РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 42-43 (5 листопада 2010) 

  • Один за одного горою


    майстер другої зміни вагоноскладального цеху вагонного депо Конотоп Анатолій РЕТОТА

    Вагоноскладальний цех - основа депо. Із цією думкою я вийшов за ворота підприємства, уже побачивши, як спрямовують рухомий склад на ремонт та визначають його обсяг, як піднімають і викочують візки, ріжуть, зварюють, міняють деталі, як здають «оздоровлений вагон» приймальнику. Раніше здавалося, що цей виробничий процес малоцікавий. Інша справа в АКП, де складні, як на мене, механізми, точність, а слюсарі, наче годинникарі, чаклують за окремими столами-верстатами. Або спостерігати за роботою експериментальної бригади, яка налагоджувала нове обладнання, чи заглядати через плече майстра, коли він зосереджено перевіряв роликовий підшипник.

    Власне, якщо й помилявся, то зовсім мало - у депо скрізь важлива робота. Та вагоноскладальний цех все ж головний. А можливо, винен в усьому Анатолій РЕТОТА, майстер другої зміни, який, водячи поміж вагонами, показуючи, як іде процес ремонту, а заодно знайомлячи з колективом, ненав’язливо підвів до такого висновку.

    Вантажні вагони сьогодні потрібні. Парк в основному старий, тому ремонту, коли вони потрапляють у цех, треба багато. «Бачите, - показує Анатолій Олексійович на кришку люка, - десь на ПТО підварили. Він би й так не впав. Це лише для повної гарантії, що доїде в депо». Та проходячи далі, категорично бракує усі кришки: «Цю міняти треба. І цю теж».


    маляр Любов МАЛЕНКО


    газорізальник Володимир МАТВІЄНКО


    слюсар Олександр СПИЦЬКИЙ


    електрозварник Віталій ЛЕШТАН


    слюсар Анатолій ШЕПЕТУН

    У вагоноскладальному цеху ремонтують зерновози, платформи, криті вагони і цементовози. Та найбільше піввагонів. Обсяг їх ремонту росте. Якщо на початку року, за словами Анатолія Ретоти, ремонтували по 62 - 65, то у жовтні їх кількість була 80.

    - Справитеся надалі? - запитую.

    - Звичайно, - без найменшої тіні сумніву відповідає майстер.

    Без тіні, бо запчастини та матеріали є, а за колектив він упевнений - найкращі спеціалісти працюють у вагоноскладальному цеху. Як, наприклад, газорізальник Володимир МАТВІЄНКО.

    Газорізальник тут не один, кваліфікація їх висока, тому хочу почути від Анатолія Олексійовича, а чим же саме виділяється Матвієнко.

    - Так, - погоджується майстер, - у депо всі газорізальники хороші. Просто він, як кажуть, «набив руку», знає, з якого боку приступити, різак налагоджений, ріже швидко, якісно.

    У зміні, окрім Матвієнка, працюють електрозварники Віталій ЛЕШТАН, Олександр БОЙКО й Анатолій ВЕГЕРА. І знову чую, що вони найкращі. Особливо досвідченіший Лештан. «Він, - пояснює Анатолій Ретота, - може заварити магістральну трубу з першого разу. А коли треба, підмінить газорізальника».

    Так само він характеризує роботу й інших членів колективу. «Слюсар Олександр Спицький, - продовжує мій співрозмовник, - недавно відзначений наказом начальника депо. Він комісії з Києва із першого разу на СВГС (СВГС - автоматизований стенд для випробовування гальмівної системи - авт.) пред’явив вагон».

    Ну, дійсно, хоч бери та сьогодні занось на Дошку пошани. Дошка пошани, до речі, в депо є. І щоб потрапити на неї, треба заслужити - щороку на підприємстві відбувається урочистий ритуал занесення, який супроводжується грошовим заохоченням. «А з моєї зміни, - хвалиться Анатолій Ретота, - на Дошці портрети двох - маляра Любові Маленко і кранівниці Людмили Хорошко».

    Я швидко прикидаю співвідношення загального числа портретів на деповській Дошці пошани до двох і роблю висновок, що у відсотковому, як кажуть, еквіваленті, а в колективі їх тільки тринадцять, зміна залишила позаду всі інші підрозділи підприємства. І тоді виникає ще одне запитання: а чи не навмисне їх тут усіх зібрали, найкращих, сумлінних та працьовитих.

    «Що ви? - заперечує Анатолій Олексійович, - ні, звичайно. Я, коли мене було назначено майстром, сказав: хто хоче зі мною працювати, залишайтеся. Залишилися всі».

    Лише одного обійшов підсилювальною часткою «най» Анатолій Ретота - слюсаря Ярослава НАЗАРЕНКА: «Зовсім молодий. У мене він 5 - 6 змін. Йому ще треба вчитися, робити та робити».

    Нагода поспілкуватися із наймолодшим членом колективу трапилася. Запитую Ярослава, як та що. «Я перейшов сюди із вагонного депо Бахмач, - розповів юнак. - Подобається, колектив дуже хороший. Люди такі, що не кинуть. Щось не встигаю, буває, зробити, то обов’язково підійдуть і допоможуть».

    В Ярослава Назаренка попереду ще багато трудових змін - він планує постійно працювати у вагоноскладальному цеху. І досвіду він набуде, і високу слюсарську кваліфікацію, стане таким, як і його наставники Олександр Спицький й Анатолій ШЕПЕТУН. До речі, Анатолія Шепетуна було відзначено з нагоди 140-ліття залізниці.

    ...Той день був вдалим на знайомства та спілкування. Ніна ДРОФА, кранівниця, сказала:

    - Колектив у нас дружний: один за одного горою. Хоч і відносно молодий колектив. І майстер у нас - усім на заздрість. А в дружному колективі та із таким майстром завжди робота ладитиметься.

    Віталій ЛЕШТАН, який працював на вагоноремонтому заводі і в цех прийшов три роки тому, теж приєднується до слів Ніни Борисівни - взаємодопомога, висока кваліфікація, добра організація виробничого процесу - це запорука успіху. «Роботи багато, - додав зварник. - Під кінець зміни уже відчуватиметься, що стомився». І махнувши на прощання рукою, закривши обличчя маскою, узявся знову за черговий вагон, яких стояло сім, з яких сім завтра мають залишити територію підприємства відремонтованими.

    Микола ПАЦАК

    На фото: майстер другої зміни вагоноскладального цеху вагонного депо Конотоп Анатолій РЕТОТА; газорізальник Володимир МАТВІЄНКО; маляр Любов МАЛЕНКО; слюсар Олександр СПИЦЬКИЙ; слюсар Анатолій ШЕПЕТУН; електрозварник Віталій ЛЕШТАН.

    Фото Василя ЛУЦЕНКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05