РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 38 (8 жовтня 2010) 

  • І переможці, і ювіляри

    Нагода побувати у Бахмацькій дистанції захисних лісонасаджень була: підрозділ відзначено дипломом за успішну роботу в нинішньому році. Та в телефонній розмові із начальником ПЧЛ з’ясувалося, що до перемоги у виробничому змаганні додається ще й ювілей - п’ятдесятиліття дистанції.

    Захищати колії від піску та снігу розпочали ще в пору перших залізниць - ставили дерев’яні щити. Але хтось здогадався висаджувати замість них кущі та дерева, тобто обгороджувати рейки живим парканом. Справа ця посувалася повільно - під лісосмуги потрібно було викуповувати землю, і до революції лише три тисячі кілометрів колії мали зелений захист. За радянського часу ситуація змінилася. Уже в 1921 р. приймається рішення скрізь вздовж залізниці висадити лісосмуги, і наступні тридцяті роки позначені інтенсивними лісонасадженнями. Виконували цю роботу спеціалізовані контори, що займалися створенням живого захисту. Вони мали землю, розсадники, фахівців. На їх базі пізніше були створені дистанції захисних лісонасаджень.

    Живий захист дійсно живий. Бо росте і вимагає постійного та дбайливого догляду, бо милує око літньою зеленню й осіннім багрянцем.

    Розмова із начальником Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень Петром КУЛЯЖКОМ розпочалася із запитання про гектари, породи дерев та штат.

    - 5055 гектарів лісу, із них 3890 - посадки, природний ліс - 1165 гектарів. Штат? У дистанції на даний час 141 співпрацівник. Це менше, ніж передбачено штатним розкладом. Щодо порід, то переважає дуб. Він довговічний і має цінну деревину. Є інші породи, в тому числі і хвойні.

    - А коли було створено дистанцію?

    - У нас зберігається копія наказу, датованого 29 вересня 1960 року і підписаного Петром КРИВОНОСОМ. У наказі - це 1 жовтня. Тоді була субота, до речі. Тобто офіційно відлік часу Бахмацька дистанція веде із суботи 1 жовтня 1960 року. Першим начальником було призначено Олександра Іларіоновича РАДЧЕНКА. За ним дистанцією керували Федір Сидорович БУРДА й Анатолій Григорович ШВЕЦЬ.

    - За п’ятдесят літ всього лиш чотири начальники? Та в окремих підрозділах вони ледь не щороку міняються. Звідки така стабільність?

    - Чесне слово, не знаю. Можу лиш сказати, що у нас ніколи не було великої плинності кадрів. Люди приходили після навчання або освоювали професію на курсах - і залишалися у дистанції на все життя. Бо цікаво, мабуть, бо люблять свою роботу. Мене, наприклад, після закінчення технікуму було призначено лісником Конотопської дільниці. У двадцять років став начальником Кролевецької виробничої дільниці. Сам молодий - і молодих на роботу приймав. Сьогодні та «молодь» уже передпенсійного віку. А середній вік по дистанції десь у межах сорока - сорока п’яти років…

    - Ви сказали, що після закінчення технікуму? Якого?

    - На той час він був єдиним у Союзі, де готували спеціалістів лісового господарства для залізниць - у Вінниці. Та й нині у транспортному коледжі добре навчають юнь доглядати за лісосмугами й озеленювати залізничні об’єкти. У нас всі майстри є випускниками цього технікуму.

    - Петре Федоровичу, дистанція кілька років поспіль відзначається за підсумками галузевого змагання. Знову можна говорити про стабільність.

    - Ми маємо план. Як і всі. Намагаємося його виконати. А є можливість і перевиконати. Колектив у дистанції працьовитий, люди роботу знають. А її, роботи, скажу вам, не меншає. Весна і літо - це трава, осінь і зима - вирубка порослі та дерев під лініями електропередач, санітарна рубка в лісосмугах… Секрет стабільності, мабуть, у тому, що ми тісно взаємодіємо з дистанціями колії. Та й не лише колії. В минулому році, наприклад, створювали спільні бригади для вирубки порослі та дерев під ЛЕП з дистанцією електропостачання.

    Роботи не меншає, хоч, наприклад, капітального ремонту лісосмуг плануємо щороку по 5 гектарів на дистанцію. Раніше стільки було на одного майстра. Але тоді косити траву на сіно у смузі відведення на кожен пікет з навколишніх сіл було два претенденти. Черга вишиковувалася. Тепер же косити траву доводиться лише нам…

    - Ви сказали про працьовитих людей. Я знаю, що у Ворожбі начальником дільниці працює Віталій ПАШКО. Газета вже розповідала про нього.

    - Так, дільниця у Ворожбі, дільниця у Мені, де начальником Олег ЖМАКА, - наші кращі дільниці. Добре працюють підрозділи, очолювані майстрами Дмитром ПАНЧЕНКОМ й Олександром НЕЧИПОРЕНКОМ. Відмічу лісорубів Сергія СКРЕБНЄВА, Миколу ЮШКЕВИЧА, Анатолія БІЛІЧЕНКА, Миколу ТАЛАША, Степана ВОЙТОВИЧА, столяра Василя ПАВЛИША…

    - Дивно звучить для залізниці «лісоруби». Про тайгу нагадує. А як стати лісорубом?

    - Щоб стати лісорубом, треба вчитися. Це наша наймасовіша професія - шістдесят працівників. Із цих шістдесяти двадцять три мають найвищий, шостий, розряд, двадцять вісім - п’ятий, тобто лісоруби у дистанції високої кваліфікації. Яка різниця між розрядами? Наприклад, лісоруби третього розряду допускаються тільки до вирубування порослі. Із шостим - можуть виконувати всі роботи.

    - А як використовується спиляні дерева? На дрова?

    - Деревина нині в ціні. І має стійку тенденцію дорожчати. Тому намагаємося використати її найраціональніше. Тут і виготовлення меблів, і забезпечення діловою деревиною залізничних підрозділів, і, коли не годиться в діло, пускаємо на дрова.

    - Меблі дистанція розпочинала робити років десять тому.

    - І не перестає. Передбачалося, що за півроку ми мали виготовити 228 шаф для одягу, стільки ж столів однотумбових, понад п’ять сотень табуретів, 213 тумбочок. Виконали програму забезпечення залізничних переїздів меблями за три місяці. Якщо брати у грошах, то на перше жовтня дистанція виготовила меблів на 780 тисяч гривень. Зауважте, це не основна наша діяльність. У дистанції є деревообробний цех. Колектив його очолює Олександр ЛЕЙБА. Є дві пилорами, сушильні камери. До речі, в сушильних камерах ми спалюємо тільки тирсу і дрова.

    - Ви сказали, що деревина дорожчає. А раз так, то можливе й несанкціоноване вирубування.

    - На жаль, така проблема вже є. Лісники постійно виявляють, що хтось чужий ходить із сокирою нашими лісосмугами. Наприклад, місяць тому разом із міліцією та воєнізованою охороною на станції Зернове на місці злочину було затримано громадянина, який вирубав дерев на 27 тисяч з половиною гривень. Злодія притягнуто до кримінальної відповідальності. Але біда в тому, що лісників мало.

    - А ще з якими проблемами стикається в роботі дистанція?

    - Немає у того проблем, хто не працює. Ми ж працюємо. І, як бачите, непогано. Головна сьогоднішня проблема - це фінансування. Потрібно міняти кущорізи - вони вичерпують свій ресурс, а грошей бракує. Потрібні запчастини, мастила, бензин. Для нормальної роботи потрібні. Та все упирається в кошти. Також велика проблема - питання кадрів. На сьогодні недоукомплектованість дистанції становить дванадцять осіб, в основному лісорубів і трактористів.

    - Тобто й святкувати ювілей не будете?

    - Готуємося. Сьогодні це не стоїть на порядку денному. Закінчимо ремонт адмінприміщення, поменшає роботи на лінії - а там уже видно буде.

    Спілкувався Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05