РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 29 (6 серпня 2010) 

  • Віч-на-віч із цікавим


    оглядову екскурсію проводить начальник адміністративної служби - помічник начальника залізниці Георгій ЕЙТУТІС

    У музеї Південно-Західної залізниці, створеному за ініціативи начальника залізниці Олексія КРИВОПІШИНА, пройшла перша оглядова екскурсія. Тож першими відвідувачами музею стали працівники управління Південно-Західної, які мали змогу ознайомитися з раритетами, зібраними і впорядкованими ентузіастами управління столичної магістралі потягом лише двох місяців. Експозицію музею поділено на три зали, які відтворюють історію розвитку залізниці за часів існування трьох держав - царської Росії, Радянського Союзу та сучасної України.

    Музей, який створено в управлінні Південно-Західної залізниці, добре ілюструє історію розвитку столичної магістралі. І вкотре підтверджує тезу про цінність людського фактора. За короткий термін його організатори і ентузіасти своєї справи змогли впорядкувати сотні експонатів, зробити цікавою для відвідувачів розповідь про складну, потужну й таку, що постійно розвивається, структуру, як залізниця.

    Ідея створення музею належить начальнику Південно-Західної залізниці Олексію КРИВОПІШИНУ. З його боку організатори та виконавці, а це начальник адміністративної служби - помічник начальника Південно-Західної магістралі Георгій ЕЙТУТІС, начальник служби відомчої воєнізованої охорони Володимир ЛАПІН, колишній заступник начальника залізниці з кадрів і соціальних питань Іван СОЛОВЕЙ, весь час відчували реальну підтримку в реалізації цього задуму. Суттєвою була допомога й участь Дорожнього центру науково-технічної інформації (ДЦНТІ). А ще - співпраця колег-залізничників, котрі поділилися своїми експонатами, документами. Зокрема, з локомотивних депо Коростень, Козятин, Шепетівка, вагонних депо Жмеринка, Козятин, станцій Фастів, Деражня. Зважте на те, що архів Південно-Західної залізниці, де було зібрано документи 1917 - 1941 рр., згорів під час евакуації, тож довелося об’їздити всі музеї на Південно-Західній, сфотографувати, переглянути тисячі експонатів. Переглянули й документи в архівах Москви і Санкт-Петербурга.


    Олексій САЛІЙ знайомить відвідувачів з експозицією музею.

    Хоч би там що, а за півроку знайшли приміщення, відремонтували його, і ось уже впродовж місяця музей приймає відвідувачів. Це справжній музей. Він впорядкований настільки з душею, що жодного відвідувача не залишає байдужим.

    Цей музей - наймолодший на столичній магістралі - відразу став одним із найпривабливіших.

    Для того, щоб показати розвиток залізниці за дев’ятнадцять років незалежності, з 1991 по 2010 рр., вирішили стилізувати коридор під сучасний поїзд, у вагонах якого видніються фальшвікна, які створюють панно з видами сучасних вокзалів Південно-Західної магістралі. Між цими вікнами розвішано пам’ятки, на яких відображено основні напрямки роботи і досягнення кожної служби. У залі ж створено ілюзію, ніби поїзд везе пасажирів у далекий 1870 р. У кінці коридору розташовано макет кабіни локомотива ЧС-4 з приладами, обладнанням та манекеном машиніста у форменому одязі.

    У музейній кімнаті, що відтворює часи царської Росії, експонується чимало тодішніх документів. Тут, що не річ - то історія. У центрі зали стоїть дзвін, який було викопано за реконструкції ст. Дарниця. Працівники вагонного депо реставрували його, зробили підставку - і тепер він лунає та символізує початок розвитку Південно-Західної залізниці.

    У цих двох залах багато раритетних документів, світлин. Серед них - перші проїзні залізничні квитки, книги, альбоми, посвідчення працівників, карти тогочасної магістралі, а також стенд з геральдикою Південно-Західної залізниці дореволюційного періоду. Є стенд з ліхтарями, які сигналізують про рух на залізниці. А ось інвентар для паровозів, гарнітура для телефоніста...

    - Найважче було зібрати документи для зали, що мала відображати радянський період, - каже начальник адміністративної служби - помічник начальника Південно-Західної залізниці Георгій Ейтутіс. Адже більшу частину архіву магістралі сталінського періоду було знищено. Збереглася лише тека, датована 1937-м роком. Зрештою, працювали всі. Втім, в оформленні цієї зали брали участь працівники ДЦНТІ.

    Цікавинками цієї експозиції є діорама авіаційного нальоту на Дарницький залізничний вузол у квітні 1944 р., яка відтворює жахливі події Другої світової війни, та імпровізований кабінет чергового по станції. Присутній і сам черговий (манекен), робоче місце якого облаштоване раритетними телефонами, приладами та канцелярським приладдям, яким користувалися у 40-х роках ХХ ст. На столі - справжній графік руху поїздів 1941 р. У цій залі є прапор Південно-Західної залізниці, копія парадного кітеля новатора-залізничника Петра Кривоноса з орденами й нагородами та формений одяг, кашкет з кокардою, знак «Почесному залізничнику», а також Зірка Героя Соціалістичної праці та орден Леніна Григорія Гончара - складача поїздів ст. Дарниця.

    Варто відзначити творчий підхід до справи фахівців, котрі супроводжують відвідувачів музею. Це, насамперед наш співрозмовник, Георгій Ейтутіс. Він вдячний всім, хто допоміг організувати музей, і говорить про це під час екскурсії. Зокрема, Геннадію П’ЯТИГОРСЬКОМУ - заступнику начальника технічної служби, Олексію САЛІЮ – старшому інструктору служби відомчої воєнізованої охорони, Анні ПОТІЙЧУК - дизайнеру ДЦНТІ. Висловлює слова вдячності працівникам бібліотеки, музеїв у Деражні та Коростені, голові ради ветеранів ст. Дарниця Миколі ПАВЛЮКУ, начальнику вагонного депо Дарниця Івану КОВАЛЬЧУКУ, а також всім залізничникам, котрі залучалися до цієї справи.

    Організатори музею і нині жваво цікавляться новими знахідками та вірять, що музей буде поповнюватися. Відвідати його незабаром зможуть також студенти та учні профільних навчальних закладів, школярі. Цілком можливо, що завдяки таким екскурсіям вони оберуть професію залізничника.

    Коментарі відвідувачів:

    Олександр ЧАБАНЕНКО, заступник голови Дорпрофсожу:

    У цьому музеї все цікаво. За часів моєї роботи я пам’ятаю такі факти, що можуть доповнити інформацію, яку засвідчують експонати музею. Та головне - щоб у молоді не втрачався інтерес до залізниці. Адже все це зроблено для майбутніх поколінь її працівників.

    Микола й Наталка зі служби сигналізації та зв’язку:

    Нам справді цікаво. Адже наш вік ледь перевищує вік незалежної України. Найбільше нам сподобалися зали, що відображають період царської Росії. Там чимало експонатів, та й цікаво, як усе починалося.

    Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ та Сергія ГУКА.

    Ольга ЛИХАЧОВА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05