РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 24 (25 червня 2010) 

  • Історія та сьогодення Південно-Західної (цифри і факти)

    (Продовження. Початок у №39 - 48 за 2009 р., №1 - 23 за 2010 р.)

    У надзвичайно важких умовах до 17 жовтня 1943 року перша черга відновлювальних робіт на Лівобережжі була завершена. У той важкий час залізничники навчилися оперативно і майстерно транспортувати величезні маси вантажів, використовуючи мізерні технічні засоби і деякі діючі лінії. Військові склади прибували з півночі через Конотоп, Ворожбу, Ніжин і Дарницю, а порожняк після вивантаження прямував на схід через Гребінку, Прилуки, Бахмач. І поки експлуатаційники використовували всі нові можливості для збільшення руху на відновлених дільницях, військово-залізничні частини і колійники розгортали інтенсивні роботи на інших об’єктах. З кожним днем, з кожною годиною збільшувалася пропускна спроможність дільниць.

    Передові частини українських фронтів вийшли до Дніпра і захопили на його правому березі понад 20 плацдармів. Подальший наступ можливо було тільки за наявності мостів. На головному, Київському, напрямку наступали війська 1-го Українського фронту. Військові транспортні фахівці цього фронту ще на дальніх підходах до річки розробили кілька варіантів відновлення в районі Києва залізничних та автодорожніх мостів через Дніпро.

    Але всі вони мали один недолік - ніхто з авторів проектів не знав, якими ворог під час відступу залишить ці мости, зокрема Дарницький, що підлягає відновленню в першу чергу. Ніхто не сумнівався, що цілим Дарницький міст не залишиться, а от про ступінь його руйнування повинна була доповісти технічна розвідка 19-ї залізничної бригади, що йшла в бойових порядках піхоти, а часом і попереду неї.

    29 вересня 1943 року технічні розвідники 19-ї залізничної бригади (командир - полковник В.С. Мірідонов) пробралися до мосту і побачили, що з 23 опор вціліло лише шість. Прогонові споруди хаотично громадилися в річці. Проте відомостей, здобутих групою майора М.Г. Раєвського, було недостатньо. Потрібно було також знати режим течії і розмір живого перерізу річки. З цією метою до берега Дніпра, який прострілювався ворогом, пішла інша група розвідників на чолі з майором Б.П. Васильєвим. Завдання своє вони виконали.

    У цей же час технічні розвідники залізничних військ визначали стан Канівського та Черкаського залізничних мостів. Тут дані добували розвідники 7-ї залізничної бригади (командир полковник М.І. Новосельський). Оглянувши міст біля Черкас, вони встановили, що вцілілі конструкції гітлерівці підготували до вибуху. Тоді лейтенант Юсов, який очолював групу розвідки, холодної та дощової осінньої ночі уплав добрався до мосту, по опорі і фермі дістався до вибухового проводу і перерізав його. Задумане гітлерівцям здійснити не вдалося.

    6 листопада 1943 року, в день визволення Києва від ворога, технічна розвідка 31-го відновлювального батальйону, очолювана полковником Б.М. Васильєвим, переправилася на правий берег Дніпра і відразу приступила до розмінування підходів до моста. Воїнам-залізничникам вистачило доби, щоб зайняти позиції, розставити і підготувати до роботи техніку. Наприкінці наступного дня все було готово. Начальником будівництва призначили генерала П. А. Кабанова, головним інженером - Г.І. Зінгоренко. Будівництво передбачалося завершити на 20-у добу після початку робіт і відразу ж пропустити поїзд. А обсяг робіт був дуже великий. За задумом інженерів, у 80 метрах нижче зруйнованого Дарницького моста потрібно було побудувати дерев’яне багатопрольотне низьководне штучне спорудження висотою 5,55 м від зафіксованого рівня води в річці до підошви залізничної рейки. Довжина моста перевищувала 1000 м, і він був розрахований на короткочасну експлуатацію - до весни, а саме до початку льодоходу на річці. Потім його повинен був замінити висоководний.

    Ворог намагався ліквідувати плацдарми радянських військ на правому березі Дніпра і знову оволодіти Києвом. Генерала Кабанова викликав командуючий фронтом генерал армії М.Ф. Ватутін:

    - Гітлер кинув на Київ вісім танкових, моторизованих і сім піхотних дивізій, - сказав він. - Нам потрібні резерви, потрібні танки. Вони стоять за Дніпром. Ваш міст необхідний, як повітря. Чи не можна прискорити його будівництво хоча б на день-два?

    - Побудуємо міст на сім днів раніше запланованого терміну! - твердо відповів генерал Кабанов командуючому фронтом.

    З величезним напруженням працювали воїни-залізничники і спеціалісти мостобудівного загону № 2. І під вечір 19 листопада перший поїзд, що вийшов зі станції Дарниця, повільно пройшов мостом до правого берега Києва. Це була визначна перемога залізничників. 1059-метровий міст через Дніпро вони спорудили за 13 діб. У світовій практиці ще ніхто до цього не будував мости за такий час. Швидкість руху по мосту, звичайно, була низькою. Рухатися треба було плавно, але машиністи фронтових колон, що накопичили чималий досвід, вели поїзди впевнено й чітко. На обох берегах річки діяли спеціальні паровози, що допомагали поїздам долати ухили. Але так було лише спочатку. Незабаром машиністи відмовилися від допоміжних паровозів, навчившись одним локомотивом витягати поїзд на підйом.

    Трудовий подвиг військових залізничників на берегах Дніпра був відзначений командуючим 1-м Українським фронтом генералом армії М.Ф. Ватутіним. У його наказі зазначалося:

    «20 листопада 1943 року протягом 13 діб побудований низководний залізничний міст через річку Дніпро біля міста Києва довжиною 1059 м. Мій наказ та наказ НКШС виконаний достроково на 7 діб. Відзначаючи виняткові заслуги залізничних військ і спецформувань НКШС, які в рекордно короткий термін побудували залізничний міст через річку Дніпро, наказую:

    1. Усьому особовому складу залізничних військ і спецформувань НКШС 1-го Українського фронту, що брали участь у будівництві мосту через річку Дніпро, оголосити подяку...

    2. Начальнику УВВР 1-го Українського фронту бійців, які найбільше відзначилися на будівництві моста, представити до нагородження урядовими нагородами...».

    Одночасно залізничні частини і спецформування протягом 32 діб спорудили висоководний міст через Дніпро біля Кременчука. Це допомогло нашим військам не лише утримати плацдарми в районах Знам’янки і Користівки, але і незабаром звільнити від ворога місто Кіровоград.

    ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ

    У листопадові дні 1943 року війська 1-го Українського фронту продовжували широкий наступ і звільнили всі станції Фастівського і Тетерівського напрямків дороги. Зайнявши Фастів, радянські війська таким чином перерізали основну комунікаційну магістраль, що з’єднувала київське угрупування німців з криворізьким. При цьому були захоплені великі трофеї - ешелони з вантажами, великі склади з озброєнням та військовим майном.

    Ділянки Київ-Фастів і Київ-Коростень фашисти не встигли зруйнувати, їм спішно довелося відступати під потужними ударами наступаючих радянських військ. На станціях цих ділянок було захоплено велику кількість паровозів і вагонів. Вже через шість днів після визволення Києва до Коростеня і Фастова пішли перші поїзди. Незабаром було звільнено і місто Овруч - важливий залізничний вузол на поліському напрямку.

    14 грудня війська 2-го Українського фронту після напружених боїв зайняли місто Черкаси, яке німці намагалися перетворити у важливий вузол оборони на правому березі Дніпра. Велика станція цього міста була тоді у складі Південно-Західної магістралі.

    Невдовзі було зломлено опір гітлерівців і радянські війська дійшли до Житомира. Широкі наступальні операції, що розгорнулися на Правобережжі, вступ в бойові дії великих з’єднань і величезна кількість військової техніки вимагали особливо чітких і злагоджених дій від залізничників. Важливу роль, зокрема, грали великі вузлові станції Фастів і Коростень. Фашисти знали про це, тож безупинно завдавали по них масованих ударів з повітря. Було сильно зруйновано все, що ще вціліло: технічні засоби, службові будівлі, пошкоджено стрілочне та колійне господарство.

    (Далі буде...)

    Петро МОСКАЛЕНКО
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05