РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 3 (3 лютого 2012) 

  • Негативні реакції на прогресивні новації, або Тернистий шлях для рейкового автобуса

    Залізничний транспорт із часу свого народження і до сьогодні завжди був на вістрі науково-технічного прогресу. Саме у цій галузі застосовуються новітні технології, сучасна техніка та матеріали. Підтверджень тому - безліч. Майже щодня з'являється інформація про створення нових засобів пересування сталевими магістралями, які долають значні відстані з великою швидкістю. Україну, в силу певних обставин, залізничні новації обходили стороною. Та останнім часом й у нас знайшли застосування швидкі та комфортні поїзди-експреси, здатні доставляти пасажирів з багатьох обласних та районних центрів до столиці за значно коротший термін, ніж раніше. Зокрема, «Подільський експрес».

    Поволі новий рухомий склад приходить й у приміські перевезення. Минулого літа запроваджено регулярне курсування рейкового автобуса між Вінницею та Хмельницьким. Маршрут його проліг не магістральним напрямком - через Жмеринку, Деражню, - а північнішою колією, поєднавши залізничним сполученням райцентри: Калинівку, Хмільник, Старокостянтинів, Красилів та ще кілька десятків сіл Поділля. Головною метою при запровадженні нового маршруту була не швидка доставка пасажирів з одного обласного центру в інший - для цього є експреси та інші пасажирські поїзди, - а перевезення людей з міст до сіл. І, в першу чергу, на курорт до Хмільника, який здобув статус державного і з кожним роком розширює лікувально-оздоровчий потенціал. Тому й пасажиропотік у цьому напрямку зростає. І вже багато відпочиваючих із вдячністю скористалися новою послугою залізниці.

    Тож новий маршрут почав діяти. Але як в усього нового, прогресивного є прихильники й противники. Так й у рейкового автобуса з’явились останні. Почали надходити скарги до різних інстанцій і навіть друкуватися критичні публікації у періодичних виданнях.

    Що ж не подобається окремим пасажирам на цьому маршруті? Коли заглянути в публікацію однієї із центральних газет, то нібито пасажирам не зручно заходити до салону - чи то перони низькі, чи підніжки високі. Але ж цей транспортний засіб створено за усіма необхідними стандартами. І зручностей тут набагато більше, ніж у старих електричках чи дизель-поїздах. Єдина «незручність» - це те, що провідники не дають поводитись окремим пасажирам так, як у згаданих вище транспортних засобах. Де вони, буває, дозволяють собі влаштувати застілля із вживанням оковитої, викидати сміття прямо на підлогу чи через відкриті вікна вагонів, класти ноги із брудним взуттям на сидіння, ламати обладнання…

    Зазначається в публікації й невдоволення тим, що занадто довго рухається рейковий автобус від Вінниці до Хмельницького та у зворотному напрямку (?!). Вище вже згадано про «Подільський експрес», який доставляє пасажирів від одного із цих міст до іншого всього за півтори години. Це навіть швидше, ніж сучасні автобуси, зважаючи на те, що залізнична колія має протяжність 150 км, а автомобільна дорога всього 120. Нагадаємо: призначення приміського залізничного транспорту інше - доставити пасажира якомога ближче до його домівки. Тому й зупиняється рейковий автобус на кожній із залізничних станцій, що розташовані на маршруті його курсування. І ті, хто їде ним від одного обласного центру до іншого, мають бути, вибачте на слові, винятком, а не головною часткою пасажирів.

    Та найбільше обурення, знову ж таки, зважаючи на деякі публікації у пресі, викликає те, що не всіх бажаючих, зокрема «пільговиків», їхати безкоштовно перевозять рейковим автобусом. Це дійсно так. А чому? Спробуємо відповісти мовою цифр. Рейковий автобус не дістався для Південно-Західної залізниці безкоштовно. За нього виплачено чималеньку суму коштів з бюджету столичної магістралі. І хоча б частку із них необхідно повернути, при тому, що ринкові відносини передбачають повне відшкодування та отримання певного прибутку. А звідки узяти ці кошти, коли безоплатно перевозити пасажирів? Компенсація із місцевих бюджетів? Частково так. Але лише частково. Тому що повернення коштів залізниці за перевезення пільгових категорій пасажирів відбувається далеко не в повному обсязі. Ось як це було минулого року у місцевості, якою пролягає маршрут рейкового автобуса. Так, наприклад, жителів пільгових категорій Калинівського району перевезено на суму 249 тис. грн., а державна адміністрація повернула залізниці лише 132 тис. грн., що трохи більше половини. Із Хмільника та району мало б надійти 22,3 тис. грн., а поступило менше 12 тис. грн. Державна адміністрація цього району погасила заборгованість лише на 66%, Красилівська - на 80%, Хмельницька РДА - на 72%. І лише Старокостянтинівський район повністю розрахувався із залізничним відомством. Тож звідки брати кошти на виплату заробітної плати залізничникам, на придбання пального, ремонт колії та перонів?! Та й за таких умов залізниця оновлює пасажирський рухомий склад. Особливо у великих розмірах це буде нинішнього року. А от у згаданій вище публікації чорним по білому написано: «хоч як не парадоксально, але, з’ясовується, що пасажири шкодують за старенькими пошарпаними дизелями»…

    Що на це можна відповісти? В дитинстві мені доводилось пасти корову. І кожної весни спостерігав таку картину: коли її вперше виганяєш на квітучі, покриті свіжою травою луки, вона розвертається і щодуху мчиться до хліва, у затхле стійло. Чому? - дивувало мене. Згодом зрозумів - сила звички. До того ж на лузі потрібно самій траву скубти, а в хліві вона хоч і суха, пріла та все ж дармова і дістається без зайвих зусиль.

    Не хочеться проводити паралелей і вдаватись до аналогії. Та все ж доводиться констатувати, що й люди в значній мірі залежать від старих звичок. Тому й в них виникають негативні реакції на прогресивні новації. Та хочеться вірити, і так воно буде, що доволі швидко зміниться негативне ставлення до нових транспортних засобів, змінених графіків руху поїздів на залізниці й у тих людей, у яких воно на сьогодні ще є. Адже до хорошого доволі швидко звикаєш…

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05