РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 7 (2 березня 2012) 

  • Бердичів. Місто-музей

    Поїзд відстукував кілометр за кілометром, наближаючи нас до одного зі старовинних міст України. До цілі нашого відрядження, до моєї малої батьківщини. В думках пролітають дитячі спогади, коли з батьками приїздили до міста. Запитую свого колегу, фотокореспондента Віталія Носача, який з цікавістю дивиться у вікно:

    - У Бердичеві були раніше?

    - Не довелось, - усміхається Віталій Володимирович. - Це буде перше моє знайомство, - ніби трохи хвилюючись, відповів він.

    - Перше? Та запевняю, місту буде чим вразити, здивувати, захопити. Роботи нам вистачить. Особливо, коли історичні споруди побачимо. Адже у різні часи місто було і містом-монастирем, і містом-замком, і ринком. Його навіть називали Волинський Єрусалим.



    Залізничний вокзал ст. Бердичів


    Трохи історії

    Бердичів розташований на березі річки Гнилоп’яті, притоки Тетерева, за 44 км на південь від Житомира. Районний центр Житомирської області; площа понад 35,33 кв. км; населення становить майже 83 тисячі жителів; 1545 рік - перша задокументована згадка про місто.

    У ХХ ст. Бердичів був найбільшим торговим та ярмарковим центром України. Тут мешкало 78 тисяч осіб, зокрема - 63 тисячі євреїв, і місто було третім в Україні за чисельністю населення. Нині чи не головним свідченням колишнього єврейського статусу Бердичева є величезне кладовище, розташоване на одній із північних околиць міста. Чогось подібного в Україні більше не побачиш.

    Територію, на якій розташовується місто, заселено ще в ІІ тисячолітті до н.е. За сучасності тут виявлене поселення доби бронзи та залишки двох поселень Черняхівської культури.

    Чому так назвали місто? Деякі дослідники вважають, що назва походить від слов’янського слова «бердо» - урвище, або ж від власного імені Бердич. До слова, лише нещодавно дізналися цю назву і були дещо здивовані. Інші - від слова берда - так називали бойову сокиру у слов’ян. Тому на гербі сучасного Бердичева зображено бойову сокиру - бердиш - та жезл бога торгівлі римлян Меркурія, що символізує минуле міста, як одного з основних центрів торгівлі. Цьому сприяло вигідне розташування міста на пере-хресті шляхів із Західної Європи до Росії й надане у 1765 р. право щороку проводити 10 ярмарків. Сюди з’їжджалися купці з Галичини, Прусії, Туреччини, Австрії, а також з Києва, Чернігова і Москви. Річний обіг ярмарків, що проводились у Бердичеві, перевищував 20 млн. крб. сріблом. Уявляєте, за даними 1845 р., тут було 8 цегелень, 4 миловарні, пивоварня, 2 свічкових, воскобійний та маслоробний заводи, каретна, кортова, макаронна й 6 капелюшних фабрик.



    Ікона Божої Матері Бердичівської


    Кляштор Босих Кармелітів

    ГОРДІСТЮ БЕРДИЧІВЛЯН Є КЛЯШТОР БОСИХ КАРМЕЛІТІВ - католицький монастир, розташований на пагорбі над річкою Гнилоп’ять, яка омиває його стіни із південної та західної сторін. Відвідавши його, дізналися, що у 90-х роках ХVI ст. князь Януш Тишкевич на теренах сучасного міста збудував замок, який згодом разом із прилеглими землями подарував під будівництво монастиря «Босих Кармелітів». Поступово обитель монахів перетворюється на фортецю, яка майже два століття вважалась найміцнішою у регіоні. Під час національно-визвольної боротьби 1648 р. кляштор або монастир був майже повністю зруйнований повстанцями, а «босі кармеліти» змушені були тікати до Львова. Повернувшись у 1663 р. до Бердичева, кармелітам довелось боротися із нащадками князя Тишкевича. Не раз ченці відбудовували кляштор, прилеглі споруди та стіни фортеці. Основні роботи велися під керівництвом інженера-архітектора Яна де Вітте. У 1754 р. для розпису стін верхнього костелу запросили італійця Веніаміно Фредеріче. Костел побудовано у стилі бароко та прикрашено ліпниною, різьбленням і позолотою. Зараз монастир Босих Кармелітів перебуває під патронатом польської громади міста Бердичева. Варто додати, що у 1642 р. Януш Тишкевич передав монастирю старовинну ікону Божої Матері, яка з давніх-давен вважалася чудотворною. На жаль, оригінал ікони було втрачено у 1941 р., тому в монастирі зберігається точна її копія. 19 липня 1998 р. відбулася коронація чудотворного образу Матері Божої Бердичівської. Завдяки цій надзвичайній події, місто Бердичів стало відоме у всій Європі. Щороку десятки тисяч прочан приходять до чудотворної ікони.

    Приємно, що у цьому ж році в костьолі створено Санктуарій Божої Матері Бердичівської, яку було освячено і короновано Папою Римським Іоанном Павлом ІІ.



    Костел Св. Варвари

    ВАЖЛИВИМ ДЛЯ БЕРДИЧІВЛЯН ЗА СВОЇМ ІСТОРИКО-РЕЛІГІЙНИМ ЗНАЧЕННЯМ Є КОСТЕЛ СВЯТОЇ ВАРВАРИ і не відвідати його ми не могли. Цей храм збудовано в 1759 р. на місці старого дерев’яного. За архітектурними формами він представляє поширений в архітектурі ХVІІ-ХVІІІ ст. тип парафіяльного храму. І знову цікавий факт. У 1690 р. у заможній родині польського магната Кшиштофа Завіша народилася дочка Варвара. Доля розпорядилася: виходячи заміж за князя Миколая Фаустина Радзівіла, вона отримала в посаг Бердичів, в якому в 1759 р. збудувала костел на честь Св. Варвари. Зараз він перебуває під патронатом місцевих римокатоликів, які його активно упорядковують. З костелом Святої Варвари пов’язано багато легендарних людей. У березні 1850 р. видатний французький письменник Оноре де Бальзак, у 51- річному віці, взяв шлюб із 46-річною Евеліною Ганською. Благословив шлюб абат Віктор Ожаровський. За переказами, на органі, встановленому у костелі на кошти Радзивілів, грав всесвітньовідомий Фредерік Шопен. У цьому ж храмі у 1857 р. був охрещений відомий англійський письменник Джозеф Конрад (Коженьовський), автор 30 книг, класик англійської літератури.


    Експонати Музею історії

    Детальніше дізнатися про літопис міста нам допомагає Музей історії Бердичева, розташований у Кляшторі Босих Кармелітів, який ми відвідали. За час його існування було зібрано велику та унікальну колекцію експонатів, яка періодично поповнювалась новими речами. Сьогодні музей заслужено посідає одне з провідних місць у культурному та мистецькому житті мешканців. Тут постійно проводяться різнопланові заходи: тематичні, фото- та мистецькі виставки, зустрічі з цікавими особистостями, концерти фольклорних та самодіяльних колективів. Під час наших відвідин екскурсовід одразу зрозуміла - не місцеві. Тож приділила нам велику увагу. У такому містечку, як Бердичів, відчуваєш затишок у будь-якому куточку. Будь-то вокзал, музей чи базар. О, бердичівський базар! Та про це вже окрема розмова…


    Фото Віталія НОСАЧА

    Валентина КОЛЯДА, Віталій НОСАЧ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05