РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 43 (2 листопада 2007) 

  • ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ ДИВО-КОЛІЯ

    Скільки разів помічав, що коли в пресі або в книжках йдеться про рух поїзда, то він обов`язково супроводжується «стукотом коліс». І невтямки майстрам пера, що заяложений вираз на багатьох дільницях Південно-Західної втратив свою злободенність, давно перейшовши до розряду архаїзмів, тому що мчать там поїзди рейками, як по оксамитовій доріжці. Ані стукоту тобі, ані грюкоту! Хто ж впроваджує в життя ці «залізнично-лінгвістичні перетворення»? - запитаєте. Ось про них, майстрів «оксамитової» колії, й поведемо мову.

    «Постой, паровоз!

    Не стучите, колеса!»

    Що потрібно, аби колія була «оксамитовою»? Насамперед, вона має бути безстиковою, тобто складатися з довгомірних, як правило, 800-метрових рейкових плітей. Їх виготовленням якраз і займається Київський рейкозварювальний поїзд. Це його трудівникам багато в чому зобов`язані пасажири приємністю та комфортом під час своїх подорожей.

    Так, сучасні вимоги швидкості, зручності та безпеки перевезень здатна забезпечити лише безстикова цілісна колія. Перші кілометри таких диво-променів було укладено понад півстоліття тому, а сьогодні їх розгорнута довжина на нашій залізниці сягнула за чотири тисячі кілометрів. Нові виробничі технології дозволяють створити безстикову колію довжиною до десятків кілометрів, від станції до станції. Досягається це зварюванням довгомірних плітей безпосередньо в колії за допомогою пересувних рейкозварювальних машин, за використання високоміцних ізолюючих стиків, інших технічних засобів. Така «доріжка» радує не тільки пасажирів, а й тих, хто її доглядає: утримувати її простіше й дешевше, ніж звичайну. Мешканці з навколишніх міст і сіл теж задоволені: потяги проносяться майже безшумно.

    Як же народжується ця диво-колія, зварюються довгомірні пліті, укладаються на перегони, з`єднуються? Які люди займаються створенням «оксамитового» шляху? Яке обладнання використовують, якими є умови їх праці та побуту, які виробничі висоти їм підкоряються?

    За відповідями на ці питання ми відправилися на станцію Київ-Волинський. Туди, де серед залізничних колій у тісному сусідстві з іншими галузевими підприємствами на досить скромній, як на свої потреби, площі розташувався Київський рейкозварювальний поїзд (РЗП). Та перед тим, як заглибитися у сьогоденний виробничий вир, не зайве хоча б коротенько згадати минуле цього підприємства.



    Подорож у минуле

    Не схибимо, якщо скажемо, що вся подальша доля Київського рейкозварювального поїзда визначилася буремним часом його народження. А сталося це 5 червня 1942 р. на станції Єлець Південно-Східної залізниці, у самий розпал Великої Вітчизняної. Певне, тому історію його розвитку з течією спокійної річки ніяк не порівняєш. Вона повна звивів, поворотів, порогів.

    Перед новим формуванням ставилося завдання з відновлення та ремонту верхньої будови колії на прифронтових дільницях та в тилу. Єлець, Лев Толстой, Магнітогорськ, Верхівцеве, Крюків, Москва, Здолбунів - цей далеко не повний перелік етапів славного шляху дає уяву про розмах робіт та відстані, які доводилося тоді долати рейкозварникам.

    У 1944 р. поїзд базується на станції Здолбунів, а з грудня 1945-го, об`єднавшись з декількома іншими підрозділами в одне спецформування під назвою рейкозварювальний поїзд №5, передислоковується до столиці України. В умовах, коли залізниця являла майже суцільну руїну, перед новоствореним підрозділом ставиться відповідальне завдання з організації контактного зварювання рейок у стаціонарних умовах і відновлення цілісності верхньої будови колії у межах Південно-Західного округу.

    У 1958 р. утворюється філія рейкозварювального поїзда на станції Козятин-ІІ. Тут фахівці стали займатися зварюванням рейок безстикової колії. У 80-ті роки на рейкозварювальному поїзді впроваджено абразивну різку рейок за використання спеціальних верстатів, що значно збільшило продуктивність праці, особливо при ремонті старопридатних рейок. У той же час було впроваджено технологію зварювання рейок нестандартної довжини (8–12 м) у безстикову колію.

    У 1996 р. рейкозварювальний поїзд увійшов як структурний підрозділ до складу Київської колійної машинної станції, а у 2001-му його знову було виділено в окреме підприємство.

    Нині на РЗП працює понад 130 фахівців, воно має три підрозділи: контактно-зварювальну дільницю на станції Київ-Волинський, яка займається зварюванням нових і ремонтом старопридатних рейок; філію на станції Козятин-ІІ, де проводяться роботи із зварювання нових рейок, виготовлення перехідних стиків, освоюється наплавлення старопридатних хрестовин. Дільниця пересувних рейкозварювальних машин, яка виконує роботи з відновлення цілісності безстикової колії на всіх дільницях Південно-Західної залізниці, а трапляється, і за її межами, - останній з трійці підрозділів цього підприємства.

    Сьогодні Київський РЗП повністю задовольняє потреби залізниці у зварюванні та ремонті рейок.

    «Оксамит» на рейках

    У бесіді з начальником рейкозварювального поїзда Михайлом Стогнієнком поринули у світ виробничих проблем та трудових досягнень цього підприємства.

    Цей рік видався врожайним на здобутки. Підприємство власними силами підготувало ще один состав для транспортування довгомірних плітей. Яким чином? Вагонна служба виділила 60 платформ, працівники рейкозварювального поїзда встановили на кожній по 24 ролики, дві апарелі, дві направляючі - і за два місяці новий состав був готовий. Це вже третій на підприємстві.

    Та найважливішим здобутком стало впровадження другої машини контактного зварювання К-1000. Цю модель розроблено фахівцями Інституту електрозварювання ім. Патона і побудовано на Каховському заводі електрозварювального обладнання. Цей агрегат дійсно унікальний, насичений електронікою, він відстежує всі технічні характеристики зварного шва і миттєво видає потрібну інформацію. Такі апарати закуповують в Україні багато країн світу. Навіть американці поквапилися придбати К-1000 для нью-йоркського метрополітену. Першу таку машину на рейкозварювальному поїзді було задіяно в 2003 р. І ось тепер на підприємстві працюють водночас дві лінії, обладнані такими машинами. Для їх обслуговування 15 зварників пройшли спеціальне навчання в інституті ім. Патона. Машини можуть працювати в двох режимах: безперервному, при якому зварювання триває 185 секунд, та пульсуючому, при якому цей процес здійснюється за 70 секунд. Зараз на РСП застосовується безперервний режим, оскільки пульсуючий режим призначений для застосування на автоматизованій лінії (про неї працівники рейкозварювального поїзда поки лише мріють). Стара машина К-190 теж залишається в строю, вона знайде застосування на третій лінії, котра призначатиметься для зварювання старопридатних рейок.

    Та, на жаль, треба визнати, що інше виробниче обладнання на рейкозварювальному поїзді морально і фізично застаріло і давно потребує капітального оновлення. Не може не турбувати й кадрова проблема. Багато старих фахівців, з тих, що віддали підприємству не одне десятиліття, пішли на «заслужений відпочинок», а молодь щось не дуже поспішає успадковувати їхні виробничі лаври. Отож і доводиться, аби залатати кадрові дірки, запрошувати «варягів» з інших підрозділів залізниці.

    Однак, попри все, Київський рейкозварювальний поїзд задає тон у діяльності аналогічних підприємств на інших залізницях. І це не дивно, адже його колектив підтримує ділові стосунки із світовим лідером у галузі електрозварювання - Інститутом електрозварювання ім. Патона. Колектив РЗП пишається тим, що головний технолог цього інституту Іван Леонтійович Наземний колись починав трудову діяльність рядовим зварником саме тут.

    Під час розмови ми звернули увагу на Почесний диплом Південно-Західної залізниці, якому знайшлось почесне місце на стіні: «Нагороджується першою грошовою премією колектив Київського рейкозварювального поїзда за вагомі досягнення у виконанні виробничих показників дорожнього змагання за 2006 рік».


    - Так, - підтвердив Михайло Миколайович, перехопивши наш погляд, - упродовж останніх років колектив РЗП неодноразово досягав успіхів у галузевому виробничому змаганні.

    А ще він поділився з нами свіжою приємною новиною: річний план зварювання рейок вже перевиконано. Він передбачав 290 км, а на першу декаду жовтня зварено 314 км. У середньому за місяць зварюється 32 км рейок.

    Великий внесок колективу РЗП й у виконання дорожнього плану з модернізації колії. У цьому задіяно бригади рейкозварювальних машин, які, можна сказати, працюють за принципом «нині - тут, а завтра - там». Таких машин на підприємстві чотири і вони майже постійно знаходяться на лінії. На жаль, вік їхній досить солідний і для того, аби вони були завжди в бойовій готовності, треба проявляти чимало зусиль, уміння й винахідливості. Та завдяки саме цим машинам вдається підтримувати стан колій на сучасному рівні. Машини відзначилися свого часу на впровадженні дільниць прискореного руху Київ - Гребінка, Київ - Миронівка, Київ - Зернове та інших.

    Зараз ведуться роботи на дільницях Бобрик - Заворичі - Бобровиця, де рейкозварювальники працюють разом із Ніжинською дистанцією колії, та разом із Шепетівською дистанцією на дільницях Козятин - Шепетівка, Шепетівка - Здолбунів, Славута - Цвітоха, з Фастівською - на Фастів - Триліси.

    - У цьому році зроблено чимало й для покращення побутових умов наших працівників, - продовжує оповідь Михайло Стогнієнко. - Вкрили шифером дах, перенесли побутові приміщення з другого поверху на перший, обладнали душові кімнати, роботи продовжуються й надалі. За підготовленою проектною документацією буде впроваджено «інфрачервоне» опалення, що дасть змогу самим керувати подачею тепла у виробничі та побутові приміщення, адже зараз система опалення живиться від котельні заводу ЗБК.


    Процес продовжується

    Коли ми разом з головним інженером Валентином Кривенком вийшли на територію підприємства, то побачили на майданчику з виробничої комплектації величезні штабелі новеньких рейок, які надходять сюди з маріупольської «Азовсталі». І ми мимоволі прокинули оком вгору, аби побачити вершини цього стосу. Це здалося нам дуже показовим. «Дійсно, таких великих обсягів робіт не спостерігалося з радянських часів», - зауважив Валентин Миколайович.

    А старий тельферний кран, який завдяки свіжій фарбі виглядав зовсім новеньким, наче соломинку вже підхоплював чергову 25-метрову рейку й укладав її на поточну лінію… Так народжувався ще один чималий промінь на «оксамитовій» колії.

    Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05