взяли і ті, хто значився у сценарії, і ті, які, що називається, намагалися той сценарій дещо виправити. Як наслідок, байки Павла Глазового звучали у гумористичному блоці концерту з вуст кожного з п’яти учасників. Якоїсь миті здалося, що аматори сцени вирішили поглузувати над глядачами, повторюючи одне за одним «Батькову науку». Проте певні інтерпретації та художнє виконання цієї байки все ж таки було сприйнято «на ура!». Брав участь у цьому анекдоті й автор цього матеріалу. Цей епізод пригадався, коли нещодавно прочитав у «Сільських вістях» «Свіженьку гумореску» від Віталія Краснюка.

    «…Всі артисти намагаються читати відомих авторів, і з цього народжується ще один гумористичний сюжет. Наші метри-розмовники беруть участь в усіх концертних заходах столиці. Домовляються, на котру годину під’їхати, виступлять і біжать далі заробляти гроші. В одному залі йде концерт, ведучий оголошує, що на сцені - народний артист України Володимир Литвинов.

    - Дорогі друзі! Я вам продекламую чудовий твір патріарха українського гумору Павла Прокоповича Глазового, який буквально кілька годин тому написав цю гумореску спеціально для мене. Отож: «Водить батько зоопарком хлопчика малого...»

    Прочитав. Публіка аплодує, артист уклонився, побіг. Концерт іде далі.

    Ось за кулісами з’являється народна артистка України Неоніла Крюкова. Адміністратор радіє, оголошують її вихід. Ніла Вікторівна виступає, заводить публіку і насамкінець каже:

    - А тепер, шановне товариство, я вам прочитаю одну свіженьку річ, буквально з-під пера нашого метра естради Павла Глазового, яку він саме для мене написав. Дуже симпатичний твір... «Водить батько зоопарком хлопчика малого...»

    Прочитала. Люди в залі перезирнулись, але поаплодували. Артистка побігла далі. Концерт триває.

    У роздягальню забігає народний артист Анатолій Паламаренко, на ходу перевдягається, шнурує черевики, адміністратор переживає, щоб артист устиг вийти на сцену. Оголошують його ім’я, читець перед очима публіки:

    - Доброго дня, любі мої шанувальники, я так до вас поспішав, щоб зробити невеличкий сюрприз. Я тільки-но від Павла Прокоповича Глазового, який вам також передає щирі вітання, і як дарунок від нього прочитаю ось цю нову гумореску. Вона написана саме для мене, навіть чорнило не встигло висохнути на папері... «Водить батько зоопарком хлопчика малого...»

    У ЗАЛІ ПОВНА ТИША, люди здивовано переглядаються, міністерське начальство насупило брови, адміністратор за кулісами позеленів... І раптом вибух гомеричного сміху! Публіка лежить. Артист думає, що то від його читання, ще більше натискає на слово, тримає паузи. Хтось крізь сміх не витримує:

    - Та скільки той батько сина водитиме? Він що, заблукав?

    Артист дочитав, уклонився, побіг. Ось надходить іще артист - Микола Невідничий.

    Адміністратор до нього: «Колю, що читаєш сьогодні?»

    - О-о-о, сьогодні в мене чудова річ, публіка лежатиме. Я оце тільки-но від Павла Прокоповича Глазового...

    Адміністратор хапається за серце:

    - І ти хочеш водити? Мене з роботи звільнять.

    - А що, вже до мене водили?

    - Водили так, що невідомо, чи й вийдуть із того зоопарку. Цирк на дроті, їй-бо...»

    Анекдот, стверджують філологи, не перетворює факти у людські цінності. Мабуть тому, що «не цінує» предмет, про який у ньому йдеться. Якщо анекдот, так би мовити, чимось дорожитиме, то це грою уяви. Сміх для коротенької історії з життя - остання інстанція, що засвідчує право у даному разі бувальщини на життя. Інших прав у неї немає.

    Віктор НОВОБІЛИЧ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05