РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 48 (17 грудня 2010) 

  • Історія та сьогодення Південно-Західної

    Маршрут до успіху

    (Продовження. Початок у №39 - 48 за 2009 р., №1 - 35, 37 - 39, 41 – 47 за 2010 р.)

    ПРОРИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ XXI СТОЛІТТЯ

    Початок нового XXI століття. 2000-й рік відзначився сплеском сміливих, а головне, здійснених ідей, які згодом впроваджувалися на терені українських залізниць. Країна зразу відчула потужну енергію творення від щойно призначеного на посаду генерального директора Укрзалізниці Георгія Кірпи. Ясна річ, вдалі ідеї потребують суттєвого обговорення і послідовного впровадження. Тоді у першу чергу передбачалося перевести увесь магістральний рух та відповідну інженерну інфраструктуру до умов функціонування за прискореними європейськими стандартами. Зокрема на Південно-Західній залізниці мали функціонувати не один - два швидкісних маршрути поїздів, а десятки й у різних напрямках.

    Для транзитної магістралі, якою є Південно-Західна, це було пріоритетним завданням. І тому вдале введення в дію величезних за масштабністю проектів стало черговим доказом того, що столична магістраль готова до суттєвих перетворень. Реконструкція та будівництво Центрального та Південного вокзальних комплексів, модерного приміського терміналу на Караваєвих Дачах, а також будівництво потужного залізничного плацдарму на Дарницькому залізничному вузлі - події із когорти визначних звершень. Мається на увазі надзвичайно великий комплекс робіт із зведення Дарницького вокзального комплексу, залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро.

    До речі, якщо приділити увагу новітнім технологіям, що були застосовані під час будівництва цих об’єктів, можна стверджувати: інновації тут на кожному кроці. Інновації - це, як справедливо відзначив американський економіст Джеймс Брайт, єдиний у своєму роді процес, що поєднує науку, техніку, економіку і керування. На прикладі будівництва вокзальних комплексів, зведення залізнично-автомобільного переходу над Дніпром можна пересвідчитись у тому, що із виробничими завданнями вдало справлялася вся Південно-Західна магістраль.

    Тепер згадаємо про те, що у 1996 році більшість часу впродовж оперативних нарад при начальнику залізниці відводилося обговоренню ходу реконструкції Центрального вокзалу столиці. Засукати рукави, щоби провести модернізацію величезної будівлі, підштовхнув незапланований приїзд восени 1996 року тогочасного Президента України Леоніда Кучми. Тоді стан «головного парадного під’їзду» до столиці України, візитки нашої країни, дуже не сподобався главі держави. Що ж, на слушні зауваження слід реагувати достойно. Було прийнято кардинальне рішення: розпочинати реконструкцію. Адже Центральний вокзал було впроваджено в експлуатацію у 1934 році. Згідно з тогочасними розрахунками тут мало перебувати до 2,5 тисяч пасажирів. У кінці XX століття у пікові періоди тут перебувало до 150 тисяч подорожуючих, навантаження збільшились у 60 разів. До того ж 70 відсотків пасажиропотоку припадали на приміські перевезення. Щорічно у середньому із станції відправлялося понад 32 мільйони подорожніх. Для прийому та відправлення слугували 12 платформ та 23 колії. У 1997 році тут залізничники організовували відправлення поїздів дальнього слідування у 30, а у приміському сполученні - у п’яти напрямках. Капітальний ремонт вокзалу та переобладнання колійного господарства станції проводилось одночасно. Та велика реконструкція через брак коштів розтягнулася на багато місяців.

    Нової найбільш масштабної реконструкції Київський залізничний вокзал зазнав у 2001 році. За висновками спеціалістів Науково-дослідного інституту будівельних конструкцій та інституту «Укрреставрація» існуючий стан комплексу вже не відповідав діючим нормам технологічного та будівельного проектування. На спільному засіданні колегії Міністерства транспорту України та Київської міської держадміністрації 11 лютого 2000 року було прийнято рішення про одночасне будівництво та реконструкцію основних об’єктів. Згадуючи ті дні 2000 року, тогочасний директор Київського електровагоноремонтного заводу Георгій Дмитрович Ейтутіс розповідав, як виникла, а потім була впроваджена у життя ідея з повної реконструкції вокзального комплексу станції Київ-Пасажирський. Як виявилося, передумовою для величезної перебудови стала спільна виїзна нарада Київської мерії та керівництва Укрзалізниці й Південно-Західної магістралі, яка відбулася у кінці травня 2000 року. Тоді генеральний директор Укрзалізниці Г.М. Кірпа та мер столиці О.О. Омельченко разом з депутатами Київради відвідали КЕВРЗ. Мова йшла про перенесення потужностей електровагоноремонтного заводу на промислові площі Дарницького вагоноремонтного заводу. Як зазначає Г.Д. Ейтутіс, це була перша зустріч генерального директора Укрзалізниці та мера Києва. Розмова була напрочуд діловою. В момент проходу територією КЕВРЗ під пішохідним мостом, який з’єднував вокзал із Солом’янкою, Г.М. Кірпа звернув увагу на доволі великий натовп пішоходів, які долали невеличку відстань над залізничними коліями. Генеральний директор Укрзалізниці був щиро вражений щодо незручностей, які мають долати кияни та гості столиці. Голова Солом’янської районної державної адміністрації Іван Петрович Сидоров звернувся до генерального директора із такими словами: «Георгію Миколайовичу, якщо Вам судилося увійти в історію українських залізниць, як Петру Федоровичу Кривоносу, побудуйте підземний перехід і зробіть реконструкцію привокзальної площі». На що Г.М. Кірпа із впевненістю відповів: «Обов’язково зроблю». «І тоді я зрозумів, - говорить Г.Д. Ейтутіс, - що КЕВРЗ не скоро змінить адресу».

    До складу проекту реконструкції увійшли Центральний, Приміський, Південний вокзали, конкорс, східний і західний тунелі, Церква імені Георгія Побідоносця, паркінги, колійна інфраструктура. За ініціативи нового керманича Укрзалізниці Г.М. Кірпи в основу технологічних розробок було закладено вимоги до максимального розподілу пасажиропотоків під час відправлення та прибуття подорожан без зайвого перетинання векторів їхнього руху в одному рівні. Після здійснення проекту створено потужний розгалужений залізничний термінал, який дозволив значно розширити функціональні можливості центрального столичного залізничного вузла і майже вдвічі збільшив його пропускну спроможність. Оновлений до 10-ї річниці Незалежності України, вокзальний комплекс органічно доповнив транспортну інфраструктуру української столиці.

    У будівництві, реконструкції і реставрації цього європейського терміналу брали участь галузева служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд, служба капітальних вкладень Південно-Західної залізниці та багато інших організацій. Перевізна робота при цьому не припинялася.

    Влітку того ж таки року було розпочато капітальний ремонт вокзалу на станції Бахмач-Пасажирський - пам’ятки архітектури, а вже 21 листопада відбулося відкриття оновленого терміналу. У роботі добре виявили свій фах працівники Будівельно-монтажного поїзда № 615, очолюваного почесним залізничником Олександром Грабовським. Після якісного ремонту на вокзалі станції Житомир розпочав роботу сервісний центр з обслуговування пасажирів.

    Того ж року вагонне депо станції Бахмач назване кращим серед підприємств Південно-Західної залізниці. За освоєння капітально-відновлювального ремонту плацкартних вагонів.

    На фото: Міністр транспорту України - генеральний директор Укрзалізниці Г. М. КІРПА та начальник Південно-Західної залізниці О. М. КРИВОПІШИН на будівництві Дарницького вокзального комплексу. Погодження робіт. 2003 рік.

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05