РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 9 (16 березня 2012) 

  • «Залізниця гуде, життя продовжується!»

    Гортаючи редакційні архіви, неначе занурюємось у минуле магістралі. Двадцять років тому будь-якому залізничнику Південно-Західної потрапити в об'єктив фотокореспондента «Рабочего слова» Михайла Тарапонова було не менш почесно, ніж отримати подяку від керівництва залізниці. Наш колишній колега для своїх світлин вибирав кращих із найкращих трудівників. З трохи пожовклої газетної шпальти через прошарок двох десятиріч привітно усміхаються моложаві енергійні обличчя бригадира Дарницького району контактної мережі (далі - ЕЧК) Павла НИЧАЮКА, електромонтерів Миколи Масленникова, Костянтина Великодного та машиніста мотовоза Бориса Радька. Де же ви тепер, друзі, колеги?..

    Дізнаємося, що з тієї славної четвірки наразі продовжує працювати в ЕЧК лише Павло Ничаюк. З ним і ведемо розмову.

    - Так, я добре пам’ятаю, коли приходив до нас Михайло Михайлович, - згадує Павло Олександрович. - Ми тоді якраз працювали на ревізії контактної мережі броварського напрямку. Роботящі, дружні були хлопці в моїй бригаді. Водночас із поточними клопотами брали участь у роботах з електрифікації нових дільниць. Зокрема разом із колективом Фастівського ЕП-707 прокладали контактну мережу у бік Гребінки. В ті часи штат ЕЧК складав 38 працівників, вдвічі більше, ніж зараз. Хоч контактна мережа впродовж десятиріч залишається незмінною, засоби експлуатації та відповідна техніка удосконалювалися. Взяти хоча б мотовози, що служать нам. На зміну застарілим ДМС надійшли покращені АГВ, наразі ще більш досконалі АДМ.

    Плин часу торкається й людей. Одні йдуть, на їх місце приходять не менш працьовиті. Першим із «четвірки» покинув колектив Костянтин Великодний. Разом із дружиною доля його занесла до Сполучених Штатів, зрідка зустрічаю його батька. Каже, що в сина все гаразд. Працює, виховує п’ятеро дітей. Десь у 1997-му пішов з ЕЧК Микола Масленников, а ще через кілька років - Борис Радько. Зараз вони на заслуженому відпочинку.

    Павло Олександрович працює в ЕЧК з 1968-го р., прийшов сюди електромонтером після закінчення Козятинського залізничного училища.

    - Тоді ще не було Дарницької дистанції, структурний підрозділ називався Київська енергодільниця, очолював її Ростислав Павлович Зоргач, - продовжує оповідь Павло Олександрович. - Начальником ЕЧК був Анатолій Камінник. Я потрапив до бригади Володимира Степанюка. Він був моїм першим наставником, ця чудова людина навчила мене азам енергетики. Турботи колективу складалися в основному з ревізії контактної мережі. Проводили огляди з мотовоза, - згадує минувшину Павло Олександрович.

    Через півтора роки його було призвано до армії. Служив у Москві. Повернувся знову до рідного підрозділу. В 1973-му його було призначено на посаду бригадира. 1988-го без відриву від виробництва закінчив КЕМТ і через рік став старшим електромеханіком. У 2000-му очолив колектив Дарницького ЕЧК. Робота складна: розгалужені мережі станції Дарниця, два (а тепер уже три) позакласні мости через Дніпро. Вони вимагають частіше й ретельніше проводити перевірки контактної мережі, де підвищені вітрові навантаження і вібрація. Тому тут зосереджено увагу спеціалістів.

    Часом спостерігаючи за роботою контактників, помічали, як складно даються їм кілометри контактної мережі, коли потрібно (а потрібно повсякчас!) замінювати, регулювати підвіску, що тримає важкі енергетичні пристрої над колією. Погода часто-густо відмовляється підкорятися залізничним планам. На великих «вікнах» влаштовує сюрприз за сюрпризом. Вітер, дощ, мороз… А до того ж тисне поїзна ситуація. Дільниці, які обслуговують Дарницьке ЕЧК, вантажонапружені. Та й від пасажирських експресів і приміських поїздів тут тісно. Тож чим частіше пропускатимуться поїзди по одній колії, тим швидше падатимуть виробничі показники залізниці. Тож чим швидше закінчують свою складну роботу колеги Павла Ничаюка, тим краще.

    В 1996-му за трудові досягнення Павла Олександровича було нагороджено знаком «Почесному залізничнику».

    В 2009-му посаду начальника ЕЧК передав молодшому колезі Івану Шпигу, а сам продовжує працювати електромеханіком. Зараз у колективі ЕЧК турбот невпрогорт. Окрім поточних справ додають роботи з монтажу контактної мережі і фідерних ліній для нового депо електропоїздів «Hyundai». Ці роботи проводяться в тісній співдружності з Вінницьким БМП-392.

    Немаловажні події відбулися й на особистому «фронті». За цей час виростив двох синів, має чотирьох онуків. Павло Олександрович оптиміст: «Залізниця гуде, життя продовжується!» - усміхається він.


    На фото: електромеханік Павло НИЧАЮК (праворуч), машиніст АДМ Сергій ЛИСИЦЯ та начальник ЕЧК-3 Іван ШПИГ.

    Фото Віталія НОСАЧА

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05