РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 44 (12 листопада 2010) 

  • Історія та сьогодення Південно-Західної

    Продовження. Початок у №39 - 48 за 2009 р., №1 - 35, 37 - 39, 41 – 43 за 2010 р.)

    ЕКОНОМІКА ГОСПОДАРЮВАННЯ

    Кризу в промисловому виробництві поглибив розрив економічних зв’язків з колишніми союзними республіками. Адже промисловість України виробляла не більше 20 відсотків від кінцевого продукту. Основну частину її товарної продукції становили напівфабрикати або комплектуючі вироби, призначені для продовження виробничого процесу в інших республіках. Ситуація погіршувалася і через те, що було зруйновано старі зв’язки, і через те, що їх не замінено на рівноцінні українські.

    Проінфляційна політика, для якої характерні величезний бюджетний дефіцит, необмежена грошово-кредитна емісія, зростання цін, обвальне падіння реальних доходів переважної більшості населення призвели до того, що восени 1992 року місячна інфляція перейшла рубіж 50 відсотків, тобто стала гіперінфляцією.

    У листопаді 1992 року Уряд прийняв принципове рішення про вихід з рубльової зони. У країні впроваджено власну національну валюту - карбованець, що давало можливість оздоровити фінансову систему і на її основі зупинити падіння виробництва. Підсумки роботи Південно-Західної залізниці за 1992 рік, які оприлюднив фахівець з технологічного планування і аналізу галузевої служби перевезень Леонід Гаркуша, райдужними не назвеш. Відзначалося, що обсяги середньодобових навантажень було знижено на чверть. Майже вдвічі впала кількість прийому навантажених вагонів від мережі залізниць, а продуктивність локомотива зменшилась майже на 66 тонно-кілометрів брутто. Через загальне падіння виробництва і відповідне скорочення обсягів перевезень експлуатаційний парк вагонів було зменшено в півтора рази.

    На державному рівні з високих трибун, в засобах масової інформації ставилося актуальне запитання: чи виживе залізнична галузь? А на столичній залізниці застосовувалися радикальні заходи, щоб локомотив вітчизняної економіки не зупинився.

    І все ж, попри усілякі економічні негаразди залізниця розбудовувалась. На Конотопському відділку відкрито залізничний рух від Алтинівки до Коропа.

    Якою була економіка господарювання на залізниці? У ті часи було актуальним вчитися господарювати по-новому за умов падіння виробництва і зниження продуктивності праці в основних галузях народного господарства. Залізничники шукали вихід із ситуації. І знаходили. Попри об’єктивні труднощі в усіх секторах української економіки.

    Приміром, через зниження вантажного потоку не електрифікованими магістралями, у локомотивному депо Гречани вирішили законсервувати частину вантажних тепловозів. Але рук при цьому не покладали. За рахунок ремонту «чужих» локомотивів завантажили на 30% колективи деповських цехів. Через брак запчастин налагодили випуск деяких з них безпосередньо у депо. Розширили номенклатуру товарів народного споживання, зайнялися здачею в оренду промислових приміщень. Подібним чином діяли колективи багатьох підрозділів столичної магістралі. Зокрема, локомотивних депо Конотоп, Щорс, вагонних депо Ворожба, Бахмач, Щорс, Коростень, Київ-Товарний.

    Статистика вражає уяву. Впродовж наступного року інфляція в Україні зростала до 70 відсотків на місяць. У 1993 році рівень інфляції в Україні складав 10256 відсотків і, за оцінками Світового банку, був найвищим у світі.

    Для прикладу: на початку 1993 року один кілограм пального коштував 146,4 карбованця, один кілограм мастил - 104,5 карбованця. Щодоби від приміських пасажирських перевезень, приміром, Південно-Західна залізниця потерпала через колосальні збитки. Після підвищення ціни на квитки у 25 разів з початку 1993 року залізничників стали критикувати навіть у верхніх ешелонах влади, забуваючи про те, що вартість на продукцію, без якої неможливе функціонування залізничного транспорту, виросла у 100 разів. Констатуємо: на столичній магістралі трудова копійка завжди давалася нелегко.

    На залізниці удосконалення технологічного процесу перевезень не припиняється ні на день. Затверджена Президентом України «Комплексна програма розбудови Державного кордону України» висунула перед залізничниками столичної магістралі серйозні умови з облаштування станцій, де розташовано 17 пунктів пропуску через кордони держави.

    У більшості випадків це вдалося робити якомога краще. Приміром, на Конотопському відділку, на кордонах з Білорусією та Росією функціонувало чотири стикових вузли - станції Хутір Михайлівський, Конотоп, Ворожба, Щорс. Тут і сьогодні працює митний та прикордонний контрольні пункти. Згодом до цього переліку додались станції Чернігів, Коростень-Подільський, Овруч. Створення цих підрозділів змусило залізничників удосконалити технології роботи станцій, функціонування яких пов’язано із пропуском пасажирських та вантажних поїздів. У зв’язку з цим відділок забезпечував оформлення передаточних відомостей на вище зазначених станціях. Подібну роботу проводили на станціях Дарниця та Жмеринка.

    Передаточна відомість - важливий документ, складова міждержавної комплексної автоматизованої системи робочих місць (КСАРМ). Між іншим, у ці часи набуває неабиякого значення діяльність Інформаційно-обчислювального центру Південно-Західної залізниці. Ще з 1991 року у підрозділах залізниці розпочато широке впровадження автоматизованих робочих місць для спеціалістів масових професій на базі персональних ЕОМ.

    На фото: локомотивне депо Коростень. Цех з випуску товарів народного споживання. 1992 р.

    Фото з архіву редакції

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05