РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 18 (7 травня 2010) 

  • Історія та сьогодення Південно-Західної (цифри і факти)

    (Продовження. Початок у №39 - 48 за 2009 р., №1 - 17 за 2010 р.)

    У ПОЛУМ’Ї ДРУГОЇ СВІТОВОЇ

    НАПЕРЕДОДНІ

    1941 рік. Початок Великої Вітчизняної війни. 10 січня цього року було підписано договір «Про радянсько-німецький кордон від ріки Ігарки до Балтійського моря». Того ж дня укладено господарську угоду між СРСР і Німеччиною. У комюніке, присвяченому цій події, зазначалося, що угода регулює товарообіг між двома країнами до 1 серпня 1942 року.

    Залізничники жили своїми турботами. Робітники, командири, інженерно-технічні працівники Київського залізничного вузла звернулися до своїх колег із Харкова. Вони зобов’язалися довести міжпромивочний пробіг паровоза до 25 тис. км, використовуючи шлаковідсів і жужелицю, заощадити 10 відсотків палива, провести 150 великовагових поїздів, перевезти ними понад норму 60 тис. тонн вантажів та закликали колег наслідувати їх приклад.

    Наперекір зимовим труднощам паровозники депо Коростень зобов’язалися довести середньодобовий пробіг паровоза до 500 км.

    За трудові досягнення у січні 1941 р. Південно-Західну магістраль визнали кращою на мережі залізниць.

    Нові перспективи відкривалися перед Південно-Західною та іншими магістралями в сорокові роки. Передбачався подальший розвиток залізничного транспорту, вантажообіг повинен був збільшитися на 44 відсотки.

    Ставилося також завдання в першу чергу розвивати станції та вузли на Південно-Західній та Вінницькій магістралях, які дали б змогу підвищити пропускну спроможність прикордонних ліній, що мало велике значення для посилення обороноздатності країни та зміцнення її західних кордонів.

    У цих умовах Радянський Союз вживає низку заходів для поліпшення роботи залізниць, удосконалює структури управління: експлуатаційні райони були замінені відділеннями руху. Замість 24 було створено 51 залізницю.

    Напередодні війни було розпочато реорганізацію залізничних військ Наркома оборони. Почали створюватися спеціалізовані частини за видами робіт (колійні, мостові, експлуатаційні та інші), які зводилися в окремі залізничні бригади. Всього було створено 14 залізничних бригад, в кожну з яких входили: залізничний полк; відновлювальний і мостовий батальйони; рота механізації робіт.

    Поліпшувалося і технічне оснащення залізничних військ. Вживалися й інші заходи, щоб протистояти фашистській навалі.

    ОПІР ВОРОЖІЙ НАВАЛІ

    22 червня 1941 року на світанку фашистська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. О 3 годині ранку німецькі літаки бомбили станцію Пост-Волинський, були поранені, загинули декілька залізничників. Разом з фашистською Німеччиною у війну проти СРСР вступили Угорщина, Італія, Румунія, Фінляндія.

    Почалася Велика Вітчизняна війна радянського народу проти фашистської Німеччини та її союзників. Головний удар з району Любліна в напрямку Рівне - Житомир - Київ противник завдавав військами 6-ї польової армії та 1-ї танкової групи. Перед ними було поставлене завдання прорвати нашу оборону на дільниці Кристинополь - Любомиль і, розвиваючи наступ у загальному напрямку на Київ, вийти до Дніпра.

    З початком війни залізничний транспорт було переведено на особливий військовий режим. Багато пасажирських вагонів переобладнували в санітарні. На Південно-Західній залізниці, як і на інших, за-проваджувався воєнний стан, встановлювався строгий режим світломаскування.

    З 1940 року Південно-Західну магістраль очолив П. М. Некрасов, до нього начальником залізниці впродовж 1938 - 1940 років був М.І. Каптелкін. Ніколи ще залізничникам не доводилося працювати в умовах такого перевантаження станцій і дільниць. Іноді поїзди йшли один за одним буквально на відстані декількох сотень метрів. І всю цю роботу доводилося вести при маскувальному світлі стрілок і сигналів, під безперервними нальотами ворожої авіації.

    Особливо великий внесок у безперебійну дію армійських комунікацій зробили залізничники Фастівського, Коростенського, Гребінківського залізничних вузлів. Лише в червні 1941 року з Київського залізничного вузла було відправлено 450 ешелонів, а у серпні - 1 тис. 100 вагонів з устаткуванням і цінними матеріалами. За півтора місяця були евакуйовані на схід 197 великих підприємств, 32 вищих та середніх навчальних заклади, Академія наук, науково-дослідні інститути. У східні райони країни надіслано багато сільськогосподарської техніки, зокрема майже тисяча комбайнів. А залізничники з інших міст, куди підходив ворог, вивезли понад 600 тисяч діячів науки, відомих фахівців, кваліфікованих робітників, колгоспників.

    Слів подяки заслуговують начальник дороги П.М. Некрасов, начальники: служби руху П.Н. Фоканов, локомотивної служби І.П. Морозов і його заступник Г.Г. Ємельянов, начальник служби А.А. Іванов та багато інших, які проявили оперативність, діловитість, витримку і холоднокровність у вкрай небезпечних ситуаціях.

    У тих складних умовах героїчна поведінка залізничників була нормою. На станції Ємельянівка склад із боєприпасами готовий був вже відправлятися, коли з-за хмар виринув фашистський літак і зверху посипалися бомби. Загорівся вагон зі снарядами. Машиніст паровоза М. Молчанов кинувся до місця пожежі. Прибіг і начальник станції В. Сулименко. Удвох вони очистили шлях і стали гасити вогонь, відчіплюючи вагони. На колії полетіла нова партія фугасних бомб. Осколком смертельно було поранено В. Сулименка. Молчанов не розгубився, він зумів відчепити вагони від паровоза, розосередити їх і, таким чином, врятувати від пожежі.

    А ось ще один приклад. Ворожий літак напав на поїзд, який вів машиніст В. Казанський. Важко поранений в обидві ноги, стікаючи кров’ю, він продовжував вести ешелон і довів поїзд до дільничної станції.

    У вкрай важких умовах довелося проводити мобілізацію в західних областях України, які з перших днів війни стали ареною жорстоких боїв. Тут далеко не у всіх районах вдалося повністю здійснити оповіщення, прийом і відправку військовозобов’язаних з прикордонних районів, минаючи військкомати та військові частини. Проте явка на призовні пункти була досить високою. Тільки в перші місяці війни до Збройних Сил СРСР влилося 2,5 мільйони синів і дочок України.

    Патріотичний рух за добровільний вступ до армії набув широкого розмаху. У 11 областях України, розташованих на схід від Дніпра, за два тижні війни з проханнями про відправку на фронт звернулися, за неповними даними, 185 тис. осіб.

    (Далі буде...)

    Петро МОСКАЛЕНКО
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05