РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 8 (9 березня 2012) 

  • Станція, де поєднуються серця

    Про таких керівників, як начальник ст. Київ-Жовтневий Василь БОЦМАН, кажуть: трудовий колектив для нього - наче рідна сім'я. Й це мовиться не заради красного слівця. Адже сім'я - первісна клітинка людського суспільства; чим міцніша й здоровіша родина, тим міцніша і здоровіша громада. А виникненню сім'ї сприяють тепло і злагода між людьми. Коли люди живуть і працюють у дружбі й порозумінні - в цьому безперечна заслуга керівника. А коли керівник надає наочний приклад доброго й мудрого сім'янина, то його заслуга подвійна. Такий приклад працівники ст. Київ-Жовтневий можуть бачити щоденно в стосунках Василя Васильовича і його дружини Надії Олександрівни. Про виникнення цього сімейно-залізничного дуету варто розповісти докладніше.

    Родом Василь Васильович із селища Олександрівка, що на Кіровоградщині. На залізниці працювали брати його матері. Кузьма Олексійович - колійником, Тимофій Олексійович - у транспортному цеху цукрового заводу. Мабуть, їхні розповіді про залізницю мали вплив на хлопчика, тому з вибором професії не вагався, поступив до Київського залізничного технікуму на відділення «Експлуатація залізниць», який успішно закінчив у 1975-му.

    Залізниця не лише дала йому професію, а вирішила й сімейну долю. Ще під час проходження виробничої практики на ст. Київ-Волинський, заприязнився зі своєю однокурсницею Надією, з якою після завершення навчання одружився. Трудовий шлях розпочав складачем поїздів на ст. Київ-Петрівка. А Надія отримала посаду чергової по парку на ст. Київ-Жовтневий.

    Весілля відзначили в рідному селі Надії - Стара Чортория. Гостей багато не запрошували, лише найближчих друзів і рідних. Після весілля молоде подружжя деякий час жило окремо, Надія - в гуртожитку Київської дистанції колії, що у Вишневому, Василь - в залізничному гуртожитку на ст. Київ-Петрівка. В тому ж році його призвали до війська. А після служби влаштувався черговим по ст. Київ-Жовтневий, де працювала Надія. Мешкали в найманій квартирі. Через два роки залізниця їм, як молодим спеціалістам, надала «гостинку» на ст. Київ-Волинський. У 1980-му в них народився син Вадим, у 1985-му - Олександр. Сини пішли шляхом батьків, обидва закінчили Київський інститут інженерів транспорту і зараз працюють на залізниці.

    У 1992-му господарським методом на ст. Київ-Волинський побудували будинок, де отримали трикімнатну квартиру.

    Був Василь Васильович і черговим по ст. Київ-Пасажирський, 15 років пропрацював машиністом маневрового тепловоза на ст. Київ-Волинський і на Тетерівському напрямку. Якийсь час працював заступником начальника ст. Київ-Волинський, та ось вже десятий рік очолює колектив ст. Київ-Жовтневий.

    Надія ж увесь час працювала на ст. Київ-Жовтневий, черговою по парку, товарним касиром, начальником вантажного району. В 2010-му Василя Васильовича нагороджено знаком «Почесний залізничник». Надія Олександрівна теж має нагороди, зокрема медаль «Кращій працівник Південно-Західної залізниці».

    Мабуть, дійсно на ст. Київ-Жовтневий панує якась особлива атмосфера, яка сприяє теплим людським стосункам й виникненню сімейних осередків. Й подружжя Боцманів у цьому сенсі не є винятком. Давно працює тут сімейна пара Штогріних, про котру наша окрема оповідь. Також разом ходять (точніше ходили до певного часу) на роботу Олексій та Зінаїда Мажари. Олексій Володимирович - вправний складач поїздів, Зінаїда Федорівна - сумлінний прийомоздавач вантажів. Щоправда, наразі вона в декретній відпустці, чому без сумніву сприяла благодатна аура над коліями.

    Два роки працював заступником начальника станції Сергій Іванович Савич пліч-о-пліч зі своєю дружиною товарним касиром Світланою Вікторівною. Наразі Сергій Іванович - у Київській дирекції залізничних перевезень, а Світлана Вікторівна..? Звичайно ж у «декретній» відпустці. Багато років колектив станції був рідним й для складача поїздів Миколи Івановича Скрипака та його «половинки» Тетяни Олексіївни, товарного касира. Вона вже на пенсії, а Микола Іванович продовжує трудитися станційним працівником.

    Можна згадати й чергову по станції Юлію Старкову, щоправда, чоловік працює не поруч, а інженером у вагонному депо Дарниця.

    Ось така магічна властивість у станції Київ-Жовтневий. Молоді залізничники й залізничниці, мотайте, як то кажуть, на вус!


    Фото Віталія НОСАЧА

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05