РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 3 (21 січня 2011) 

  • Анатолій ГРУШКО: «Колектив центру забезпечує стабільну роботу залізниці»

    У січні цього року виповнилося 40 років, як на Південно-Західній залізниці було створено Інформаційно-обчислювальний центр. З цієї нагоди кореспондент «Рабочего слова» поспілкувався з в. о. заступника головного інженера - начальника ІОЦ залізниці Анатолієм ГРУШКОМ (на фото).

    - Анатоліє Володимировичу, 40 років - дата визначна. Згадайте, будь ласка, з чого розпочиналася історія Інформаційно-обчислювального центру столичної магістралі.

    - Ще у 1966 році на Південно-Західній залізниці було створено ініціативну групу із розробки основ та впровадження обчислювальної техніки на залізниці у складі п’яти осіб. Це були Василь Гринь, Іван Неіжко, Людмила Чеботарьова, Любов Баландіна та Світлана Федорова.

    У 1968 році за наказом керівництва залізниці №15-Н-490 створено Дорожню лабораторію електронно-обчислювальної техніки при Київській фабриці механізованого обліку з метою підготовки первинних даних для проектування і будівництва автоматизованої системи управління перевізним процесом.

    Пізніше було отримано та встановлено на виробничих площах дистанції сигналізації та зв’язку (вул. Чапаєва, 5) першу на залізниці електронно-обчислювальну машину «Мінськ-22», на якій у період 1969 - 1970 років були впроваджені та вирішувались в основному статистичні задачі.

    З квітня 1969 року наказом начальника залізниці «Про впровадження електронної обчислювальної техніки на залізниці» було передбачено цілий ряд організаційно-технічних заходів щодо розробки, технічного оснащення, впровадження завдань виробничої діяльності залізниці, зокрема проекту будівництва нового корпусу обчислювального центру.

    Дорожня лабораторія під керівництвом Захара Ревунця розширилася до чотирьох відділів.

    - Анатоліє Володимировичу, вибачаюсь, але ж історичний факт, що центр свою біографію веде з січня 1971 року?

    - Саме так. З січня 1971 року наказом начальника Південно-Західної залізниці Петра Кривоноса від 22.12.1970 року № 129-Н на виконання розпорядження Міністерства шляхів сполучення створено Обчислювальний центр Південно-Західної залізниці, до речі, шостий по МШС Союзу в складі п’яти відділів.

    - Які завдання вирішувалися на той час?

    - Вперше в СРСР розроблено та впроваджено в експлуатацію автоматизовану систему роботи сортувальної станції Дарниця на базі електронно-обчислювальної машини ЄС- 1010. Вперше на залізниці почала працювати система в реальному масштабі часу, 365 днів на рік, 24 години на добу, з коефіцієнтом надійності 0,997.

    Розпочато складання графіка руху поїздів на ЕОМ з автоматизацією його креслення. Створено відділ розробки графіків руху поїздів.

    Крім того, розроблено та впроваджено в експлуатацію першу на залізницях України автоматизовану систему роботи Головного матеріально-технічного складу залізниці.

    - А площа приміщень на вул. Чапаєва, 5 дозволяла на повну використовувати всі можливості центру?

    - Ні, тому в 1983 році було завершено будівництво та впроваджено в експлуатацію восьмиповерхову будівлю обчислювального центру. Поява 8400 метрів квадратних виробничих площ значно покращила умови праці та дозволила перейти до впровадження основних автоматизованих систем керування перевізним процесом залізниці.

    29 грудня 1984 року впроваджено в промислову експлуатацію першу на залізницях України та третю по МШС (після Москви та Ленінграда) автоматизовану систему управління пасажирськими перевезеннями АСУ «Експрес-2». За короткий час вона стала однією із найефективніших автоматизованих систем на залізничному транспорті колишнього СРСР. У 1990 році через систему АСУ «Експрес-2» реалізовано 19 мільйонів 500 тисяч місць. Далі - впроваджено в експлуатацію автоматизовану систему керування вантажними перевезеннями.

    На початку 1989 року ІОЦ залізниці першим на сталевих магістралях СРСР переведено на повний госпрозрахунок і він став юридичною особою.

    - Зрозуміло, що за часів Радянського Союзу було централізоване постачання, плановий розвиток економіки країни тощо. А як змінилася робота центру з набуттям Україною незалежності?

    - Після розпаду СРСР було створено Державну адміністрацію залізничного транспорту України (Укрзалізниця), а при ній Головний інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці (ГІОЦ УЗ), який сформовано на базі нашого колективу. Зі складу ІОЦ Південно-Західної магістралі було повністю передано два відділи. Проте це суттєво не позначилось на роботі центру. За цей час було розроблено і в 1999 році впроваджено в експлуатацію національну автоматизовану систему управління пасажирськими перевезеннями «Експрес-УЗ», для якої вперше споруджено локальні мережі на пунктах продажу. У цей час також було проведено повну заміну 360 комплектів квитково-касової апаратури на більш економічні та технічно досконалі на базі персональних комп’ютерів. У подальшому на неї було переключено квитково-касові термінали всіх шести залізниць України. Таким чином, система стала загальногалузевою і отримала робочу назву - автоматизована система керування пасажирськими перевезеннями України (АСК ПП УЗ).

    На заміну АСОУП, створеній в часи СРСР, на залізниці впроваджено і удосконалюється українська автоматизована система керування вантажними перевезеннями (АСК ВП УЗ).

    У період з першого січня 1971 року по теперішній час штат ІОЦ столичної магістралі виріс з 69 до 764 штатних одиниць.

    - Анатоліє Володимировичу, які основні завдання стоять перед колективом сьогодні? Що планується впровадити у подальшому?

    - Фахівці ІОЦ на поточний час обслуговують понад шість тисяч персональних комп’ютерів та АРМів на робочих місцях працівників залізниці, ними створено і ведеться поточне адміністрування глобальної локальної обчислювальної мережі, в яку включено майже шість тисяч користувачів, понад дві тисячі абонентів користуються електронною поштою. Фахівці ІОЦ беруть участь у впровадженні інших технологічних завдань з автоматизації виробничих процесів на залізниці, зокрема для галузевих служб тощо. Постійно удосконалюються і модернізуються засоби обчислювальної техніки згідно з вимогами керівництва столичної магістралі й Укрзалізниці. Так у 2010 році зусиллями наших фахівців практично на всіх підприємствах залізниці впроваджено автоматизовану систему бухгалтерського обліку «Фобос».


    Працівники відділу впровадження та експлуатації автоматичних систем управління (АСУ) бухгалтерського обліку та звітності

    У поточному році заплановано здійснити перехід на єдину автоматизовану систему керування вантажними перевезеннями Укрзалізниці, впровадити автоматизовану систему керування експлуатацією і ремонтом парку пасажирських вагонів на чотирьох вагонних підприємствах, замінити старі турнікетні системи, які експлуатуються десять років на вокзалі ст. Київ-Пасажирський. Крім цього, ведеться підготовка до впровадження нового обладнання на Жмеринській дирекції, а також виконання інших технологічних завдань, передбачається заміна значного обсягу застарілої обчислювальної техніки на полігоні залізниці.

    - Хто найбільш активно займається реалізацією цих проектів? Кого варто відзначити?

    - Весь колектив центру так чи інакше за своїми обов’язками забезпечує стабільну роботу засобів обчислювальної техніки та технологічний супровід завдань автоматизації виробничої діяльності залізниці, але особливо хочеться відзначити роботу заступників начальника обчислювального центру Наталії Кордун і Сергія Бардадима, які допомагають мені у вирішенні основних виробничих і фінансових питань. Дяка за роботу заступнику начальника ІОЦ Юрію Кулакову разом з регіональними відділами автоматизації бухгалтерського обліку, які забезпечили впровадження на підприємствах залізниці АСБО «Фобос». Своєчасно і якісно виконують існуючі та впроваджують нові технологічні завдання начальники виробничих відділів з експлуатації АСК вантажних перевезень Світлана Кожемяченко та АСК пасажирських перевезень Людмила Шкандала зі своїми колективами. Впроваджуються нові технічні засоби та новітні технології з адміністрування локальних обчислювальних мереж полігону залізниці начальником відділу Володимиром Жуковим. Разом із фахівцями забезпечує надійну роботу центральних серверних комплексів та комп’ютерної техніки відділ Євгена Рибіна, квитково-касового обладнання та турнікетних систем - відділ Олександра Єфремова. На регіональних ділянках дирекцій залізниці організовують поточну роботу і впровадження нової техніки та виконання завдань колективи регіональних обчислювальних центрів. За браком газетної площі цей перелік варто скоротити.

    - Анатоліє Володимировичу, дякую за цікаву розповідь.

    Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ

    Спілкувався Сергій ГУК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05