РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 26 (9 липня 2010) 

  • Історія та сьогодення Південно-Західної


    Спочатку ремонт. На фронті чекали справні локомотиви

    (Продовження. Початок у №39 - 48 за 2009 р., №1 - 25 за 2010 р.)

    Приклад бориспільців підхопило багато домогосподинь. Дружини колійників Дарницької дистанції організували недільник, 600 чоловік вийшли на перегони. За один день вони зібрали і здали до комори 8 тис. 800 протиугонів і болтів, понад 15 тис. костилів, 17 тис. накладок і підкладок, 850 скоб для ремонту шпал, загалом 130 тонн металобрухту. Такі ж недільники відбулися на Золотоноській, Черкаській, Овруцькій та Київській дистанціях колії, на прифронтовому Коростенському залізничному вузлі, незважаючи на тривалі бомбардування фашистської авіації.

    Велику допомогу колективу столичної магістралі в її якнайшвидшому відродженні надавали залізничники тилових регіонів. Наприклад, працівники Пермської магістралі в перші ж дні після звільнення від фашистів надіслали до Ніжина ешелон з 53 вагонів. Тут були верстати і запасні частини для паровозів і вагонів, будівельні матеріали та сигнальні приналежності, готові стан-дартні будинки та обладнання для їдальні на 500 місць, поліклініка з повним оснащенням хірургічного, стоматологічного й інших відділень, різний шкільний інвентар. «Братам-залізничникам фронтової Південно-Західної залізниці від робочих Пермської магістралі», - так говорили написи на вагонах. Допомога матеріалами, обладнанням, медикаментами надходила і з інших залізниць.

    Зобов’язуюсь своєю працею...

    А потреби у звільненої магістралі були буквально у всьому. Тож у соціалістичних зобов’язаннях її колективу на 1944 рік зазначалося: організувати власними силами виробництво мила, паперу, неметалевої покрівлі; створити на залізниці 80 підсобних господарств з посівною площею 2 тис. 200 га, брати активну участь у відбудові Києва, робочих селищ і житла для залізничників. Проте головною турботою стала підготовка кадрів. Фашисти винищили і вивезли до Німеччини на примусові роботи тисячі працівників залізниці. Багато перебувало в діючій армії, чимало залізничників загинуло на фронтах.

    До Дня залізничника, який вперше після звільнення магістралі планували відсвяткувати, колектив зобов’язався підготувати 5 тис. молодих робітників масових професій. Це було важливе державне завдання. Адже тоді на Південно-Західну залізницю прийшли працювати підлітки. Всі вони мали низьку кваліфікацію або зовсім не володіли спеціальністю. Допомогти їм освоїти професію, прищепити любов до транспорту стало невідкладним завданням.

    У середині 1944 року відбувся перший після звільнення зліт молодих робітників Південно-Західної залізниці. Серед 300 делегатів були присутні кадрові робітники, новатори виробництва. Цікавим був виступ 16-річного Вані Кириченка. Юний слюсар Коростенської вагонної дільниці, стукаючи завеликими для нього черевиками, піднявся на трибуну «тримати» першу у своєму житті промову. На нього, маленького зросту, одягненого у військову форму з погонами залізничника, зосереджено дивилися товариші по роботі, вони підбадьорювали його усмішкою, підказуючи пошепки...

    Трибуна не розрахована на таких ораторів. Вані майже не було видно за нею, і тільки напівдитячий голос звучав, перериваючись від хвилювання:

    - Я виконую виробничі завдання на 200 відсотків і більше. Маю вже третій розряд і скоро буду здавати на четвертий. Зобов’язуюсь своєю працею допомагати радянським військам громити ненависного ворога ...

    ...Ваня Кириченко висловив думки всіх юнаків і дівчат, що зібралися на зліт, адже їхня праця прирівняна до праці дорослих, вони - учасники Великої Вітчизняної війни!

    На кожному залізничному вузлі, станції було створено фронтові бригади, комсомольсько-молодіжні пости, проведено десятки недільників, навантажено сотні вагонів металобрухту, зібрано десятки тисяч деталей верхньої будови колії.

    Усім молодим учасникам зльоту видали формений одяг, їх нагородили грошовими преміями та цінними подарунками.

    ОСТАННЯ ВОЄННА ВЕСНА

    Залізничники Південно-Західної магістралі не лише допомагали фронту своєю самовідданою працею, але й організували добровільний збір коштів на спорудження ланки бойових літаків. Одні тільки коростенці внесли понад 350 тис. карбованців, а працівники Київського відділення - більше 600, Фастівського - 220, Чернігівського - 240 тис. карбованців. За короткий термін залізничники зібрали кошти, достатні для побудови цілої ескадрильї літаків, яку назвали «Київський залізничник» і урочисто передали представникам Військово-повітряних сил.

    Майже мільйон рублів було зібрано на підприємствах Залізничного району столиці, в основному серед залізничників, на будівництво танкової колони «Київ». Відзначився у ті дні машиніст депо Коростень В.І. Козлов, який, використовуючи низькосортне вугілля, показував зразки їзди на «великому клапані». Він пишався своїм паровозом, усіяним слідами куль і осколків, і часто водив состави на фронт. За чотири роки війни машиніст жодного разу не допустив виходу з ладу своєї машини.

    (Далі буде...)

    Петро МОСКАЛЕНКО
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05