РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 37 (21 вересня 2007) 

  • За «бідного» кардера замовте слово


    Інтерес з боку мас-медіа до проведення «круглого столу» на тему «Картка обліку соціальних пільг», який пройшов нещодавно за ініціативи заступника міністра транспорту та зв`язку України Леоніда Нетудихати, вповні виправданий. Адже впровадження в Україні єдиної загальнодержавної системи обліку соціальних пільг і одночасно з цим - відповідних електронних карток - актуальна та необхідна справа.

    Ідея врешті-решт непогана - комп`ютерні технології, задіяні під час забезпечення дієвого контролю за використанням коштів, призначених для соціальних потреб, мають підвищити рівень соціального захисту громадян. Але як на державному і місцевому рівнях зменшити ризик нецільового використання пільг? Проблема актуальна ще й через те, що у сфері системних електронних платежів відомо чимало випадків шахрайства.


    Вдосконалити систему надання соціальних пільг


    Благородна ціль виправдовує низку відповідних заходів. Застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє чітко визначити перелік громадян, які потребують соціальної підтримки. Якраз, з метою спрощення процедурних питань, пов`язаних з призначенням і наданням пільг, державні мужі, вчені і практики вирішили запровадити електронну картку, що не передбачає жодних обмежень у користуванні відповідними послугами на пільговій основі. Натомість використання такої картки позбавить громадян паперової тяганини при призначенні та отриманні соціальних пільг, сприятиме прозорості у відповідних процесах. Так планується…

    Уважно прислухаючись до думок Л. Нетудихати, директора державного департаменту з питань зв`язку та інформатизації О. Баранова, директора департаменту інформатизації Національного банку А. Савченка, директора Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем О. Карпова та інших учасників «круглого столу» - представників центральних та місцевих органів влади, бізнес-кіл, банківського сектору, збагнув одну річ. А саме: чіткої концепції щодо впровадження Єдиної уніфікованої автоматизованої системи (ЄУАС) поки що немає. Адже це складне науково-технічне завдання, що потребує всебічного техніко-економічного аналізу та ретельного обґрунтування. Хоча, згідно з обговоренням технічних, технологічних, економічних та соціальних аспектів створення автоматизованої системи ця справа вже має позитивні результати. Саме зараз формується Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Станом на 1 січня 2007 р. до реєстру внесено інформацію про 18,8 млн. пільговиків різних категорій, які мають відповідні посвідчення. За результатами експерименту з впровадження електронних карток на муніципальному транспорті у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Нікополі, Одесі, вважається, що цей досвід варто розповсюджувати і при наданні медичних, житлово-комунальних послуг, здійсненні банківських операцій тощо. На переконання голови правління «Приватбанку» О. Дубілета, із задачею щодо пришвидшення процесів впровадження ЄУАС можуть вдало впоратися лише крупні комерційні банки, які мають розгалужену електронну платіжну мережу, що здатна охопити всі процеси реалізації соціально-транспортних проектів. У представників державних установ зовсім протилежний підхід. Вони вважають, що на часі - створення єдиного державного центру, що слідкуватиме за роботою ЄУАС. Хто правий у цій суперечці - покаже час.


    Електронне шахрайство


    На превеликий жаль, на якийсь інший план під час «круглого столу» відійшло обговорення питання шляхів запобігання електронному шахрайству. Бурхливий розвиток комп`ютеризації всіх сфер життя сприяє, як не дивно, антисоціальній та злочинній поведінці. За твердженням кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри математики і фізики Української академії друкарства Р. Коляди, комп`ютерні системи містять у собі можливості для невідомих раніше правопорушень, а також для скоєння традиційних злочинів нетрадиційними способами.

    Злочинці за допомогою міжнародних комп`ютерних мереж розповсюджують кримінальний досвід, нехтуючи національними кордонами. Давно відомо, з розвитком глобальних комп`ютерних мереж стала поширеною практика промислового шпигунства. Багато проблем виникає у зв`язку з крадіжками послуг, зокрема із вторгненням до телефонних мереж та незаконною торгівлею послугами зв`язку. Інтернет також широко використовують торговці піратським програмним забезпеченням, зброєю та наркотиками для ведення справ, обміну злочинною інформацією.

    Проте, поява і розповсюдження пластикових платіжних засобів в Україні зумовлені взаємною зацікавленістю в цьому держави і власника пластикових карток. Для держави - це один із засобів зниження потреби в готівковій грошовій масі. З іншого боку, коли мільйони наших співгромадян мають пластикові платіжні банківські картки, у шахраїв з`явилась нова можливість для зловживань, і нині найпоширенішим інтелектуальним злочином усе впевненіше стає саме підроблення карток і незаконне отримання коду власника. Цей вид шахрайства скорочено називається кардерством. Таким шляхом зловмисники викрадають гроші, що знаходяться на особистих рахунках клієнтів, рух рахунків по яких, як стверджують фахівці, простежити вкрай важко. Але втрати несуть банки, бо видаючи людині кредитну картку, вони беруть на себе відповідальність за зберігання грошей. За приблизними підрахунками спеціалістів, кардери щороку завдають шкоди світовій економіці на суму не менш як 100 млрд. доларів США. І ця цифра з кожним роком зростає. Яка сума збитків, заподіяних нашій країні цим видом злочинів? Такої інформації не знайдеш, проте відомо: впродовж останніх років в Україні було викрито кілька організованих злочинних груп кардерів.

    Нагадаємо, найголовнішим елементом платіжної карти є інформація, що міститься на її магнітній смужці, мовою фахівців - дампа. Саме там знаходяться відомості, хто власник картки й скільки у нього грошей на рахунку. Ця інформація зберігається за «сімома замками» в банках, що забезпечують роботу міжнародних платіжних систем. Її відгороджено від стороннього ока десятками захисних комп`ютерних програм із паролями, відомими лише вузькому колу осіб. Однак інформацію у великій кількості викрадають деякі підступні клерки, до чиїх обов`язків входить заносити її до комп`ютерної бази. Для них це просто: скопіювати потрібні дані й покласти їх до своєї електронної поштової скриньки. В одних випадках зловмисникам вдається отримати лише дампи, в інших, разом із дампами - й пін-коди. Якщо кардерам вдається отримати лише дампи, то використати їх вони зможуть лише в установах торгівлі та сервісу, де обслуговують клієнтів за кредитними картками. Яскравим прикладом можуть слугувати торгові операції у різноманітних маркетах, супер-маркетах тощо. Причому спеціально проінструктований персонал пильно вдивляється на малюнок картки та її текст, і коли щось у ній не сподобається, фахівець має право перевірити документи власника. Зазначу, мені не відомі подібні випадки, хоча столичні маркети відвідую доволі часто. Можливо, це через те, що зловмисники навчилися виготовляти картку точнісінько такою, як і справжня.

    Якщо кардерам, окрім дампи, відомий ще й пін-код, шахраям в апаратурі з виготовлення фальшивих карток не має потреби - досить на шматок білого пластику наклеїти магнітну смужку і можна сміливо запускати його в банкомат, який, на відміну від, як мовлять, живого касира, на малюнок картки не дивиться. Можна передбачити, що з впровадженням соціальних карток, приміром, на залізничному транспорті у шахраїв з`явиться бажання користуватися вокзальними турнікетами на свій розсуд.

    Найчастішими видами оборудок із пластиковими картками є скімінг - копіювання даних з магнітної смуги справжньої картки і нанесення цих даних на фальшиву картку. Шахраями також використовуються украдені або загублені картки. Уявімо картину, коли з впровадженням Єдиної уніфікованої автоматизованої системи обліку соціальних пільг кількість випадків викрадення соціальних карток буде найбільшою. Переконаний, статистика методів із заволодіння соціальними картками на початку їх впровадження стрімко піде угору. Чому? Літню людину або інваліда ошукати легко. А скористатися так званою чіп-картою для професійного кардера не проблема.


    Якщо ви власник пластикової картки


    Фахівці з боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності і високих технологій радять при придбанні картки цікавитися наявністю страхового поліса, завжди брати страховку. Ніколи не пишіть PIN -код на карті. Також не слід зберігати записаний PIN-код разом з картою. Краще вивчити код напам`ять і взагалі не зберігати його у письмовому вигляді. Слід також обов`язково залишити зразок свого підпису на зворотній стороні картки відразу ж після її одержання. За браком газетних шпальт сьогодні не будемо робити перелік усіх «заходів», аби убезпечити себе від шахраїв.

    Особливо нас турбує питання: чи зберігатиметься режим секретності при впровадженні соціальних карток? Про це кореспонденту «Рабочего слова» після закінчення «круглого столу» не побажав відповісти жоден з учасників форуму. Очевидно, боротьба з кардерством - не серед нагальних проблем розробників грандіозного проекту з обліку соціальних пільг. А даремно. Ризик нецільового використання привілеїв за відомих причин у наш час великий.

    Віктор Задворнов
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05