РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 36 (22 вересня 2017)
  • Випуск №36 22 вересня 2017
    Зміст
    1. Станція Овруч – «вікна» навстіж (Оксана КЛИМЧУК, «Робітниче слово»)
    2. СЕРГІЙ ПИШНЯК: «Мета — отримати оновлений енергоефективний рухомий склад» (Віктор ЗАДВОРНОВ, «Робітниче слово», Фото Олега СІРИКА)
    3. Стихія — не перешкода (Влас. інф.)
    4. Наповнене змістом дитинство (Валентина КОЛЯДА, «Робітниче слово», Фото Олега СІРИКА)
    5. Славень Київської дитячої залізниці (Тетяна ШЕМЧУК, «Робітниче слово»)
    6. Про вокзал і минуле (Микола ПАЦАК, «Робітниче слово»)
    7. Гарно відпочивали – тіло й душу лікували (Підготувала Тетяна ТАНІЧЕВА, «Робітниче слово»)

    Станція Овруч – «вікна» навстіж

    Колективу Коростенської КМС-122 цьогоріч доводилося працювати за різними адресами, здійснюючи визначений обсяг колійних робіт. Тривале відрядження мали на Жмеринську дирекцію, де брали участь у роботах з модернізації колії, зокрема на перегоні Жмеринка—Ярошенка. Чимало справ здійснено і ще заплановано на рідних теренах – по Коростенській дирекції. Нещодавно розпочали масштабну й важливу роботу з реконструкції колійного господарства станції Овруч.


    Заступник начальника КМС-122 Сергій КИРИЙЧУК керує роботою під час «вікна».


    Бригада монтерів колії Олександра КОСЯНЧУКА неодноразово підтверджувала свою майстерність на різних об’єктах магістралі.

    Побувавши на цьому «вікні», запитала в керівника робіт, заступника начальника КМС-122 Сергія КИРИЙЧУКА про завдання, поставлені перед колективом. Він пояснив, що колійники розпочали капітальний ремонт у парній горловині ст. Овруч. Це перший етап усієї масштабної роботи з реконструкція колій і стрілочних переводів по цій станції. Того ж дня було надане «вікно» з 7.00 до 19.00, під час якого демонтовували стрілочні переводи № 106 і № 110, укладали дільницю колії. Працювали на «вікні» майже 40 осіб, серед яких найбільше представників КМС-122, а також Овруцької дистанції колії та Коростенської дистанції сигналізації та зв’язку.

    Робота проводилася чітко й злагоджено, як дія єдиного механізму. Інакше й бути не може, адже виконували її професійні й працьовиті трудівники, які свої вміння не раз підтверджували на різних об’єктах магістралі. Серед них такі професіонали, як кранівники Олександр ЛАЗАРЕНКО і Анатолій БОНДАР, бульдозерист Валерій ВАСЯК, монтери колії на чолі з бригадиром Олександром КОСЯНЧУКОМ.

    ПРЯМА МОВА

    Віталій КАЛЮЖНИЙ, начальник служби колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця:

    «У кінці серпня розпочато роботи з технічного переоснащення колійного розвитку горловин ст. Овруч, під час яких планується замінити п’ять комплектів стрілочних переводів новими, 17 комплектів старопридатними (всі на залізобетонних брусах). Окрім того, загальна кількість стрілок по станції зменшиться на 10 одиниць. При цьому 2,6 км колії планується капітально відремонтувати (заміна дільниць колії з дерев’яними шпалами на залізобетонні) майже сім км колій буде відремонтовано середнім ремонтом.

    Після виконання всіх запланованих робіт на ст. Овруч буде суттєво оптимізовано колійний розвиток непарної горловини, а також збільшено протяжність приймально-відправних колій, що дозволить приймати довгомірні поїзди».

    Попереду для працівників Коростенської колійної машинної станції ще чимало справ. В Овручі заплановано, зокрема, більшість стрілочних переводів, які були на дерев’яних брусах, замінити на залізобетонні, звісно, з дотриманням усіх технологічних вимог. Віримо, що завдання трудівники колійної машинної станції виконають якісно і у відведений термін. Адже усіх їх об’єднує не лише професійність, а й відповідальність за свою справу і розуміння того, що підвищення безпеки руху поїздів, швидкості залежить і від якості їхньої роботи.
     

    Оксана КЛИМЧУК, «Робітниче слово»

    СЕРГІЙ ПИШНЯК: «Мета — отримати оновлений енергоефективний рухомий склад»

    На дослідному полігоні Київського електровагоноремонтного заводу (КЕВРЗ) цей капітально відновлений електропоїзд перебував останні хвилини перед відправленням у перший рейс до Чернігова. Саме там і буде прописано електричку. На лобовій частині кабіни електронне табло сповіщає, що замовлення регіональної філії «Південно-Західна залізниця» виконано.


    Останні хвилини перед відправленням у перший рейс.

    Наскільки нагальною є проблема з організації капітально-відновлювального ремонту (КВР) моторвагонного складу у заводських умовах? Як відбувався КВР старого електропоїзда? Про це розповів начальник відділу організації ремонту рухомого складу служби приміських перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Сергій ПИШНЯК.

    — Електропоїздами регіональної філії «Південно-Західна залізниця» обслуговується на дільницях вісім областей України: Чернігівська, Сумська, Вінницька, Житомирська, Хмельницька, Рівненська, Полтавська, Київська (м. Київ та столичний регіон), — говорить Сергій Петрович. — Протягом останніх років приміські пасажирські перевезення недоотримують належного фінансування для відновлення основних засобів, а тим більше на придбання сучасного рухомого складу. За 10 років потреба в капітальних ремонтах задовольнялась лише на 44,5 %, в результаті значний обсяг перевезень виконується фізично і морально застарілим рухомим складом. Адже спрацювання електропоїздів філії становить 87 %. Такий рухомий склад за рівнем комфорту не відповідає запитам платоспроможного населення та сучасним вимогам безпеки.

    Розуміючи всю глибину проблеми, що сьогодні існує в приміському господарстві з точки зору технічного стану та процесу оновлення моторвагонного рухомого складу, регіональною філією «Південно-Західна залізниця» обрано шлях, який полягає в проведенні поглибленої модернізації електропоїздів, що дасть змогу отримати оновлений, енергоефективний рухомий склад.


    Начальник відділу організації ремонту рухомого складу служби приміських перевезень
    регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Сергій ПИШНЯК перевірив
    усі системи капітально відновленого електропоїзда перед його відправленням.


    Рівень комфорту оцінюватимуть пасажири.

    — Сергію Петровичу, мова йде про нові технології у ремонтній справі? Наведіть приклади, будь ласка. Наскільки ефективними з економічної точки зору є ці новації?

    — Так. Спільно з фахівцями Київського електровагоноремонтного заводу відпрацьовано концепцію та визначено пріоритетні і водночас проблемні місця моторвагонного рухомого складу (МВРС), що потребує модернізації. Основним пріоритетом є впровадження сучасних енергоефективних рішень, що базуються на заміщенні імпортної продукції, яка походить з Російської Федерації.

    Під час модернізації випрямляючої електроустановки типу УВП-5, що комплектувалась діодами виробництва РФ, замінено на випрямлячі вітчизняного виробництва, які побудовані на сучасній елементній базі з використанням напівпровідникових приладів. Наголошую, ця апаратура виготовляється українським виробником напівпровідникових приладів. На підприємстві запроваджено повний технологічний цикл: від розрізання кремнію (сировина для приладобудування. – Ред.) до випуску готової продукції. Заміна випрямлячів дасть змогу щорічно заощаджувати до 100 тис. грн під час обслуговування та ремонту МВРС. Встановлення електронних блоків та електричної апаратури, де застосовано сучасну елементну базу, дало змогу відновити роботу реостатних гальм. Це у свою чергу підвищує ефективність використання рухомого складу, зменшує експлуатаційні витрати. У такому разі необхідність використання гальмівних колодок значно скорочується.

    Враховуючи досвід та інтенсивність експлуатації електропоїздів регіональної філії, особливу увагу приділено екіпажній частині, а саме проведено 100 % заміну комплектуючих зубчастої тягової передачі, замінено гідравлічні гасники коливань. Так і в подальшому планується встановлення гасників вітчизняного виробництва, які пройшли експлуатаційні випробування в моторвагонному депо Фастів та підтвердили ресурс 1 млн км.

    — Технічні новації з метою енергозаощадження – річ необхідна. Але не варто забувати і про забезпечення комфортними умовами пасажирів. Чи не так?

    — Залізничниками взято до уваги нарікання пасажирів щодо рівня комфорту, який безпосередньо впливає на корпоративний рейтинг ПАТ «Укрзалізниця». Саме тому салони вагонів обладнано герметичними віконними блоками з відкидною кватиркою і сонцезахисними ролетами, встановлено нові сидіння 3¬го класу комфортності з покращеними ергономічними властивостями. Крім того, модернізовано системи вентиляції та калориферного опалення. Впроваджується модернізація системи освітлення пасажирських салонів. Так звана «світлова лінія» у салонах та світлосигнальні прилади, в тому числі маршрутні покажчики, на кабінах електропоїздів, де використано світлодіоди. Впровадження такого обладнання дає змогу щорічно заощаджувати понад 30 тис. грн на обслуговуванні освітлення та економити 10–15 % електроенергії.

    Нещодавно вийшов у рейс перший елект­ропоїзд, який забезпечує відповідний рівень комфорту для перевезення пасажирів в міжрегіональному сполученні.



    У перший рейс до місця дислокації капітально відновлений електропоїзд вели машиніст-¬інструктор Чернігівського мотор­вагонного депо Олександр ОСАУЛЕНКО та виконувач обов’язки машиніста­інструктора Ігор СЛІПИХ. За роботою локомотивної бригади спостерігав заступник начальника депо з експлуатації Роман ГАЛАГАН.
     

    Віктор ЗАДВОРНОВ, «Робітниче слово», Фото Олега СІРИКА

    Стихія — не перешкода

    Минулої неділі по Хмельницькій області пронісся буревій, який наробив лиха.

    За повідомленням служби електропостачання регіональної філії «Південно-Західна залізниця», стихією було пошкоджено енергетичні пристрої на дільницях обслуговування, що належать Жмеринській (ЕЧ-3) та Козятинській (ЕЧ-2) дистанціям електропостачання. Причиною пошкоджень стало падіння дерев на повітряні лінії живлення пристроїв СЦБ. На дільницях ЕЧ-3 Жмеринка пошкоджено 3 траверси та 250 м повітряної лінії 10 кВ автоблокування; 3 опори, 4 траверси та 250 м повітряної лінії 10 кВ продольного електропостачання. На дільниці ЕЧ-2 відбулося падіння трьох дерев, але це не призвело до обриву дротів високовольтних повітряних ліній.

    Для усунення пошкоджень та з метою забезпечення безпеки руху поїздів керівниками виробничих підрозділів та служби електропостачання було негайно організовано аварійно­відновлювальні роботи. Шість аварійних бригад та відновлювальна техніка з районів електропостачання та контактної мережі терміново приступили для ліквідації наслідків стихії. В той же час оперативне керівництво та забезпечення резервного живлення пошкоджених дільниць, контроль за термінами усунення наслідків погодних умов виконувалось енергодиспетчерським персоналом дистанцій електропостачання.

    Слід зазначити, що до роботи під час різних непередбачуваних природних ситуацій залізничники готуються постійно. Тому цей буревій, хоч і додав турботи для працівників залізниці, та все ж не був критичним.

    Влас. інф.

    Наповнене змістом дитинство

    Юні залізничники люблять подорожувати, та й гостей зустрічають не з меншою радістю. Залитий осіннім сонцем Сирецький парк гомонить дитячим сміхом. Цієї суботи двері Малої Південно-Західної залізниці радо відкрились ще для 20-х учнів з Дитячої Дніпропетровської магістралі.


    Фото на згадку.

    Начальник Київської дитячої залізниці (КДЗ) Дмитро ФОРСЮК, майстри виробничого навчання Анатолій ГАННОШИН, Олег ДІДЕНКО, інші працівники та учні провели для «колег» з найстаршої на теренах України і другої у пострадянському просторі дитячої залізниці цікаву екскурсію, показали навчальні класи, розповіли про особливості рухомого складу. На завершення — смачне чаювання, подорож Сирецьким парком та фото на згадку. Далі на гостей чекала Києво-Печерська лавра, відвідини Музею історії залізничного транспорту, що розташований на території ст. Київ­Пасажирський.


    Під час екскурсії байдужих не було.

    На майданчиках музею, після цікавої екскурсії від начальника відділу історичної спадщини ПАТ «Укрзалізниця» Владислава ПЛАХОТНЮКА, дітлахи навипередки робили селфі на фоні ретротехніки. «День видався чудовим!», — в один голос запевняли нас юні залізничники.

    «Обмін досвідом, — як зазначили у розмові інструктори виробничого навчання Дніпропетровської дитячої залізниці (ДДЗ) Оксана КАЧКУНДЕР та Олександр БОЙКО, — з однолітками під час таких подорожей збагачує не лише знаннями, а й додає позитиву та гарного настрою на майбутній навчальний рік».

    Залізниця — це не лише улюблена іграшка багатьох у дитячому віці, що розвиває мислення, увагу, фантазію. Дитяча залізниця зі справжнім рухомим складом — більше ніж традиція, це виховання і навчання. А ще це — дитинство, наповнене змістом!

    ПРО ВРАЖЕННЯ ТА МРІЇ БЛІЦ­ІНТЕРВ’Ю

    Вероніка КОРНІЙКО,

    КДЗ, 10 років:

    «Коли мій татусь привів мене вперше на дитячу залізницю, то потайки сподівався, що декілька разів поїздимо й цікавість моя згасне. Та не так сталось, як гадалось. З передмістя Києва їздимо щосуботи на практику чи заняття. Тут я почуваюсь впевнено та отримую задоволення від навчання».

    Андрій ЩЕВЦОВ,

    ДДЗ, 15 років:

    «Мій дідусь, батько також працюють на теренах сталевої магістралі. Тож розмови у родині на транспортну тематику часті. Після подорожі до столичної дитячої магістралі буде змога поділитися приємними враженнями».

    Ілля СОКОЛЬВАК,

    КДЗ, 15 років:

    «Навчаюсь у Київському електромеханічному коледжі. Мрію бути машиністом! Чудово, що хлопці й дівчата з Дніпра поділяють наші захоплення й «відчувають» техніку, як ми. Це круто!».
     

    Валентина КОЛЯДА, «Робітниче слово», Фото Олега СІРИКА

    Славень Київської дитячої залізниці

    Уміння підібрати слова так, аби висловити емоції, почуття майбутніх залізничників малої Південно-Західної, напрочуд легко вдалося автору Славеня Віолетті ДВОРЕЦЬКІЙ.

    Тематика творчості Віо­летти Львівни — викладача фізики Київського коледжу комп’ютерних технологій та економіки Національного авіаційного університету, заслуженого вчителя України, поетеси — різноманітна. А теми, пов’язані зі сталевою магістраллю, для неї завжди щемливі, адже виросла вона в родині залізничника.

    — З великим задоволенням і хвилюванням погодилася створити пісню, що стане славнем Київської дитячої залізниці, — розповідає Віолетта Дворецька. — Але спочатку вирішила поспілкуватися з юним творчим колегою Владиславом СЛОБОДОЮ. Адже дружимо з ним і його мамою ще з тих далеких часів, коли він, 8-річний юний співак, на моєму ювілейному вечорі в Київському міському будинку вчителя виконав написану для нього пісню «Не зраджуйте друзів». І тепер, на прохання Владислава створити для нього пісню про Київську дитячу залізницю, захопилася цією ідеєю.

    Ознайомившись зі словами пісні, скажу відверто: навряд чи хтось міг бути більш точним у підборі слів для славеня юних залізничників.

    «Ми обрали цікаву справу –

    Працювати на залізниці.

    Нам дорослі дали це право.

    І щоб добре могли ми вчитись,

    Із професіями знайомлять…»

    Пригадує авторка тексту, як працювала над віршем з великим ентузіазмом, знову поринаючи у своє дитинство. Згадуючи часи, коли батько, залізничник­винахідник Лев ПИСЬМЕННИЙ, брав із собою в мандри маршрутами Південно¬Західної залізниці. Так і народився вірш. Але потрібна пісня. І Віолетта Львівна звертається до творчого колеги, композитора і співака Володимира ДОЦЕНКА. І вже за тиждень гімн Київської дитячої залізниці (слова Віолетти Дворецької, музика Володимира Доценка) було ухвалено. Згодом на студії талановитого співака і композитора Юрія ЦАСИЛЬКІВСЬКОГО пісню записано. У виконанні чарівного дуету Владислава СЛОБОДИ та Діани РЯДЧЕНКО (голос якої прикрасив звучання славеня) вона звучить дивовижно. Ось слова приспіву:

    «Залізнице Київська дитяча!

    За науку ми тобі завдячим:

    Будемо знання відмінні мати –

    Зможем залізничниками стати».

    Тепер залишається вірити, що її схвально сприймуть слухачі, особливо юні залізничники.
     

    Тетяна ШЕМЧУК, «Робітниче слово»

    Про вокзал і минуле

    Анатолій ОРЕШКО, пенсіонер, житель с. Домашлин Корюківського району на Чернігівщині, листа під назвою «Зал ожидания под замком» розпочав зі слів «до перестройки на железнодорожном вокзале Мена…».

    Ціле покоління виросло, яке не знає тієї пори. Хіба що з кінофільмів та спогадів довідується, як працювала залізниця за радянського часу, які обсяги вантажів та скільки пасажирів перевозила. До обсягів ми ще повернемося. Та факт, що до частини вокзалу станції Мена «приезжие и местные пассажиры» не мають доступу, підтвердився. За словами начальника станції Юрія ПИЛИПЕНКА, колишня зала очікування використовується залізничниками для проведення зборів, нарад, навчальних занять, і що у вокзалі є ще касова зала, де встановлені лавки.

    В автора листа ця касова зала називається коридором, де гуляють протяги. А протяги, самі розумієте, не всім подобаються. Тож Анатолій Орешко просить «содействия», аби «на железнодорожном вокзале станции Мена работал зал ожидания».

    А тепер про обсяги. Тоді – давно, за радянської пори, на станції Мена зупинялися 12 пар поїздів, нині – один пасажирський та два приміських. Цілодобово працювала квиткова каса, тепер – з 5.00 до 22.00. Бо пасажирів, хоч це й районний центр, можна на пальцях перелічити. Звісно, перед вихідними більшає, але вони у вокзалі не затримуються. Тобто вокзал стоїть майже порожній. Тут чергували співробітники транспортної міліції. Це також важливо, бо коли правоохоронців не стало, до вокзалу, як метелики на світло, потягнулися особи без певних занять і місця проживання, зі шкідливими звичками. І фактор, що треба прибирати залу чекання, в її закритті не відіграв ніякої ролі. «Та ми тільки «за», щоб були пасажири, — сказав начальник станції. – І чим більше, тим краще. Залу відкриємо, м’які лавки поставимо, кас додамо… Але ж пасажирів немає».

    І ще одна суттєва деталь – відшкодування за перевезення пільгових категорій громадян. Серед районних і міських адміністрацій Чернігівської області, за даними Конотопської дирекції, Менська не є в ряду передових. У поточному році нею відшкодовано залізниці лише п’яту частину від суми, передбаченої угодою між РДА та дирекцією.

    Минуле згадує не лише Анатолій Орешко. Я теж, чесне слово, інколи сяду та й полину у дні далекої юності. Приємно згадати, як був молодим і симпатичним, коли ще зуби не випадали і дівчата підморгували. Та час іде. Реалії вже інші. Але будемо оптимістами, будемо сподіватися, що пасажирів у Мені побільшає.
     

    Микола ПАЦАК, «Робітниче слово»

    Гарно відпочивали – тіло й душу лікували

    Нещодавно група із 25 ветеранів Київської дирекції залізничних перевезень повернулася з лікування у санаторії «Медичний Центр реабілітації залізничників», що у

    м. Хмільник.

    Протягом двох тижнів гарно підлікувалися та зарядилися позитивом, як зазначили відпочиваючі, для душі та серця. Отож, задоволені лікуванням, яке залишило гарні спогади у кожного, вдячні ветерани надіслали листа­подяку на адресу «Робітничого слова», який і друкуємо.

    «Ми з колегами прекрасно провели відпочинок. Мешкали у двомісних номерах з усіма зручностями, отримували, згідно з меню¬-замовленням, калорійну їжу, медичні процедури, чим значно покращили стан свого здоров’я. А головне — збагатилися позитивними емоціями.

    Під час нашого перебування відвідали важливу подію для відпочиваючих та співробітників Центру – відкриття меморіальної дошки на честь відомого Почесного залізничника, кандидата медичних наук Наума Яковича Гольденберга.

    Висловлюємо подяку керівниц¬тву регіональної філії «Південно-Західна залізниця», Київської дирекції залізничних перевезень, Дорпрофсожу, радам ветеранів за турботливе ставлення до нас. А також всьому персоналу Центру за повагу, доброту та гарне виконання обов’язків. Бажаємо всім вам доброго здоров’я, благополуччя та удачі».

    Л. ПОНОМАРЕНКО,
    Г. СОСНОВСЬКИЙ, всього 25 осіб

     
    Підготувала Тетяна ТАНІЧЕВА, «Робітниче слово»

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05