РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 35 (23 вересня 2011) 

  • Звідки «бронза» у фотокора?

    Фотокореспондент нашої газети Віталій Носач, крім влучних світлин, може зробити ще й влучні постріли. Спортивна стрільба. Чи так часто про неї пишуть мас-медіа? Довести вправність йому довелось на відкритому чемпіонаті ТСО України серед дорослих.


    Влучний постріл Віталія НОСАЧА.

    Змагання було організовано Товариством сприяння обороні України і приурочено 20-й річниці з дня заснування Товариства. Трохи історії. Після того, як український парламент проголосив Україну незалежною демократичною державою, постало питання подальшої долі республіканської організації ДТСААФ (добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту - ред.). І 26 вересня 1991 р. прийнято рішення про її реорганізацію у Товариство сприяння обороні України. У прийнятому статуті відзначалось, що ТСО України є правонаступником ДТСААФ, всеукраїнською громадською організацією. Її метою визнано - сприяння обороні і підготовці членів Товариства до праці і захисту Батьківщини. А основними завданнями і напрямками діяльності є підготовка призовників з військово-технічних спеціальностей, навчання з технічних професій, розвиток технічних і прикладних видів спорту.

    Ювілейна 20-а річниця цієї поважної організації якраз припала на щорічний чемпіонат ТСО України.

    Ці змагання є доволі особливими, вони за календарем є найперші в сезоні після літніх канікул. Тому у спортсменів немає змоги нормально потренуватись перед початком. Усі стріляють за своїми «старими» навичками. І це дає своєрідну точку відліку для всього сезону.

    - Поставити власну точку відліку пощастило і мені у складі збірної Києва, - говорить В. Носач. - Вправа складалась з двох частин по 30 пострілів. Ранок видався доволі холодним, збиралось на дощ. І після години розминки нас запрошують на вогневий рубіж стріляти перші 30 пострілів по не-зрушній мішені. Головним було не стріляти занадто добре. Адже після перших хороших серій практично неможливо стримати хвилювання. Думки на кшталт: «Якщо я буду так далі стріляти, то стану першим!..», «...А може я встановлю новий рекорд!..» сильно відволікають та не дають на сто відсотків змусити свій мозок думати машинально. Тому на пристрілюванні останній постріл роблю трохи нижче від центра мішені. Серія виходить поганенькою, проте хвилювання немає.

    Починаємо залікову стрільбу, і першу серію з 5 пострілів вибиваю в сумі 49, потім 48 (і це із 50 можливих)! Хвилювання вже не вдається стримувати, і кожна наступна серія все гірша і гірша. На останній п’ятірці починається ще й дощ, через що погано видно мішень. У результаті перша половинка видалась поганенькою - всього 281 очко. Я опинився на п’ятому місці, з найкращим результатом - 292. Залишалась надія, що третє чи четверте місце впродовж другої половини вправи вцілятимуть гірше мене і я принесу більше очок команді. Але для того, щоб обидва конкуренти постріляли гірше, шансів та чекань мало. На «призи» можна і не сподіватись. Тому без надії на перемогу вийшов на старт другої половини вправи. Ще й тренер нашої збірної прийшов на старт подивитись, як я стріляю. Позичаючи очі в сірка, відстрілявся і швиденько втік додому, навіть не переймаючись тим, скільки балів приніс команді. Було дуже прикро, що у вправі, яка мені до душі і в якій займаю найвищі місця, трапився такий провал. Наступного дня підходжу до протоколів і... я - на третьому місці! Спортсмени з результатами 284 та 283 - попереду. На другій половині вибили 275 і 277 очок і скотились на 5 та 6 місця. А я з другою половинкою у 287 очок став третім.

    - Віталію, а які емоції Ви пережили в цю мить?

    - До тієї миті я так не радів, навіть коли встановив рекорд України. Не тренуючись вже майже рік, вперше почувши про змагання тиждень тому, все-таки зміг принести команді бронзу!

    - Ви згадали про рекорд. Якщо можна, більш детальніше про це.

    - На чемпіонаті України серед юніорів, що проходив у квітні 2009 року у Львові, я встановив новий рекорд і, звісно, став чемпіоном.

    У минулому році зі схожим результатом я був другим. Це свідчить про те, що рівень змагань за цей рік значно змінено у позитивний бік, спортсмени почали стріляти краще, пішли у своїй майстерності далі. На жаль, київська команда у загальному заліку, замість традиційних призових місць, зайняла 4-е місце. Залишається надія, що молоді київські спортсмени у наступному році зможуть піднятись у своїй майстерності, та вже у складі збірної вибороти для столиці призове місце.

    Спілкувався Віктор Задворнов
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05