РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 26 (9 липня 2010) 

  • Хто тішить Михайла ВЛАСЮКА?


    «Смачного!» - бажають відпочивальникам Медичного центру реабілітації залізничників (МЦРЗ) Південно-Західної залізниці кухар Неоніла ПРОКОПОВИЧ, шеф-кухар Михайло ВЛАСЮК та старший кухар зміни Галина ШМАЛІЙ

    Впродовж багатолітньої історії Південно-Західної звання «Почесний залізничник» удостоєні не лише передові колійники, локомотивники, будівельники, фахівці СЦБ та зв’язку, енергетики. Серед цієї когорти є і народні артисти, і знамениті режисери, і військові. У сьогоднішньому матеріалі - розповідь про почесного залізничника Михайла ВЛАСЮКА - шеф-кухаря їдальні Медичного центру реабілітації залізничників (м. Хмільник) Південно-Західної магістралі.

    Протягом майже двох років у започаткованій рубриці «Смакота від шефа» наше видання друкує рецепти для приготування різноманітних страв. Упродовж цього часу отримуємо схвальні відгуки від тих, хто спробував зварити, потушкувати, підсмажити так, як радить почесний залізничник, шеф-кухар Медичного центру реабілітації залізничників (МЦРЗ) Південно-Західної магістралі Михайло ВЛАСЮК.

    «Нещодавно передплатила «Рабочее слово», - звертається до редакції киянка Оксана ВОЙТЮК. - Серед масиву інформації, яку кореспонденти подають цікаво і виважено, виокремила для себе рубрики «Вагон порад», «Гуморосатировіз», «Спорт, спорт, спорт». Є зацікавленість і у читанні суто виробничих матеріалів, адже працюю на залізниці. Проте до душі припали публікації приготування різноманітних поживних страв у рубриці «Смакота від шефа». Хотілося б докладніше дізнатись про секрети професії кухаря. Річ у тім, що моя 13-річна донька мріє стати кулінаром. Чудова помічниця разом зі мною навчилася готувати страви, які пропонує ваш Шеф - Микола Власюк. Можливо, докладніше дізнавшись про все з перших вуст, Марічка більше ствердиться у власному виборі».


    «Завітайте, люди добрі!» - запрошують офіціантки Наталія МаркІвська та Лідія

    Ми звернулися до М. Власюка з проханням дати інтерв’ю. Він погодився розповісти про будні на кухні.

    - Михайле Миколайовичу, як Ви стали кухарем?

    - Це було у далекому 1968 році. Мене, випускника школи, що у рідному селі Сенки, недалеко від Хмільника, викликали до військкомату. Прийшла повістка: прибути для проходження військової служби. Треба - так треба. Незабаром я вже був у військовій формі. Солдатська доля закинула у танкову частину, що дислокувалась у Бердичеві. Проте жодного дня у танку сидіти не довелося. За наказом «з гори» я опинився на шестимісячних курсах кухарів. Справа сподобалась. Тому після закінчення перших «університетів» отримав розподіл до котлів і каструль у військову частину. З тих пір ствердився у думці: будь-якій справі слід віддавати себе вповні.

    У війську, і згодом - на «гражданке» за можливості старався переймати досвід в кухарів, які досягли певних висот у кулінарній справі. Накопичена достатня кількість інформації допомагала, щоб вже згодом застосовувати її в своїй практиці.

    - Після демобілізації Ви практикувалися у Хмільницькому курорт-торзі. Що Ви побачили і відчули?

    - Це зайвий раз дозволило переконатися у тому, що кухарська справа - серйозна професія. На перший погляд, у приготуванні їжі немає нічого складного, адже багато представниць жіночої статі щоденно роблять це для власних родин. Але між приготуванням обіду, приміром, для чотирьох осіб та створенням смачних страв для сотні гостей існує, як кажуть в Одесі, дві великих різниці. Робота у комбінаті громадського харчування навчила діяти в одній команді спеціалістів, які мали свій професійний стиль.


    Перша страва - перша проба. Шеф-кухар Михайло ВЛАСЮК та кухар Тетяна АНІПЧЕНКО

    Пишаюся, з мене вийшов непоганий практикант. Старші колеги порадили вчитися. Без відриву від виробництва вдалося закінчити спочатку Вінницький технікум громадського харчування та Київський торговельно-економічний інститут. За радянських часів це вважалося досить пристойною освітою. А потім - роки і роки роботи. Чотири десятки їх пролетіло з тієї пори, як вдягнув кухарський халат. До речі, стільки ж років мешкаю у Хмільнику.

    - Фахівці констатують, що, приміром, сучасні випускники багатьох профільних вищих навчальних закладів часто не вміють добре готувати і налаштовані виключно на менеджерську роботу. Чи зустрічаєтеся Ви у своїй практиці з цим явищем?

    - Якщо і зустрічаюся, то й швидко прощаюся з подібними колегами. Мені довелося освоювати всі премудрості на практиці, займатися самоосвітою, починати з низів - із самої брудної роботи. Ніколи не цурався, приміром, чистити овочі та мити посуд. Якщо сьогодні до мене звернеться молода людина з приводу влаштування на роботу, котра мріє, закатавши рукави, вибачте на слові, бити байдики на менеджерській роботі, обходячи десятою дорогою справжній гарячий цех (яким є кухня), обов’язково відмовлю у працевлаштуванні.

    На щастя, поруч зі мною працюють справжні професіонали.

    - Коли готувався до інтерв’ю, у «Книзі побажань і пропозицій» натрапив зокрема на таке: «Як тільки заходиш до зали їдальні, відразу відчуваєш тепло і турботу всіх працівників закладу. Хочемо відмітити сумлінну працю шеф-кухаря М.М. Власюка, кухарів Г.П. Степаненко і Г.І. Шмалій, а також за правильно і різноманітно складене меню від дієтичних сестер К.С. Вознюк та О.С. Бонсевич». Подібних записів багато. Відчувається, що відпочиваючим у Медичному центрі реабілітації залізничників подобається, як зараз говорять, релаксація. Певен, є у цьому заслуга і Ваших колег. Констатую, мова йде про працелюбність і професіоналізм. А тепер - безпосереднє запитання. Відомо, що Ви постійно змінюєте меню відповідно до сучасних тенденцій. Якими є нові «течії» у кулінарії?

    - Спочатку про те, що «Книга побажань і пропозицій» у нас завжди перебуває на видноті. Наголошую, скарг не маємо.

    Тепер про те, що, дійсно, зараз як ніколи користується попитом здорова їжа, адже остання впливає на організм кожної людини. Працюємо над розробкою нових видів салатів, робимо, так би мовити, акценти на свіжі овочі. Адже саме вони фактично готують організм людини до прийому основних страв. Нещодавно прочитав в одному з гороскопів «зробіть подарунок вашому організму у вигляді овочів і фруктів». Певен, такі подарунки варто робити щоденно.

    Щодо смакоти під першим, другим, третім номерами та закусок, то тут важливий політ фантазії разом із застосуванням фаху. Ясна річ, вміємо не лише приготувати, але й подавати. Відмінний сервіс в їдальні - фірмовий стиль усіх підрозділів нашого Медичного центру реабілітації залізничників, який очолює Віктор Миколайович Пікуш.

    - До речі, у письмовій подяці з «Книги побажань і пропозицій» від В.І. Прокопенко з Москви, А.Ф. Гринько та О.М. Лук’янчук з Києва йдеться і про гарно сервіровані столи, вчасно подані страви, чистоту і охайність працівників харчоблоку. У зв’язку із цим питання до Вас, як до чоловіка, який обіймає посаду шеф-кухаря. Все-таки мало жінок на головній на кухні посаді. Це пояснюється тим, що складно фізично чи, можливо, через те, що в не в такій мірі розвинутий гастрономічний смак?

    - Це цікаве питання. Насправді, як на мене, тут розподіл треба робити не за статевими розбіжностями, а за особистими якостями людини. Хороший організатор-керівник має бачити все без винятку, інакше не можна! Я - досить суворий шеф-кухар, бо лише так виховується дисципліна на кухні.

    Бути шеф-кухарем і справді дуже важко фізично. Адже, приміром, наприкінці дня навіть важко уявити скільки кілометрів намотав. Однак протягом дня цієї втоми не відчуваєш, ти повністю поглинутий справою, своєю улюбленою справою. Не думаю, що у жінок гастрономічний смак менш розвинутий, ніж у чоловіків, я скоріше схильний думати - навпаки.

    - Михайле Миколайовичу, мій відпочинок у МЦРЗ «Хмільник» дозволяє стверджувати, що щиросерді слова на адресу Вас і Ваших колег не від лукавого. Затишок, належна дієта, достойне лікування. Що ще треба для того, хто завітав до оздоровниці? Проте ще раз про приготування їжі. Знаю, що Вам неодноразово доводилося зустрічатися з горе-кухарями, в яких розвинена так звана аспірація. Розкажіть, про це явище, будь ласка.

    - Кухарем неможливо стати, не маючи кулінарного смаку. Відсутність останнього це і є аспірація або, як ще її називають, брідость - то, говорячи залізничною термінологією, шлагбаум на шляху до кухні. Чи знаєте, що потрібно робити, щоб у кухаря не виникала тимчасова аспірація? Давно вже розроблено спеціальні правила зняття проб під час приготування їжі. Я притримуюсь думки, що хороший кухар - голодний кухар. На повний шлунок неможливо відчути смак страв, тому що існує правило: кухар не їсть доти, доки не приготує обід.

    Є такий термін «свято шлунка». Його часто-густо застосовують з гумористичної точки зору. А для мене це доволі серйозне явище. Нагодувати смачно, щоб зробити приємне нашим відпочиваючим, - це професійне кредо мене і моїх колег.

    Іноді здається, що бути шеф-кухарем легко, адже він нічого не робить, а лише роздає команди. Це величезна помилка. Без контролю за всіма процесами на кухні, без особистої відповідальності шефа неможливо навіть каші зварити. Відповідальність несу за все, отже і контролюю увесь процес приготування.

    - Знаю, що Ваші доньки не пішли шляхом батька. Чому?

    - Вважаю: кожен має обирати кар’єрні сходинки самостійно. Доньки пішли шляхом моєї дружини - працюють у податковій і фінансовій сферах. Але головне для мене, що вони нам з дружиною подарували онуків - ось, хто тішить над усе.

    Фото з архіву МЦРЗ, м. Хмільник

    Віктор ЗАДВОРНОВ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05