РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 28 (23 липня 2010) 

  • Коли ефективна триступенева система контролю?


    Користь від проведення семінарів з охорони праці очевидна - думка фахівців з багатьох підрозділів залізниці

    Нещодавно, згідно з розпорядженням начальника залізниці Олексія КРИВОПІШИНА, на базі київських Будівельно-монтажного експлуатаційного управління (БМЕУ-1) та заводу залізобетонних конструкцій (КЗЗК) відбувся дорожній семінар-нарада на тему «Засоби і форми профілактичної роботи в системі управління охороною праці в підрозділах залізниці». Відкриваючи роботу семінару, начальник служби охорони праці Іван ПЕТРЕНКО зазначив, що головним завданням керівників і спеціалістів залізниці в сфері охорони праці є збереження життя і здоров’я працівників, і на це має бути спрямована вся профілактична робота. Одним з її напрямків є обмін досвідом між спеціалістами різних служб. А саме в галузевій службі будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд (БМЕС) багато зроблено щодо розвитку учбової бази, приведення робочих місць до належного стану.

    На семінар було запрошено головних інженерів і фахівців з охорони праці дирекцій залізничних перевезень та галузевих служб столичної магістралі. В ньому також взяли участь заступник начальника головного управління - начальник управління охорони праці Укрзалізниці Валерій СУСЛЕНКО, начальник державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на транспорті, зв’язку та у машинобудуванні Валентин ДОВГАЛЬ, а також страховий експерт з охорони праці фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Віктор ШМАКОВ.

    Захід пройшов у діловій та конструктивній обстановці і часто набував форми живого зацікавленого діалогу, що сприяло знаходженню відповіді на багато важливих фахових питань. Звичайно, весь великий спектр розглянутих на семінарі проблем виносити на газетні шпальти нема потреби, а висвітлити деякі, найбільш актуальні з них, вважаємо справою необхідною.

    «Хто несе відповідальність за охорону праці на підприємстві?» Таке питання підняв у своєму виступі головний інженер галузевої служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд (БМЕС) Анатолій РИБАК. У своєму виступі він зазначив, що згідно з буквою закону України «Про охорону праці» відповідальність має нести безпосередньо начальник підприємства. Проте він має право віддати частину своїх повноважень комусь із підлеглих, зокрема головному інженеру чи інженеру з охорони праці. Трапляється, що в офіційних документах доводиться читати: відповідальний за охорону праці - головний інженер. І, на жаль, на залізниці такі випадки не є винятковими. Чи правильно це з юридичної точки зору? Ні, неправильно. Начальник підприємства таким чином перекладає свої обов’язки на головного інженера. Необхідно переконати начальників, що є закон і його треба виконувати. Існує триступенева система контролю за охороною праці на підприємстві, є журнал оперативного контролю, куди треба заносити всі зауваження. Проте чим вище за посадою керівник, тим рідше його записи можна побачити в журналі. І це зрозуміло: якщо є запис, треба вирішувати проблему, нема запису - нема й проблеми. Роль авторитету керівника у вирішенні проблем з охорони праці дуже велика, приклад начальника для підлеглих - важливий чинник: чим більше керівник приділяє уваги, тим більше проблем вирішується. Без допомоги керівника важко буває вирішити те чи інше питання з охорони праці. «Вважаю, на семінари, подібні нинішньому, необхідно запрошувати перших осіб підприємств», - резюмував Анатолій Рибак.

    Питання оформлення акта-допуску та наряду-допуску на діючому підприємстві - важлива тема для будівельників. Докладніше цієї теми торкнулася інженер з охорони праці Козятинського будівельно-монтажного управління (БМЕУ-2) Галина АНДРІЯШ. Вона зазначила, що існує документ «Правила виконання і приймання робіт», згідно з яким начальник підрозділу і генеральний підрядник мають оформити «акт-допуск» на виконання робіт. У ньому визначаються назва підрозділу, місце проведення та дата початку робіт, їх термін тощо. Перед початком робіт треба виконати перелік заходів: забезпечити проведення цільового інструктажу, ознайомити працівників із небезпечними місцями, схемою прямування по території підприємства, з заходами особистої безпеки, з пожежним інвентарем, визначити місце проживання, забезпечити засобами пожежогасіння, огороджувати місця робіт і ставити попереджувальні знаки. Замовник зацікавлений записати більше пунктів на виконавця, а виконавець - на замовника робіт. Акт складається в двох екземплярах. Це дуже відповідальна справа, яка регулює відносини «замовник - підрядник».

    Далі - ділова інформація. Наряд-допуск оформлюється на виконання робіт підвищеної небезпеки і підписується головним інженером підприємства. В ньому мають бути гарантовані заходи з безпеки робіт. Документ видається на конкретний вид робіт, а не на весь термін, як акт-допуск. Це різні документи.

    Організатори заходу подбали про те, аби не лише теоретичним багажем збагачувати свій досвід учасники семінару. Їм було надано можливість поїхати на Київський завод залізобетонних конструкцій, ознайомитись із виробничими цехами підприємства і станом охорони праці на ньому. Директор заводу Андрій КОВАЛЕНКО розповів про історію розвитку підрозділу та завдання, що покладено на нього. Підрозділ виготовляє для потреб залізниці залізобетонні і металеві конструкції, а також пластикові вікна. У Києві немає іншого заводу, який виготовляв би таку широку номенклатуру виробів. Усю продукцію сертифіковано, наголосив керівник.

    Проблем організації та створення належних умов охорони праці на робочих місцях торкнувся начальник сектору охорони праці служби БМЕС Володимир ДЯЧКОВ. У вирішенні цих питань у підрозділах служби багато чого зроблено за останні роки, проте ми не зупиняємося на досягнутому, зазначив він. Торкнувшись проблем організації триступеневого контролю, він зауважив, що трапляються випадки «переносу» відповідальності керівників на своїх підлеглих. За нормативами особистої участі керівник має сам на себе писати зауваження. Тому останні часто-густо залишаються невиконаними.

    У рік майже один млн. грн. виділяється на охорону праці. Кошти йдуть на спецодяг, молоко, а про пристосування і риштування забувають подбати. Був випадок, коли постраждала жінка, яка впала з риштування. Якщо не буде належного фінансування, можуть виникнути проблеми з охороною праці, наголосив Володимир Дячков.

    Важливої теми торкнувся у своєму виступі начальник відділу нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки служби охорони праці Дмитро ПОЧТАРЬОВ. Він зазначив, що з минулого року МНС України проводить перевірку підрозділів залізниці щодо виявлення об’єктів підвищеної небезпеки. Торкнемося галузевої теорії. У 2001 р. набрав силу Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки». Закон дає визначення, що таке потенційно небезпечні об’єкти і небезпечні об’єкти. Потенційно небезпечні - це такі, на яких виготовляються або транспортуються небезпечні речовини, котрі при певних умовах можуть викликати небезпеку. Об’єкт підвищеної небезпеки - об’єкт, на якому зберігаються або використовуються небезпечні речовини, обсяги яких перевищують нормативи. До небезпечних речовин відносяться аміак, хлор, ацетилен тощо. По Мінтрансу таких об’єктів 24, по Укрзалізниці - 8, а по Південно-Західній залізниці їх немає. На жаль, ніяких нормативних документів щодо чіткого визначення об’єктів підвищеної небезпеки не існує. Залізниця у цьому питанні користується розпорядженням Мінтрансу, а МНС всупереч ним вимагає укласти угоди щодо обслуговування об’єктів підвищеної небезпеки своїми підрозділами. Проте на залізниці є власні подібні підрозділи: відновні та пожежні поїзди. Взаємопорозуміння з МНС досягти не вдається, і вже тривалий час між ним і залізницею триває інтенсивне листування.

    Багато питань було адресовано страховому експерту з охорони праці фонду соціального страхування Віктору ШМАКОВУ. Не секрет, що для державних підприємств закон про соціальне страхування має дещо кабальний характер. Південно-Західна залізниця впродовж минулого року внесла у фонд 22 млн. грн., Укрзалізниця - 151 млн. Проте на запитання «Скільки коштів з цих сум виплачено потерпілим на залізниці?» у фонді відповідають: «Ця інформація конфіденційна». Також ніяких виплат на профілактику виробничого травматизму фонд не робить.

    Аналіз виробничого травматизму на залізничному транспорті зробив заступник начальника головного управління - начальник управління охорони праці Укрзалізниці Валерій СУСЛЕНКО. Він зазначив, що загалом по УЗ кількість нещасних випадків на виробництві помітно поменшала. Зокрема на Південно-Західній на кінець червня в порівнянні з минулим періодом їхня кількість зменшилась з 15 до 5, у тому числі летальних - з чотирьох до двох. Комплексна перевірка показала, що профілактична робота виробничого травматизму покращала, хоча недоліки існують. Проте їх усунення не вимагає вкладення якихось коштів. Також Валерій Семенович торкнувся випадків невиробничого травматизму. Їх кількість теж поменшала, але проблем багато і їх треба вирішувати.

    З інтересом було сприйнято виступ інженера з охорони праці Центру механізації будівельних робіт Володимира Остапенка. Тема його виступу - визначення прав на пільги та компенсації за роботу у шкідливих умовах за результатами атестації робочих місць.

    Користь від подібних заходів очевидна. Треба долучати до них більше фахівців і розглядати більше актуальних питань.

    Підготував Анатолій РОМАНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05