РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 11 (18 березня 2011) 

  • Про справедливість думки професора Преображенського

    Лист із Вінниці від О. Ф. Мельник (на жаль, не відомо стать, оскільки зворотня адреса, а головне, прізвище та ім’я і по батькові написані не дуже розбірливо) свідчить, що часто скаржнику(ці) доводиться їздити у «простих» електричках. Далі наводжу цитату (стиль збережено - авт.) «Як тільки заходиш у вагон, відразу складається гнітюче враження. Двері поламані, щоб їх зачинити або відчинити, треба прикласти силу. Кучугури сміття, валяються пусті бутилки. В тому, що кругом сміття, вина пасажирів, але чому ніде немає мусорних ящиків?»

    ВІДПОВІДЬ напрошується сама по собі. Ні машиніст, ні його помічник, а крім цих залізничників у «простих» електричках ніхто не працює, будь-який непотріб не кидають під ноги подорожнім. Тобто, як правильно наголошує автор звернення у газету, у тому винні пасажири. І тут вже мова має йти про менталітет нашого сучасника. У власній оселі - все приберу до смітинки. А у громадському транспорті? «На те він і громадський...», - така думка часто-густо відвідує неподатливі голови нехлюїв, які залишають будь-де зайве - папір, плівку, пусту тару тощо.

    Тепер щодо ящиків для сміття. Уявімо, що вже висять. Хоча б у вагонах. Зрозуміло, що навіть за їхнього існування під час рейсу сміття звідти ніхто із залізничників виймати не буде. Уявляєте, сморід? А чому тоді б їх не прикрутити у тамбурах? - запитує дописувач. Дійсно, чому? Із цим запитанням ми звернулися до начальника галузевої служби приміських перевезень Василя ПАВЛОВА.

    «Если я, входя в уборную, начну, извините за выражение, мочиться мимо унитаза и то же самое будут делать Зина и Дарья Петровна, в уборной начнётся разруха. Следовательно, разруха не в клозетах, а в головах. Когда эти баритоны кричат «бей разруху!» - я смеюсь. Клянусь вам, мне смешно! Это означает, что каждый из них должен лупить себя по затылку!» (М. Булгаков «Собачье сердце»).

    - Через нестачу приміського рухомого складу на столичній магістралі електрички та дизель-поїзди курсують цілодобово за багатьма маршрутами. А прибирати в їхніх салонах у залізничників буває нагода лише під час технічних оглядів у пунктах обороту або безпосередньо у Фастівському моторвагонному депо, - говорить Василь Іванович. - Але уявімо, все ж таки, що ящики для сміття прикручено у тамбурі, до вагонної перегородки. Навіть за їхньої великої конструкції рано чи пізно непотріб полізе через верх. А що далі... Не важко зрозуміти, що попри заборону курити у тамбурах володарі цієї шкідливої звички все ж таки «бавляться» вогником. Куди кидають недопалки зараз? У кращому випадку собі під ноги. А якщо буде висіти ящик для сміття? Виникне та ж сама ситуація, що і з дверима до салонів вагонів, які виламують «із м’ясом». Адже не залізничники їх псують. Потрібні коментарі щодо ящиків?! Пожежа у рухомому складі? Відведи, Господи! Чи потрібні більш розлогі коментарі з приводу того, що ящики у даному разі розв’язанню проблеми зі сміттям не сприятимуть?

    - Василю Івановичу, далі у листі - претензії щодо «моря нечистот у туалетах, дірка забита, через те, що немає води. Там, де мають бути крани, вирвано все з потрохами».

    - Складається враження, що, звертаючись з претензіями до залізничників, дописувачеві вже відома відповідь на поставлене запитання. Даруйте, а хто вириває крани «зі всіма потрохами»? Машиніст? Його помічник? Чи це потрібно працівникам з ремонтних дільниць моторвагонного депо?! Не встигаємо відновлювати ці системи, як їх знову потрібно лагодити. І так відбувається майже після кожного рейсу. Як ведеться, після прибирання у туалетах і салонах, а також по завершенню технічного огляду чи ремонту електропоїзд у чистому вигляді подається для посадки подорожніх. Хто тепер може гарантувати, що крани надовго залишаться у робочому стані? Що фанову трубу в туалеті якийсь спритник не засмітить торбою із лушпинням від насіння або пластмасовими пляшками тощо? А згодом ще й примоститься зверху через природні потреби... Пригадується у зв’язку із цим фраза професора Преображенського із «Собачого серця» Михайла Булгакова, який казав, що розлад починається спочатку у головах, а вже потім у туалеті...

    - Здається, читач знайшов вихід. Пропонується відкривати туалети у перших та останніх вагонах електропоїздів. Як Ви вважаєте, дописувач має рацію?

    - Ні, помиляється. Річ у тім, що електропоїзд - машина складна у будь-якому плані. Для того, щоб рухомий склад, який часто-густо вже пережив експлуатаційний вік, тримати у належному стані потрібен спеціальний інструмент, набір допоміжного обладнання, яке через брак місця у службовій кабіні не розмістиш будь-де. Тому все необхідне й зберігаємо під замком у тих туалетних приміщеннях, про які згадує читач. Чи варто змальовувати ситуацію, якщо б і ці приміщення було віддано на поталу горе-пасажирам? Хіба вони тут вели б себе якось інакше? Ще, крім кранів для води, і необхідний реманент покрали б. Ні, вирішення проблеми не у тому, щоб відкривати у електропоїздах побільше службових приміщень. Так і до кабіни машиніста можна дійти... Лише дозволь «господарювати». А там - нічого і не збереш.

    - Цілковите свавілля в електро- та дизель-поїздах. Ця тема не нова. Вандалізм, як явище, є невикорінним. Тож чи варто вкладати великі кошти у сферу комфорту пасажирів?

    - Але ж хочемо, щоб наші громадяни відчували себе комфортно на залізничному транспорті. Парадокс у тому, що не всі пасажири цього бажають.

    - Василю Івановичу, у згаданому листі жодним чином не йдеться про повноту сплати пасажирами за проїзд у приміському транспорті. Було б доречно згадати у зв’язку з цим про те, яку компенсацію отримала столична магістраль за перевезення, скажімо, пасажирів-пільговиків у минулому році.

    - У минулому році Південно-Західна залізниця отримала лише 33 відсотки від згаданої компенсаційної суми. І це за умов, що було перевезено майже 22 мільйони пасажирів пільгових категорій. До галузевої скарбниці мало б надійти майже 95 мільйонів гривень. Насправді ж отримано компенсації понад 31 мільйон українських грошових одиниць. Багато це чи мало? За умов, що зростає вартість електроенергії, необхідних запчастин та матеріалів - це крапля у морі проблем. І до того ж, залізничникам необхідно вчасно і сповна сплачувати заробітну платню, здійснювати необхідні платежі до державного та місцевого бюджетів. До речі, подібна ситуація щодо сплати компенсаційних коштів за перевезення пільгових категорій громадян спостерігалася у січні та лютому поточного року.

    - Отже, стан справ із фінансуванням процесу компенсації за перевезення пільгових категорій пасажирів залишається складним? Які місцеві державні адміністрації перебувають серед злісних неплатників грошової компенсації?

    - Минулого року лише 25 відсотків було отримано від державної адміністрації Київської області, 29 - з бюджету Києва, 31 відсоток - за Вінницькою обласною державною адміністрацією. А від Чернігівської обласної влади до бюджету столичної магістралі надійшло 38 відсотків. Майже половину сум сплатили адміністрації Житомирщини, Хмельниччини та Сумщини. Початок року, як ви уже зрозуміли, теж неможливо назвати сприятливим з фінансової точки зору.

    - На що має вплив подібна ситуація?

    - У першу чергу це призводить до зменшення доходів залізниці. І це, як уже наголошувалось, за умов зростання витрат на утримання рухомого складу і організацію приміських пасажирських перевезень. Врешті-решт з’являються проблеми із дотриманням щільності руху електропоїздів згідно з графіком. І така картина не лише з електропоїздами. Подібна ситуація у русі дизель-поїздів. Виходить, справа не лише у смітті...

    Спілкувався Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05