РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 37 (1 жовтня 2010) 

  • Карикатурист СМАЛЬ і залізниця


    Завершилася піврічна експертна сесія Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року - 2010». Названо Лідерів літа. Оскільки остаточні місця визначаться по оцінюванні усього річного асортименту в грудні, організатори акції подали по сім найцікавіших книжок у кожній підномінації за абеткою. У номінації «Мистецтво» чільне місце - за переможцем і призером конкурсів карикатури в Ірані, Італії, Китаю, Південній Кореї, Росії, Україні, Франції, Японії, автором понад десяти тисяч опублікованих робіт відомим художником Олегом СМАЛЕМ.

    ...Наші робочі столи, мій - коректорський та його - художницький маленький «аеродром» (чого там тільки не було), які розташовувались у рекламному агентстві однієї з популярних в середині 1990-х рр. газет, стояли майже поруч. Коректорська робота, якою тоді плідно займався впродовж трьох років автор цього матеріалу, вимагала неабиякої зосередженості. Спробуй відволіктися, якщо рекламні тексти заполонили твій стіл. Коли ж випадала вільна хвилина, спостерігав, як працює колишній архітектор (освіта - Київський інженерно-будівельний інститут, шість років віддав служінню ремеслу - створював, як мовлять, музику у камені) рекламний художник Олег СМАЛЬ. На відміну від горе-колег, які займалися скануванням (копіюванням - авт.) іноземних фотожурналів з метою подальшого використання чужих світлин для ілюстрування газетних об’яв, Смайл, як називали його у нашому невеличкому колективі колеги, старанно вимальовував кожний макет майбутнього оголошення. Пам’ятаю, який розголос набула реклама майбутньої меблевої виставки, коли на ексклюзивному малюнку Олег вдало розмістив серед звичайного тексту на кшталт «що, де, коли» найсмішнішого, як на мене, відвідувача експозиції, котрий чекав на її урочисте відкриття на... дивані від відомої фірми. З його малюнку на читача дивився найвдоволеніший життям чолов’яга, запрошуючи кожного прилягти поруч. У день виходу номера організатори експофоруму дякували художнику у телефонній розмові: реклама працювала. Та ще й як... Через чималенький тираж та популярність видання, а головне, через неповторність сюжету від художника потенційні відвідувачі виявили неабияку зацікавленість щодо виставки. Випадків, коли співпадали авторський малюнок Олега і «навколишній» текст, - сила-силенна. Річ у тім, як зізнається сам майстер, йому відома психологія поведінки споживача, ланцюжок - «увага-інтерес-бажання придбати, оцінити тощо - дія». Дією в нашому випадку були здійснення дзвінків «по рекламі» з метою дізнатися подробиці про ціну, наявності товару на складі або про місце знаходження торгівельної точки. Очевидно, рекламна акція відбувається не відразу. Для здійснення дії необхідно як мінімум викликати бажання придбати ту або іншу продукцію. Бажання теж народжується поступово. Людина має бути хоч трохи зацікавлена продукцією для того, щоб дізнатися подробиці про неї. Зацікавившись товаром, покупець починає шукати. І добре, коли під рукою є рекламна газета. Ось, що потрібно було брати до уваги, малюючи рекламні дотепні оголошення. Смаль так і робив. Він продовжує це робити і зараз. Але вже у політичній карикатурі. Від його довершених сатиричних образів, очевидно, не один політикан зубами скреготав лише від одного натяку на його «подвиги» перед народом.

    Маючи неабиякий досвід роботи з олівцем, пензлем, «плакатним» пером, адже Олег малює з 16 років, він врешті-решт пов’язав власне життя з карикатурою. Майже два десятиріччя співробітництва із різноманітними виданнями як політичного карикатуриста та журналіста, який переймається заради власного читача мистецькою та історичною тематикою, дозволили Олегові Петровичу досягти чималих творчих висот.

    - Олеже, в одному з інтерв’ю Ви зізналися, що, якби не стали карикатуристом, то продовжили б займатися архітектурою. Відчуваєте, як співалося у знаменитому шлягері, «по прошлому ностальгию»?

    - Так, після того, як закинув практичну архітектуру, неодноразово ловив себе на думці, що зробив це даремно. Як там не є, а цегла, метал, скло, бетон більше, ніж друковані видання, асоціюються із вічністю. Не випадково ж Бісмарк презирливо називав газету «аркушем паперу, що забруднений друкарською фарбою». Певен, навіть поза архітектурою продовжував би займатись організацією простору у скульптурі, живописі, книжковій графіці.

    - І все ж таки. Картаючи себе за попередній вибір, акцентуєте увагу на тому, що журналістика для Вас - річ не чужа.

    - За умови фінансового достатку я хотів би відправитися у навколосвітню подорож. Разом із сином та дружиною. Після повернення видав би книжку вражень, яку б проілюстрував... карикатурами. На гроші, які б отримав від продажу цього видання, знову пустився б у дорогу до невідомих країв. І так до самісінького фінішу.

    - Розкажіть, будь ласка, про Ваших вчителів або тих митців, які так чи інакше вплинули на Вашу творчість, як карикатуриста.

    - Самостійну художню освіту я намагався отримати ще у дошкільному віці, копіюючи наскільки це було можливо ілюстрації з пригодницьких книжок. Особливо прийшлися до душі роботи київського графіка Георгія Малакова (до сьогодні збираю колекцію книжок з його малюнками). Між іншим, в інституті з усіма студентами щиросердно ділився професійними секретами чудовий живописець Юрій Химич.

    - З тих же таки інтерв’ю відомо, що Ви у карикатурі не намагаєтеся наслідувати корифеїв, але знімаєте капелюха перед шедеврами Гойї, Домьє, Доре, Кукриніксів. Чи є для Вас сучасні авторитети?

    - Радію через те, що в житті довелося, як мовиться, пересікатися із Анатолієм Василенком, Юрієм Кособукіним, Валентином Дружиніним, Анатолієм Казанським, Сергієм Тюніним.

    - Як народжуються сюжети Ваших карикатур? Відомо, що у 1999 році за карикатуру на одного з чиновників Вас було притягнуто до суду. Здається, 40 мільярдів доларів США запросила тоді «жертва» від карикатуриста?

    - Маєте рацію. Я називаю себе володарем рекорду суми позову за газетну публікацію. Щодо сюжетів. Я неодноразово заявляв, що майже все, що робиться людством, а особливо політичним бомондом, до краю переплетено з дурістю та безладдям, що гіперболізувати немає жодної потреби. Беру олівець, отрушую із ситуації маленькі домішки розумного - карикатура готова.

    - Чи отримує праця карикатуриста достойну оцінку в суспільній свідомості?

    - Продавати карикатури як самостійні графічні роботи доволі непросто. «Весела, кумедна картинка - і більше нічого! А заправ за неї стільки, скільки вона для тебе самого коштує згідно з працею, за чистим сумлінням, скажуть дорого, і ніхто не придбає, а гроші необхідні!». Це не мої слова. Це сказав живописець Павло Федотов 170 років тому.

    - Олеже Петровичу, варто вдивитися у старанно виписані звичайним олівцем, тушшю, ручкою із плакатним пером, як Ви вже зазначали, англійського виробництва, як розумієш, що перед тобою маленький витвір мистецтва. Приміром, як народжувався малюнок на залізничну тематику?

    - Крім усіх перерахованих вами «інструментів» працюю в акварельному та темперному стилях. Тепер про те, на що ви звернули окрему увагу. Мене, як і багатьох українців, тішать позитивні перетворення на залізничному транспорті. Дізнавшись про те, що незабаром будуватиметься швидкісна сталева магістраль між Києвом і аеропортом Бориспіль, вирішив віддати належне цьому проекту у веселому малюнку. На згадку читачам газети залізничників від Смаля.

    ...Прощаючись з художником, поділився думкою, що непогано б було йому взятися за створення альбому на залізничну тематику. Обіцяв подумати, але для втілення будь-якого проекту потрібні кошти. Де взяти мецената?!

    Малюнки Олега СМАЛЯ

    Фото Василя АРТЮШЕНКА

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05