РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 32 (2 вересня 2011) 

  • Санітарні поїзди: рятуючи життя в дорозі

    Долаючи кілометри залізничного полотна, будучи в дорозі по кілька днів, - санітарні поїзди невтомно перевозили сотні людей, що так потребували допомоги. Маршрути цих залізних рятівників були тернистими: вони потерпали як від нападів ворожих військ, коли мчали місяцями бойових дій, так і від духу страшних епідемій, проїжджаючи зонами зараження. Шлях становлення залізничної медицини в нашій країні видався непростим, але чи тільки війна і хвороби тому причина?

    Важливою складовою лікувально-евакуаційного забезпечення військ завжди була евакуація поранених та хворих. До середини ХІХ сторіччя для цього використовували різні види транспорту, що не завжди підпадали під вимоги медичної служби. В своїх спогадах видатний лікар Микола Пирогов неодноразово зазначав, що розбиті дороги і нерозвинена система транспортування постраждалих сильно гальмувала процес швидкого порятунку поранених.

    ІСТОРІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПОЇЗДІВ ДЛЯ ЕВАКУАЦІЇ ЖЕРТВ БОЇВ ТА ЕПІДЕМІЙ бере свій початок у 60-х роках ХІХ століття. У 1862 р. у Вюртемберзі було оснащено перший санітарний поїзд. Приблизно в той же час санітарні состави почали використовувати в Австрії, США, Франції та інших країнах. В Пруссії перший шпиталь на залізничному ходу з’явився 1871 р., і складався він з 20 - 30 вагонів, що могли перевезти до 200 - 300 поранених.

    Враховуючи загальне відставання залізничної справи в тогочасній Росії, питання про санітарні поїзди постало не одразу. Хоча датувати початок медичної справи на російській залізниці можна з побудови першого маршруту, що було прокладено 1836 р., сполученням Петербург - Царське село. Вже тоді робітників обирали за певними критеріями, аби ті були спроможні добре виконувати свою справу. Під час будівництва виникали певні ускладнення. А саме - епідемії тифу, малярії. Окрім цього мали місце і виробничі травми. Спочатку, за відсутності медичної допомоги, робітники часто вдавались до самолікування і лише у випадках серйозних захворювань зверталися до лікарів ближчих населених пунктів. Аби уникнути зростання смертності «серед трудових сил» залізниці, на шляхах слідування мало-помалу почали свою роботу лікарі, фельдшери та сестри милосердя. Окрім пунктів стаціонару на великих станціях, паралельно почали використовувати окремі вагони для перевезення інфікованих. Також було впроваджено вагони-виставки, які пояснювали, яким чином можна побороти той чи інший недуг. Найчастіше доводилося боротися з епідеміями тифу, малярії (бо колії часто проходили через болотисті місцини, де царювали малярійні комарі), сифілісу та туберкульозу. Лікарям та фельдшерам доводилося проводити в дорозі такі складні операції, як розкриття ран, трепанацію черепа тощо.

    ВЖЕ НА 1868 РІК, В РОСІЇ БУЛА СИСТЕМА, НАЛАШТОВАНА ДЛЯ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ХВОРИХ. Звичайно, не одразу все було продумано до деталей - від початку це були звичайні пере-обладнані товарні вагони, що проходили попереднє випробування. За активне впровадження санітарних потягів у воєнну справу маємо завдячувати Миколі Пирогову, який неодноразово піднімав питання про необхідність медичних поїздів на з’їздах працівників медслужб. Цей іноземний досвід, який він перейняв під час Кримської війни 1853-1856 рр., працюючи на благо Червоного Хреста, значно вплинув на успіхи в порятунку поранених в боях.

    Під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. війська Російської армії широко використовували санітарні поїзди, про що Микола Пирогов звітував у своїх роботах і, більш того, відмічав позитивний розвиток у цій галузі воєнної медицини.

    Надалі уряд приділяв достатньо уваги новим розробкам залізничної медичної техніки. Про це свідчать документи стосовно випробування, які проводились за часів Миколи ІІ. «Програма пробної мобілізації воєнно-санітарного потяга під час маневрів 1902 року у м. Курськ» передбачала широкий спектр експериментальних дій, що включали в себе транспортування імітованих хворих до вагонів, а з них - до лікарень, крім того, тестувалося медичне обладнання. Такі пробні мобілізації були показовими і допомагали здобути медпрацівникам неоціненний досвід.

    ВЕЛИКИЙ ВНЕСОК ЗРОБИЛИ З’ЇЗДИ ЗАЛІЗНИЧНИХ ЛІКАРІВ, яких у період з 1898 по 1911 рр. відбулося чотири. На них розглядалися найболючіші проблеми стосовно лікування хворих, оснащення лікарень. Велику увагу приділялося гігієні та питанням дезінфекції.

    (Закінчення в наступному номері)

    Лідія ЛЕЛЕЧЕНКО
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05