РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 46 (26 листопада 2010) 

  • Більярд приваблює багатьох, але на Конотопському залізничному вузлі стіл лише один

    Важко сказати, чи проводилися в Конотопі офіційні змагання з більярду раніше - у дожовтневий час, у передвоєнний і відразу по війні. Не збереглося ні документів, ні спогадів, ні інформації. А могли бути. У 1947 р., наприклад, в Радянському Союзі було проведено більярдний чемпіонат, тобто цей вид спорту культивувався офіційно і до нього ставилися зовсім інакше, ніж у наступні десятиліття.


    Мода на гру швидко поширилася Фото з інтернету

    Історія більярду давня і, як стверджують знавці, не поступається шахам. Батьківщиною вважають Китай, але подібні ігри з кулею та києм були і в європейських країнах. Можна також згадати, що уже в 1470 р. більярдний стіл було замовлено для двору французького короля Людовика ХІ. До Росії більярд потрапив за Петра І. Поставили його у приймальні, аби чиновники «не занимались пустобрехством, а проводили время с пользой». Мода на нову гру швидко поширилася. Більярд приваблював цариць Анну і Катерину, графа Григорія Орлова й Михайла Ломоносова… Легендарними більярдистами стали три російські генерали - Іван Скобелєв, Дмитро Бібіков й Олександр Остерман-Толстой. Утративши у боях руки, вони все ж змогли завдяки тренуванням стати висококласними гравцями. Не згасає інтерес до куль і кия за радянського часу. Відомо, що любили ганяти кулі поет Володимир Маяковський і нарком Анатолій Луначарський, військові Семен Будьонний, Климент Ворошилов. Навіть сам Іосиф Сталін її не цурався. Правда, партнером він брав Михайла Калініна, старого і підсліпуватого. Скільки не трусив той борідкою над столом, як не примірявся, а обіграти вождя не міг. А може просто піддавався. Бо й таке було в історії більярду: короля Франції Людовика ХVІ тренував якийсь Шамільяр, писар і «більярдний професор». Він дозволяв монархові себе обігрувати і вже скоро, перескочивши через усі ієрархічні бар’єри, став військовим міністром.


    У 1470 р. більярдний стіл було замовлено до двору фран-цузького короля Людовика ХІ. Фото з інтернету

    Чим приваблює більярд? По-перше, тут немає вікових обмежень. Чим більший досвід - тим вища майстерність. По-друге, тільки здається, що більярдисти мало рухаються. За одну партію вони проходять навколо столу 2 - 3 кілометри. І нарешті, більярд ефективно знімає нервову напругу, що накопичилася в буденній суєті.

    Він урівноважує емоції, вчить вигравати. Програвати також - достойно, не впадаючи у паніку і не втрачаючи віри у свої сили. А ще цей вид спорту може, чого гріха таїти - грають і на гроші, прогодувати. Один із найвідоміших сучасних московських більярдистів Олек-сандр Шлепянов у Лондоні на обіди заробляв більярд-ним києм, але, на його думку, в англійців немає азарту: один раз програв - і відходить. Грав він у так званий «снукер», що в більярдній градації стоїть вище за російську систему і вимагає більше вміння та зусиль. Ще важче вигравати в більярд по-американськи, не в «американку», по-американськи, тобто «пул». Тут треба уміти не лише поцілити у лузу, а й думати.

    Обладнання більярд особливого не вимагає - спеціальний стіл, кулі та кий. Правда, професіонали мають до них високі мірки: кулі щоб були абсолютно круглі, кий - абсолютно рівний, а стіл із винятково горизонтальною площиною. Та не біда, якщо кий за сто гривень, а стіл із ДВП. Грати уже можна.

    До більярдного турніру на особисту першість вузла конотопчани примірялися довго. Ідея з’явилася більше року тому, та все щось заважало. Аж поки в Будинку науки і техніки за спорт не взявся Анатолій Міщенко. Сам більярдист, він швидко зумів організувати усіх, навіть тих, кому за роботою було ніколи, приурочивши змагання до Дня залізничника. Грати погодилися дванадцять чоловік. За винятком одного, усі залізничники. Так, Сергій Оселедець - локомотивний диспетчер, Михайло Журило - графіст, Олександр Чередніченко - начальник сектору охорони праці, Андрій Волік - юрисконсульт, Андрій Панюта - помічник начальника дирекції, Володимир Хоменко - ветеран, колишній начальник вагонного депо Конотоп…

    Змагання тривали кілька тижнів. Інтрига полягала в тому, що ніхто не міг передбачити найсильнішого. Аж поки не визначилися чотири фіналісти - Андрій Панюта, Сергій Оселедець, Михайло Журило та директор Будинку науки і техніки Володимир Забелін. Як на мене, то переможцем міг би стати Михайло Михайлович Журило - досвідчений, великий шанувальник більярду… Та вийшло інакше. Перше місце в турнірі зайняв Володимир Забелін. Йому вручена спеціальна медаль та грамота. На другому - Сергій Оселедець, а Михайло Журило - на третьому місці.

    Більярд приваблює багатьох. І вже стало відомо, що до Дня енергетика змагання на особисту першість із більярду проводитиме Конотопська дистанція електропостачання. У Будинку науки і техніки проводитиме, бо більярдний стіл на вузлі один.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05