РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 1 (20 січня 2012) 

  • Жити завжди на позитиві

    Наше знайомство з Юрієм АНДРУШКОВИМ відбулось більше п’яти років тому у кабінеті начальника вокзалу ст. Жмеринка. Із-за робочого столу підвівся чоловік, хоч і кріпкої статури, та із лагідним, привітним та усміхненим обличчям. Тоді мені подумалось - як така скромна і тактовна людина може керувати доволі великим і, як кажуть соціологи, далеко неоднорідним колективом? Однак, невдовзі, мені відкрилась ще одна риса характеру мого нового знайомого...


    Голова Жмеринського теркому профспілки Юрій АНДРУШКОВ.

    ПРОЛУНАВ ТЕЛЕФОННИЙ ДЗВІНОК. Начальник вокзалу підняв слухавку і після декількох фраз, що пролунали із телефону, вираз його обличчя різко змінився. Від посмішки не залишилося й сліду, брови зсунулись, утворивши складки на чолі…

    - Я в усьому негайно розберусь, - відповів Юрій Сергійович телефонному співрозмовнику. І, вибачившись переді мною за перерваний діалог, почав давати розпорядження підлеглим.

    За декілька хвилин до кабінету вже завітали працівники вокзалу і розпочався розбір скарги пасажира. Ні крику, ні лайок під час розмови не виникало, але кожному, хто потрапив «на килимок» до начальника вокзалу, було непереливки. Він вимагав чітких і конкретних пояснень від тих, хто схибив під час спілкування із пасажиром.

    ПЕРШЕ ВРАЖЕННЯ ВИЯВИЛОСЬ НЕВІРНИМ. Та й інакше бути не могло. Керівник такого рівня має володіти широкою палітрою ділових якостей, уміти приборкувати емоції, використовувати, залежно від обставин, відповідні риси свого характеру. Усім цим Юрій Андрушков володіє. Саме тому він успішно керував колективом вокзалу, причому далеко не в кращі часи. На цю посаду його призначили 1995 р. Можна сказати, у той період, який прийнято називати перехідним, коли соціалістичні порядки вже минули, а ринкові відносини ще не склались. До того ж і господарство дісталось йому не в кращому стані. Жмеринський вокзал хоч і зберігав свій величний вигляд, та потребував ремонту, як пароплав, пошарпаний штормами. Але ні матеріалів, ні коштів на це не було. Тут од відчаю можна було опустити руки, чи й покинути «тонучий корабель». Але герой цієї публікації не із тих, хто пасує перед труднощами. До того ж утримати вокзал «на плаву» було для нього справою честі. Адже чималий час трудовий колектив цього підрозділу очолював його батько - Сергій Володимирович, який потім став начальником Жмеринської дирекції залізничних перевезень. Тож син не хотів підвести батька і достойно продовжував сімейну справу. А перейшла вона до нього не із рук в руки, як інколи буває, коли батько передає своєму чаду «добре нагріте місце...»

    Перед тим, як стати очільником позакласного залізничного вокзалу, Юрій Сергійович випробовував себе, проходив загартування у багатьох сферах діяльності. Юнаком вступив до Жмеринського професійно-технічного училища, після навчання працював помічником машиніста тепловоза. Відслуживши в армії, вирішив присвятити себе роботі в органах правопорядку, навіть пройшов навчання у Московській вищій школі міліції… Та залізниця манила його до себе. Як не як, а це - галузь, якій присвятив себе не лише батько, а й мама - Ольга Андріївна. В ній трудився й брат Володимир, на жаль, уже покійний. Тож облишив Юрій кар’єру офіцера міліції і повернувся до рідної стихії. Працював на різних посадах, одночасно навчаючись у Харківській академії залізничного транспорту.

    КЕРУВАТИ КОЛЕКТИВОМ ВОКЗАЛУ Юрію Сергійовичу довелось протягом 14 років. Причому, дозволю собі повторитись, не в кращий період для нашої країни та залізниці зокрема. Але трудився він на цій посаді не лише довго, а й успішно. Свідчення тому - медаль «Кращому працівнику Південно-Західної залізниці», Почесна грамота від начальника столичної магістралі та й інші заохочення.

    Напевне, й на сьогодні Юрій Андрушков керував би трудовим колективом, що став для нього вже рідним. Однак обставини склались так, що потрібно було обирати голову Жмеринського територіального комітету профспілки. Надійшла пропозиція балотуватись на цю посаду й начальнику вокзалу. Не одразу зважився він на це. Чому? Причин тут декілька. Нова робота завжди викликає певні вагання. Та більше непокоїло те, що прийдеться залишити свій колектив, з яким працював багато років. Та й вокзал, який все ще перебував не у кращому стані, теж не хотілось покидати. Хоча на той час уже, як кажуть, з’явилось світло у кінці тунелю. Були виділені кошти для виготовлення проектної документації з метою капітального ремонту та реставрації історичної споруди. Напевне, це й стало вирішальним при прийнятті рішення щодо зміни місця роботи та сфери діяльності.

    ДОБРЕ ЗАПАМ’ЯТАЛАСЯ КОНФЕРЕНЦІЯ, НА ЯКІЙ ОБИРАЛИ НОВОГО ГОЛОВУ ТЕРКОМУ ПРОФСПІЛКИ. На відміну від інших претендентів на цю посаду, Юрій Сергійович скромно сів у дальньому куточку зали. На його обличчі помітним було хвилювання. Ні, не за кар’єру він переживав. Просто не звик програвати. А тут шанси для цього були. Адже усе залежало від того, як проголосують делегати. Та хвилювання були марними. Більшістю голосів Юрія Андрушкова обрали головою Жмеринського територіального комітету профспілки.

    У подальшому автору цих рядків часто доводилось спостерігати за роботою голови теркому. І склалось враження, що саме така діяльність - покликання цього чоловіка. Його чуйна душа завжди відкрита для людей, які зі своїми проблемами звертаються до нього майже щодня. І кожному він прагне допомогти, кожного заспокоїти, розрадити добрим словом. Адже він і на собі відчуває, що таке горе, коли виникають труднощі зі здоров’ям у рідних для тебе людей.

    ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ профспілковий лідер Жмеринської дирекції проявляє щодня. Під його особливою опікою перебуває дитячий оздоровчий табір «Дубки». Перед відкриттям кожного оздоровчого сезону він, разом із начальником Жмеринської дирекції залізничних перевезень Анатолієм ЛЮБІНІНИМ, уміло спрямовує зусилля колективів усіх відокремлених підрозділів на те, щоб якнайкраще підготувати приміщення та територію табору для відпочинку дітвори. В його активі немало й інших добрих справ за відносно короткий термін перебування на виборній посаді. Тому цілком заслужено нещодавно він отримав Подяку від генерального директора Укрзалізниці. Це надихатиме його на подальші добрі справи. А допомагатимуть їх здійснювати щиросердність та вимогливість, а також інші позитивні риси характеру, яких чимало в Юрія Андрушкова.

    Никифор ЛИСИЦЯ, Фото Віталія НОСАЧА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05