РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 8 (9 березня 2012) 

  • Кожна зміна - як перша

    Наталія БОЙКО відповідає за роботу однієї з найбільш напружених і відповідальних дільниць на залізниці. Це безперервний контроль за ходом процесу перевезень на напрямку Південного кола (Дарниця - Київ-Московський, Київ-Товарний, Київ-Пасажирський, Київ-Волинський, дві Борщагівки, Київ-Жовтневий, Святошин, Київ-Петрівка, Київ-Дніпровський, Дарниця). Всі ці станції підпорядковуються поїзному диспетчеру Наталії Бойко. Тут потрібно швидко приймати рішення щодо виконання плану перевезень, допомагати тим станціям, у яких виникають труднощі, і забезпечувати швидке слідування по всій дільниці вагонів до районів навантаження та вивантаження. Тут пропускається основна маса поїздів, проводиться прийом і здавання вантажів. Сьогодні до цієї дільниці ще додалась міська електричка, яку потрібно пропустити вчасно і без затримки.

    Та відповідальність, яку покладено на поїзних диспетчерів, не кожному під силу. І наявність диплома про спеціальну освіту або солідний стаж роботи на залізниці аж ніяк не гарантують людині успіх у цій сфері. Тож дилетантів у Київській дирекції залізничних перевезень просто не може бути за визначенням. Адже диспетчери коригують поїзну роботу всієї залізниці. І хай нині частину функцій заведено до комп’ютера і працівники успішно володіють системою «Каскад» (яка, до речі, значно полегшила їхню роботу), та людський фактор і високу кваліфікацію ніхто не відміняв. А ще, вважає Наталія Бойко, поїзному диспетчеру дирекції потрібне доскональне знання станцій, сортувальної гірки. Крім того, треба пройти школу чергового по станції, щоб знати, чим дихає станція і вся залізниця.

    У Наталії Миколаївни питання, що робити, після школи не виникало. Адже вона - залізничниця в четвертому поколінні. Тож вибрала спеціальність «Управління процесом перевезень» і в 1989 р. успішно закінчила Київський технікум залізничного транспорту, а вже згодом - університет. Професійного досвіду майбутній диспетчер набула за пультом оператора при черговому по ст. Київ-Волинський. З 2001 р. перейшла працювати поїзним диспетчером у Київську дирекцію.

    - Працювати сьогодні, звісно, нелегко, - розповідає Наталія Бойко. - Дуже застарілий рухомий склад, та й престиж професії вже не той, що був колись. Ми на роботі практично перебуваємо в умовах постійного напруження, тож часом почуваєшся геть виснаженим, як фізично, так і психологічно. Однак я люблю цю роботу. Передусім, за можливість приносити конкретну користь. Кажу вам щиро, не для красивих слів. Мені подобається, що, на відміну від більшості інших професій, результат нашої роботи видно відразу ж. Не встигнеш віддати наказ, як на графіку відображається зміна. Вона - «жива», доводиться спілкуватися безпосередньо із черговими по станції, машиністами. У кінці зміни бачу результат своєї роботи, аналізую, що вийшло, а що - ні. Вважаю, що диспетчер повинен постійно вчитися, щоб володіти поїзною ситуацією, грамотно вирішувати поставлені завдання, освоювати нові системи диспетчерського контролю. Нам не буває нудно. Постійно щось відбувається, змінюється. Адже залізниця працює без перерви.

    Диспетчерський апарат - це індикатор. За ним визначається загальне положення справ на залізниці. Тому недаремно до майбутніх диспетчерів пред’являються найвищі вимоги. У Київській дирекції залізничних перевезень сьогодні працює чимало диспетчерів старої школи, які знають про роботу на станції все. Однак кадри потрібно оновлювати і хоча нині знайти гідну заміну ветеранам стає дедалі складніше, та все ж керівництво дирекції, як кажуть, не зупиняє пошук, і Наталія Миколаївна ділиться своїм досвідом із молодими залізничниками. І вже підготувала чотирьох диспетчерів.

    - Знаєте, людину видно відразу, - вважає пані Наталія. - Адже випадкових людей серед диспетчерів не буває. І майже з перших днів я розумію, кому дано бути диспетчером, кому ні. Бо кожний із нас має різний склад характеру. Тут важливий інтерес до роботи, зібраність, оперативність, потрібно весь час бути сконцентрованим. Тож у тих, хто залишається в цій професії, просто очі горять, коли вони беруться за справу. Я пам’ятаю до сьогодні свій перший день. Хвилювалась. Адже дуже велика відповідальність. Ті почуття тривоги за довірену справу згодом уляглися. Завдяки хорошим вчителям і досвіду роботи на станції стала впевненіше працювати. Тож нині я знаю свою дільницю напам’ять і можу буквально передбачати, що і де може відбутися, і як з цим впоратися. Але кожна зміна - як перша.

    Нині у Київській дирекції поїзними диспетчерами працює майже 70 відсотків жінок. Тож поступово професія поїзного диспетчера за останні 15 - 20 років стала жіночою, виходить, що відповідальністю і рішучістю володіють саме жінки. «Чоловіки кар’єру роблять, - засміялась Наталія Миколаївна, - а ми справу робимо».


    Фото Віталія НОСАЧА

    Ольга ЛИХАЧОВА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05