РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ УЗ
Працевлаштування
Запрошуємо
на роботу
Пошук вакансій
та реєстрація кандидатів
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 16 (23 квітня 2010) 

  • Зоря Артеменка й зірка Полин

    Чорнобиль. Аварія на атомній станції місто Конотоп не зачепила: радіаційні хмари вітер відніс в інший бік, і сюди через кілька днів стали приїжджати переселенці із радіоактивної зони. Та все ж атомне лихо і Конотоп не оминуло - сотні конотопчан пристали до лав ліквідаторів аварії.

    Серед них і слюсар вагонного депо Юрій Артеменко. 1961 р. народження, неодружений, в армії був шофером. Остання деталь відіграла вирішальну роль, хоч, як тоді стверджували, у Чорнобиль набирали лише сімейних.

    - На роботі викликають мене у відділ кадрів і дають повістку у військкомат, - розповідає Юрій Анатолійович. - У військкоматі сказали, що треба їхати на ліквідацію аварії… Медкомісія - через день… Пройшов медкомісію, а шостого серпня вже був у Іванківському районі. Група з Конотопа складалася з тридцяти чоловік. І практично всі молоді, як і я.

    Та сідати за кермо Юрієві не довелося. Потрапив у підрозділ, що займався дезактивацією території.

    - Сумне враження. Гарне місто, сучасне - і пустка. Лише собаки бігають. А ліс навколо - геть рудий. А ще - машини. Ми в армії на таких добитих їздили, а тут стоять кинуті зовсім нові…

    У зоні Артеменко пробув місяць і чотири дні, одержавши двадцять два рентгени радіації.

    - Та, мабуть, більше, - говорить він. - То у військовому квитку так записано. Працювали в основному по три, по чотири години. Але траплялося, що й по хвилині - це коли піднімалися на реактор… Годували добре. Був душ, одяг міняли щодня… Самопочуття? Нормальне самопочуття. Як рентген десять захопиш, то починає гудіти голова. А так нічого… Нормально.

    Радіація підступна. Наслідки опромінення можуть проявитися через рік, через два. Та зоря Артеменка виявилася сильнішою за зірку під назвою Полин. Виконавши солдатський обов’язок, повернувся юнак до Конотопа, у депо, де працює й понині. Його керівник, старший майстер колісно-роликового цеху Віктор Антипенко, говорить:

    - Прекрасний слюсар. Чудовий. П’ятий розряд. На будь-якій дільниці може працювати. Дисциплінований. Молодь вчить. Сім’янин гарний…

    Я розпитую в Артеменка про сім’ю. Дружина Валентина Григорівна працює у дистанції колії, діти - дорослі. Уже й онук є - Артем.

    - Як тепер зі здоров’ям? - перепитує мій співрозмовник. - Поки молодий був, наче й нічого. А нині, як у всіх. То вікове, мабуть.

    Юрій Артеменко вже в наступному році може отримати статус пенсіонера. Тільки залишати вагонне депо не збирається. Мовляв, попрацюємо, є ще порох у порохівницях.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка, 6
    Приймальня директора регіональної філії: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05