РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 27 (16 липня 2010) 

  • Удосконаленню «електронного розумника» немає меж


    Винахідники задоволені - тренажер у дії. Юрій СОКОЛОВ та В’ячеслав УСОВ у кабінеті «Обладнання пасажирських електровозів» Центру професійного розвитку персоналу Південно-Західної залізниці

    Знаю Юрія Миколайовича давно, ще до початку його викладацької діяльності у Київській технічній школі залізничного транспорту (сьогодні - Центр професійного розвитку персоналу Південно-Західної залізниці). Журналістські стежки зводили мене з ним і у локомотивному депо Київ-Пасажирський, і на Малій Південно-Західній, і в аудиторіях технічної школи. Сьогодні ж - про те, що досвід Юрія Соколова, об’єднаний із вдалими інженерними розробками В’ячеслава УСОВА, який працює у локомотивному депо Київ-Пасажирський, дав чудові результати.

    Як уже повідомляла газета залізничників, у 2006 р. у кабінеті тогочасної Київської техшколи було створено тренажер машиніста електровоза серії ЧС4. Тоді студент Київського політехнічного інституту В. Усов, для якого електроніка стала справою життя, розробив і впровадив прогресивну з точки зору застосування нових методик навчання локомотивників електронну програму. Завдяки розробці та впровадженню й народився універсальний тренажерний комплекс для машиністів. Час йшов. В’ячеслав Михайлович прийшов працювати у депо ст. Київ-Пасажирський. Став висококваліфікованим спеціалістом з електроніки.


    Викладач Юрій Соколов проводить заняття на тренажері з курсантом Сергієм Заверюхою

    - Розповідь про історію створення тренажера може зайняти один коротесенький абзац у газеті, - запевняє Ю. Соколов. - Спочатку ми отримали завдання від начальника нашої школи Володимира НИКОПОРЦЯ. Але не лише завдання. З боку Володимира Пантелійовича завжди відчувається підтримка у всіх наших інженерних починаннях. Ось яскравий приклад. Під час розробки методик перевірки навиків персоналу ми застосовували монітори меншої потужності. Але завдяки допомозі з боку начальника центру тепер екран має величезні габарити, що значно покращує процес закріплення навиків і перевірки знань.

    Під час створення «електронного розумника» Ю. Соколов та В. Усов вирішили розділити зусилля. Юрій Миколайович займався спочатку створенням механічної частини тренажера. Для цього знадобилися пульт управління електровозом, пристрій електропневматичного клапана, що відповідає за автостоп, крани машиніста №254 та №395. Щоб ідею інженерів впровадити у життя, колегам пішли назустріч на Запорізькому електровозоремонтному заводі та у рідному столичному локомотивному депо. Корпус пульта тренажера винахідники зробили власноруч у майстерні центру. Далі - дні складання деталей майбутнього тренажера. Перевірка надійності електронних схем, регулювання роботи кожного вузла.

    - Все, як завжди, - усміхаються винахідники.

    Проте я розумію, яких зусиль коштувало ентузіастам впровадження їхніх ідей. Коли необхідне обладнання було надійно встановлено в аудиторії, обидва винахідники «заставляли» електроніку керувати процесом навчання курсантів центру.

    Системний блок комп’ютера, широкоформатна 42-дюймова плазмова панель, акустичні колонки, панель пакетних вимикачів, локомотивний світлофор - все, як мовиться, у натуральну величину. «Здоров’я» систем - на панелі приладів. Робота пневматичного обладнання, швидкостеміра, процес випускання і наповнення повітря у гальмівну та допоміжну магістралі - все, як на долоні. Для того, щоб кожний, хто сідає за пульт тренажера, був максимально наближений до «бойових» умов, електроніка відтворює «мелодії» компресорів, вентиляторів, свисток електропневматичного клапана і навіть «гамму», яку виконують золотники кранів машиніста під час, приміром, гальмування віртуального поїзда. Зазначимо, що тренажер призначено для відпрацювання раціональних та ресурсозберігаючих режимів ведення поїздів, вироблення у майбутніх машиністів навиків поведінки у позаштатних ситуаціях.

    Електроніка дозволяє керувати составом, в якому від 15 до 24 вагонів, на дільниці довжиною у 160 км між Києвом - Фастовом - Козятином. Програмою передбачено встановлювати будь-яке гальмівне натискування колодок на умовні колеса.

    - Як діяти у нестандартних ситуаціях? Який алгоритм операцій слід передбачити? Хто готує іспити для локомотивників? - із цими запитаннями звертаюсь до Юрія Соколова.

    - Відомо, що головне завдання для машиніста, - говорить Юрій Миколайович, - вести поїзд та усувати, за можливістю, несправності. Електроніка дозволяє «підкидати» складні ситуації під час віртуального рейсу. Чи то руйнація рейки, чи перекриття сигналів пропуску поїздів, або вмикання заборонної сигналізації під час зайнятості залізничного переїзду, або зупинка на нейтральній вставці - всі ці своєрідні перешкоди машиністові треба здолати.

    Саме тоді він навчиться правильно вести поїзд. Автоматика зреагує навіть під час перевищення швидкості руху при слідуванні за сигналом жовтого світлофора.

    Є у таких тренажерів ще одна перевага, а саме: неупередженість. Оцінка дій машиніста не залежить від стану його здоров’я на конкретний момент, від знань, накопиченого життєвого досвіду та особистого відношення до нього з боку викладача. Комп’ютер оцінює того, хто здає іспити, лише за тим, наскільки його результати і дії відповідають канонам раціональної та безпечної технології ведення поїзда. Його не вмовиш, не скривдиш, не обдуриш. Отже, річ необхідна, і не лише у технічних школах, а й у першу чергу у локомотивних депо.

    Під час нещодавнього галузевого семінару, куди було запрошено керівників технічних шкіл і центрів підготовки персоналу, які готують кадри для українських залізниць, тренажером Ю. Соколова та В. Усова зацікавились фахівці з кадрового менеджменту багатьох сталевих магістралей України.

    Це не дивно. Адже тренажер машиніста електровоза ЧС4 київських винахідників за ціною значно дешевший, ніж аналоги вітчизняних та іноземних фірм.

    Отже, діє реальна модель руху локомотива. Враховується навіть діаметр колісної пари та ступінь спрацювання приводу швидкостеміра. Звуковий супровід та візуальний ефект, який створено на екрані, дозволяє уявити курсанту себе у кабіні локомотива: присутня ілюзія розхитування кабіни. Необхідно прослідкувати за «поведінкою» апаратури та допоміжних електродвигунів, що розміщено у машинному відділенні? Екранові монітора і це підвладно. А ще електроніка тренажера дозволяє відшукати несправність і, за умов доброго знання примх електровоза, відновити роботу кожного з електричних блоків. Бути у всеозброєнні дозволяє система розшифрування швидко-стемірних стрічок, облік електроенергії тощо.

    Головне, сказали наостанок кореспондентові Ю. Соколов та В. Усов, - комплекс можна удосконалювати у залежності від вимог замовника.

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05