РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 23 (18 червня 2010) 

  • Покликання - рятувати людей


    Йде операція

    У День медичного працівника є нагода не тільки привітати причетних до цього професійного свята, а ще й привернути увагу суспільства до проблем, які існують у медицині. Галузева медицина попри всі негаразди зберегла й себе, і свій кадровий потенціал. І навіть в умовах фінансових проблем вона здобуває хоча й невеликі, але перемоги.

    У розмові з Євгенієм Шалковським, який очолює медичну службу Південно-Західної залізниці, кореспондент намагалася з’ясувати, як лікарям галузі вдається повсякчасно приходити на допомогу залізничникам?

    - Сьогоднішні завдання медичної служби столичної магістралі, - розповів Є. Шалковський, - різнопланові. Це, в першу чергу, медичне забезпечення у галузі безпеки руху. Починаючи від професійного відбору працівників для роботи на залізничному транспорті і закінчуючи постійним, упродовж усієї трудової діяльності, моніторингом стану їхнього здоров’я. Велике значення мають профілактичні заходи, раннє виявлення та лікування серцево-судинних захворювань. Крім цього, проводиться повсякденна робота по зниженню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. А ще маємо на меті впроваджувати профілактику рівня травматизму, інфекційних та професійних захворювань. Питання оздоровлення й профілактики захворювань успішно вирішують фахівці з Медичного центру реабілітації залізничників, де щороку покращують своє здоров’я майже сім тисяч працівників галузі. А от ветеранами-залізничниками та людьми похилого віку опікується лінійна лікарня с. Клубівка. На сьогодні медичні заклади магістралі надають медичну допомогу майже 300 тисячам хворих, у тому числі 70 тисячам працівників залізничного транспорту та 40 тисячам пенсіонерів-залізничників.

    - Євгене Івановичу, цифри і факти, які Ви навели, переконують: турбот невпрогорт. Скільки ж загалом медичних закладів функціонує на залізниці, яким є їх кадровий потенціал?

    - На Південно-Західній залізниці функціонує потужна мережа медичних закладів, яка повною мірою відповідає її потребам. Це 19 лікувальних установ, які розташовані на території шести областей України, та дорожня станція переливання крові. В лікарнях розгорнуто 1815 ліжок для стаціонарного лікування. На 18 вокзалах цілодобово працюють медичні пункти, які надають допомогу пасажирам та обслуговують виклики на прилеглій території поза межами вокзалу. Додайте до цього ще й 24 фельдшерсько-акушерських пункти, 16 лінійних амбулаторій, у структурних підрозділах - 51 здоровпункт. Організовано проведення передрейсових та післярейсових медичних оглядів працівників локомотивних бригад. Забезпечують надання медичної допомоги більше 5,5 тисяч працівників, з них майже близько 900 лікарів та понад 2 тисячі - середній медичний персонал. Тож потенціал наших медичних закладів і тих людей, які в них працюють, досить високий. І ми прагнемо кожного дня досягати рівня зразкових лікарень.

    - Що Ви скажете про таку досить актуальну проблему, як фінансування галузевої медицини?

    - Від рівня фінансування будь-якого підприємства залежить його нормальне функціонування. Ні для кого не є секретом те, що бюджетних коштів на нормальну діяльність лікарень недостатньо. Того, що йде з державного бюджету, вистачає лише на зарплату та на мінімальну сплату за комунальні послуги. Слід зазначити, що значна частина фінансових витрат покладається на столичну магістраль: лише минулого року керівництвом Південно-Західної залізниці надано фінансової допомоги на суму - 8,2 млн. грн., у тому числі на придбання медобладнання і капітальні ремонти - 2,4 млн. грн., утримання лікарень - 5,8 млн. грн. А все інше ми отримуємо за рахунок діяльності галузевих медичних закладів. Тож лікарні надали платних послуг на суму - 30,4 мільйонів гривень.

    Як тільки медзаклади почали працювати в системі медичного страхування, це дало змогу залізничникам відчути поліпшення у процесі лікування. Адже тепер, кожний застрахований працівник, зазначу, що він вибирає компанію самостійно, може отримати медичну допомогу в достатньому об’ємі, фактично безкоштовно. Крім того, це суттєва допомога лікарням. До речі, надходження від страхових компаній склали - 17,1 мільйонів гривень.

    - Які заходи проводяться з метою формування у працівників залізниці свідомої поведінки, спрямованої на збереження власного здоров’я?

    - Цілеспрямована робота медичної служби та медичних закладів залізниці забезпечила покращення рівня здоров’я населення. Зменшилась загальна смертність залізничників, і такий показник, як первинний вихід на інвалідність. Але для нас дуже важливо знизити ризики раптової смерті осіб, робота яких пов’язана з безпекою руху (природно, повної гарантії тут бути не може, адже раптова смерть буває навіть у практично здорових осіб, або у осіб із захворюваннями, які до того практично неможливо було діагностувати). Враховуючи складну ситуацію на залізниці навколо поширення серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, медики Південно-Західної, а також адміністрація, профспілкова, громадські організації здійснюють комплекс профілактичних, лікувально-діагностичних заходів, направлених на зменшення захворюваності. Це питання на сьогодні є пріоритетним. Для його розв’язання, зокрема, розроблено програму «Здоров’я залізничників», яка активно просуває в лави транспортників ідеї про необхідність комплексного лікування. А саме - виявлення захворюваності, своєчасне лікування та профілактика виникнення недуг, а також пропаганда здорового способу життя. Наявна мережа лікувальних закладів дає можливість у повній мірі виконувати основну функцію, яка покладається на медицину залізничного транспорту, - медичне забезпечення процесів заради гарантування безпеки руху, починаючи від професійного відбору і закінчуючи постійним, упродовж усієї трудової діяльності моніторингу стану їхнього здоров’я.

    - Попри всі складності, які існують в медицині, чи встигає за часом професійна підготовка медиків на столичній магістралі, чи відповідає вона сучасним вимогам?

    - Так, керівництво медичної служби проводить постійну роботу з координації діяльності медичних закладів, для підвищення кваліфікації кадрів працює атестаційна комісія, організовуються науково-практичні конференції, виконуються наукові розробки по вивченню професійних особливостей стану здоров’я залізничників. Відзначу такий факт: 332 лікаря мають вищу кваліфікаційну категорію, 1 категорію - 263. Високий ступінь майстерності мають також медичні працівники середньої ланки.

    - Чи можна порівняти якість медичного обслуговування залізничників з тим, що було, приміром, п’ять років тому і зараз?

    - Ось конкретні приклади. Понад п’ять років на базі ДКЛ №2 ст. Київ успішно працює «Центр здоров’я жінки». Сучасна робота центру дозволяє проводити широкий спектр лабораторних досліджень, проводяться консультативні прийоми подружніх пар, підготовка до вагітності з подальшим спостереженням за майбутніми мамами і пологами. Два останніх роки в Дорожній клінічній лікарні №2 ст. Київ працює новий хірургічний корпус, в якому розташовано 60 ліжок для хворих, яким потрібна спеціалізована хірургія. До його складу належать по 20 урологічних, офтальмонологічних та отоларингологічних ліжок. У відділенні проводяться оперативні втручання за допомогою сучасних методів застосування ендоскопічної та мікроскопічної апаратури. На сьогодні тут проліковано понад чотири тисячі пацієнтів, з них прооперовано понад дві тисячі.

    Минулого року в неврологічному відділенні цієї ж лікарні відкрито 10 ліжок для надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з гострими порушеннями мозкового кровообігу. У пологовому відділенні відкрито блок партнерських пологів. Впроваджені прогресивні технології та нововведення досліджень, диференційної діагностики та лікування в ДКЛ №1 ст. Київ, відділкових лікарнях станцій Жмеринка, Конотоп та вузловій лікарні ст. Дарниця.

    - Євгене Івановичу, поділіться планами на майбутнє...

    - «Ділитися» (сміється) не буду. Бо наші плани виконувати нам. А вам, журналістам, про них та їх реалізацію розповідати. А тепер - по суті. У планах розвитку передбачається подальше використання в медичних закладах сучасних технологій діагностики та лікування, удосконалення системи проведення всіх видів профілактичних оглядів, створення автоматизованих систем контролю за станом здоров’я та якістю надання медичних послуг. Плани, як ви можете зрозуміти, досить амбітні. Але необхідно їх впроваджувати в життя.

    - Якими будуть Ваші побажання у переддень професійного свята медиків?

    - Ми - реалісти і усвідомлюємо, що треба докласти ще неабияких зусиль, аби досягти результату. Так, можна дискутувати про не завжди належні умови, недостатнє фінансування. Але ми - медичні працівники, і від нас чекають допомоги. Ми покликані рятувати людей. Жити сподіваннями на краще, наближати його власною працею. Хочу подякувати своїх колег, незалежно від посади і звання, за нелегку працю. Вітаю багатотисячний колектив медичних працівників з професійним святом. Бажаю їм міцного здоров’я, успіхів, наснаги, достатку та доброго настрою.

    - Дякую Вам за інтерв’ю.

    Спілкувалася Ольга ЛИХАЧОВА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05