РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 34 (8 вересня 2017)
  • Випуск №34 8 вересня 2017
    Зміст
    1. «Щоб набуті знання знадобились моїй Україні» (Валентина КОЛЯДА, Фото Тетяни ШЕМЧУК)
    2. «Слухати поїзд!» Для чернігівців — це не порожні слова (Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олега СІРИКА)
    3. Робітнича професія? Маєте шанс для кар’єри (Оксана КЛИМЧУК)
    4. З ЄДИНОЮ МЕТОЮ (Влас. інф.)
    5. Гарна мрія першокласниці (Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олега СІРИКА та з архіву «Робітничого слова»)
    6. Знайшов своє покликання (Анатолій САДОВЕНКО)
    7. Завершення літнього сезону (За інформацією наданою прес-центром регіональної філії «Південно-Західна залізниця», Фото з архіву редакції)

    «Щоб набуті знання знадобились моїй Україні»

    Перше вересня — особливе свято — День знань. Завжди насичений емоційністю та хвилюючою атмосферою день. Відходять у минуле годинні лінійки з агітаційними промовами від депутатів. Натомість увагу зосереджено на першокласниках та першокурсниках. У цей день кожна мати чи батько, бабуся чи дідусь прокинеться якнайраніше, аби неодмінно провести свою дитину — якщо не за ручку, то ідучи поруч, або проведе поглядом і стоятиме довго, дивлячись услід...


    Урочиста мить. Лунає Славень України.


    Викладач ККТІ Олена ПАРФЕНЮК і 22 першокурсники групи «Організація перевезень
    та управління на залізничному транспорті» разом підкорюватимуть вершини нових знань.

    «Щоб набуті знання знадобились моїй Україні» — ці слова із тексту клятви першокурсників Київського коледжу транспортної інфраструктури (ККТІ), які прочитала першокурсниця Софія СТАРЖИНСЬКА, найбільше врізалися у пам’ять. А ще, звичайно, хвилювання першокурсників та їхніх батьків, усмішки викладачів та щирі побажання здійснення всіх сподівань та руху вперед до знань.

    «Тільки той досягає мети, хто йде», — з таким закликом звернувся до присутніх гість свята, головний інженер Київської дирекції залізничних перевезень Микола РИЖЕНКО, який згадав свої роки навчання у цьому коледжі і побажав студентам приємних вражень, яскравих та нових відкриттів, а педагогам — старанних і талановитих студентів, терпіння і витримки у такій нелегкій професії. Адже лише наполеглива праця і бажання реалізувати себе дозволять майбутнім залізничникам додати власну сторінку в літопис столичної магістралі, зазначив Микола Михайлович.

    Директор коледжу Світлана МИЛЕНЬКА, привітавши студентів, батьків та педагогів з початком нового навчального року, наголосила, що Київський коледж транспортної інфраструктури був і залишається провідним учбовим закладом, що готує фахівців для залізниць України, акредитований за статусом вищого учбового закладу 1 рівня. І високий рівень навчання, як і виховання справжніх патріотів завжди залишатимуться серед пріоритетних завдань коледжу.

    Вшанувавши пам’ять про загиблих на сході українських солдат та оголосивши імена найкращих студентів та відділення під гучні оплески та перший дзвоник студенти зайшли до коледжу та розсипались по аудиторіях. На запрошення Світлани Володимирівни такою нагодою скористались і ми, продовживши нашу розмову у затишному кабінеті привітної жінки­керівника.

    Зі слів директорки коледжу ми дізнались, що найзатребуванішою спеціальністю у цьому навчальному закладі є «Організація перевезень та управління на залізничному транспорті». Далі набирає обертів «Організація обслуговування».

    «За результатами опитування, яке ми проводили серед першокурсників, — розповідає Світлана Володимирівна, з метою визначення, як саме учні дізналися про наш заклад, отримали цікаву статистику: 60 % абітурієнтів — через інтернет; 25-35 % — від батьків або родичів, які навчались у нас, і решта — через друковані засоби масової інформації. У новому навчальному році, — продовжує Світлана Миленька, — готуємось до акредитації спеціалізації «Організація обслуговування на залізничному транспорті». Тож відповідно збільшиться навантаження на викладачів економічних дисциплін. Також після другого курсу студенти складатимуть ЗНО, щоб отримати атестат. Маємо надію, що наші викладачі підготують студентів не гірше, ніж у школі, а то й краще».

    Заходимо до навчальної аудиторії. Десятки пар зацікавлених очей не відводять погляду та уважно слухають викладачку. Група першокурсників за спеціальністю «Організація перевезень та управління на залізничному транспорті» уважно спостерігає за своїм класним керівником, викладачем української мови та літератури Оленою В’ячеславівною ПАРФЕНЮК. У молодого педагога теж дебют у ролі класного керівника. Тема першого уроку: «Україна — європейська держава». Знайомимося та вітаємо усіх зі святом.

    ПРЯМА МОВА

    Світлана Володимирівна МИЛЕНЬКА, директор ККТІ:

    «Велика увага у коледжі надається оновленню та омолодженю викладацького складу, комп’ютеризації учбового процесу. Чималу частину дипломних та курсових робіт студенти представляють у вигляді електронної презентації.

    У бібліотеці навчального закладу створено електронну бібліотеку, яка користується неабияким попитом серед студентів. У коледжі працює психолог, проводяться різноманітні учбові та виховні заходи, та на першому місці залишається повага до учнів і дисципліна, тобто довіра і контроль пліч­-о-­пліч....»

    У Євгена КАЛІША батько працює машиністом, брат — черговим по станції, у Сергія ІВАНЬКА на залізниці — мама, тато й брат. Діана ЛОГВІНЕНКО буде навчатися разом зі своїми братами­старшокурсниками. Ці факти говорять лише про одне: коледж транспортної інфраструктури був і залишається збирачем родинних професій. А ми сподіваємось, що обрані школярами спеціальності забезпечать їм гарне майбутнє, відкриють шлях для кар’єрного зростання та забезпечать гідним заробітком.

    P.S. На денне відділення у новому навчальному році вступили 89 першокурсників, на заочне – 91.
     

    Валентина КОЛЯДА, Фото Тетяни ШЕМЧУК

    «Слухати поїзд!» Для чернігівців — це не порожні слова

    Виробничу територію пункту технічного огляду вантажного рухомого складу (РС), що на ст. Чернігів (підрозділ експлуатаційно-ремонтного вагонного депо ст. Конотоп), розміщено у ніжинському парку станції.


    Інструктаж перед початком виробничої зміни оглядачам­-ремонтникам вагонів Петру БЛИЗНЮКУ
    та В’ячеславу КОВАЛЕНКУ проводить заступник начальника ПТО ст. Чернігів Віктор РОМАНЕНКО.

    Шукати довго не доводиться, якщо отримуєш точні дані від начальника ПТО Петра КОВАЛЕНКА. Виконання плану з ремонту і обслуговування РС, якого гостро потребує столична магістраль для навантаження, забезпечується завдяки досвіду майстрів вагонних справ і вмінню керівників організовувати їхню роботу. На напрямку, який обслуговує цей пункт огляду вагонів на дільниці між Ніжином і білоруським Гомелем, транспортуються лісові, будівельні вантажі, металобрухт тощо. Серед професійних турбот робітників ПТО – технічний огляд пасажирських поїздів, які курсують через станцію Чернігів у бік білоруського Мінська та російського Санкт-Петербурга. Отже, тут відповідають і за безпеку для подорожніх. Це плече відповідальності, у межах якого підлеглі Петра Васильовича турбуються про справність вагонів та гарантують безпеку руху поїздів.

    Петро Васильович розповів про те, як здійснюється поточний ремонт дефіцитних залізничних платформ та забезпечення цим рухомим складом замовників. На сьогодні у штаті ПТО працюють 27 фахівців. Але відчувається брак оглядачів­ремонтників, слюсарів та зварників. Проте план виконується. Під час реалізації виробничих завдань чернігівські вагонники докладають чимало зусиль навіть у складних умовах. До основних проблем сьогодні варто віднести зниження контингенту під час зростання обсягів робіт та нестача на ПТО запасних частин та матеріалів.

    З початку року вони прийняли понад 32 тисячі вагонів, а відправили зі станції — понад 31 тисячу. У серпні п.р. зроблено відчепний ремонт 345 одиницям рухомого складу, віддано під навантаження понад 6 тисяч 300 вагонів.

    Завдяки фаховій роботі оглядачів­ремонтників Юрія ГРИЩЕНКА, Дмитра КОРНІЄНКА (призери змагань, які проводяться на теренах Конотопського експлуатаційно­ремонтного вагонного депо) та їхніх колег робота ПТО добре налагоджена. Як наголосив П. Коваленко, на пункті технічного огляду все готове для роботи в осінньо-зимовий період. Тут вміють ретельно оглядати поїзди і швидко виявляти несправності у рухомому складі. Чернігівці знають всі «найболючіші» місця РС. Вони у першу чергу звертають увагу на буксові вузли, автозчепне обладнання та гальмівну систему. Не забувають перевірити стан інших деталей.

    ПРЯМА МОВА

    Начальник ПТО ст. Чернігів Петро Васильович КОВАЛЕНКО:

    «Від оглядачів­ремонтників рухомого складу вимагаю чіткої оцінки стану вагонів, що прибувають на станцію».

    «Слухати поїзд» — це словосполучення застосовують машиністи локомотивів і моторвагонного складу. А ще професіонали вагонної справи. Такі, які працюють на ПТО ст. Чернігів. Лічені секунди є у розпорядженні оглядачів­ремонтників вагонів для оцінювання стану рухомого складу на підході до станції. Тому тут потрібні такі чесноти, як спостережливість та відмінне знання технологічних інструкцій. А ще, крім відмінного зору і слуху – спеціальний молоток, шаблони, рація та прожектор. Під час виробничої зміни ніхто з вагонників не користується мобільними телефонами. Це у першу чергу через те, щоб не відволікатися на зайві розмови. А по-друге – не наражати себе на небезпеку.

    …Нас чекав електропоїзд у бік Неданчичів. Тому коротко попрощавшись із Петром Коваленком та його колективом, подякували за роботу. Побажали виробничих успіхів та родинного щастя на многії літа!
     

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олега СІРИКА

    Робітнича професія? Маєте шанс для кар’єри

    У виробничому підрозділі «Коростенська дирекція залізничних перевезень» день відкритих дверей, зібрав тих, хто шукає роботу.


    Є над чим поміркувати у пошуках роботи.

    Можливість не лише дізнатися про актуальні вакансії в галузі, а й особисто поспілкуватися з представниками дирекції про робочі місця для працевлаштування, привернула увагу не лише коростенців, а й мешканців інших населених пунктів.


    «Залізниця запрошує працьовитих і відповідальних», — говорить
    начальник виробничо­технічного відділу ст. Коростень Володимир КАПУСТІНСЬКИЙ.

    Отож усі бажаючі зібралися в актовій залі ст. Коростень для розмови. Їх привітала начальник відділу кадрів дирекції Людмила РЕНКАС, яка розповіла про те, що таке виробничий підрозділ «Коростенська дирекція залізничних перевезень», до складу якого входить 56 станцій. Людмила Геннадіївна повідала про завдання, що покладаються на колектив, та про те, люди яких професій їх виконують. Понад 50 % — це так звані «руховики»: люди, які керують рухом поїздів, забезпечують його безпеку. Нині їх не вистачає, а саме є вакансії серед робітничих професій. Зокрема потрібні складачі поїздів на ст. Пенізевичі та Білокоровичі. Крім того, є можливість працевлаштуватися і черговими по станції. Сьогодні вони потрібні на ст. Діброва­Олевська, Вирівка, Радулин, Курне. На ст. Коростень є вакансії регулювальників швидкості руху вагонів і складачів поїздів.

    Перед учасниками зустрічі також виступили головний інженер ст. Коростень Олександр КАПІТУЛА, начальник виробничо­технічного відділу Володимир КАПУСТІНСЬКИЙ, старший інструктор виробничого навчання дирекції Валентин ЖУРАВЛЬОВ.

    Вони говорили про те, що робітнича професія на залізниці може стати стартом для подальшої професійної кар’єри. Адже знаємо чимало прикладів, коли керівники високого рангу починали трудовий шлях саме робітниками. Їхні прізвища можна було побачити і на стенді в залі з інформацією про всіх начальників ст. Коростень за її сторічну історію. Зрозуміло, йшла мова і про високі вимоги до професії залізничника: відповідальність, уважність, адже робота пов’язана з безпекою руху, а також про необхідність постійно вчитися – без технічних занять і перевірки знань тут не обійтися.

    Що ж до запитань, то цікавилися присутні в залі й реформами на залізниці, а не лише розміром заробітної плати й соціальним пакетом. Усі заповнили анкети з інформацією про себе та про те, де бажали б працювати. Отож, сподіваємось, відділу кадрів буде з кого сформувати трудовий резерв, а найближчим часом вирішити деякі кадрові питання.

    Оксана КЛИМЧУК

    З ЄДИНОЮ МЕТОЮ

    Програма з попередження нещасних випадків невиробничого характеру по регіональній філії «Південно-Західна залізниця» на 2017 р. охоплює чимало заходів. Хоча аналіз ситуації і кількість травмованих оптимізму не додають.

    Прикро, що більшість випадків сталась внаслідок порушення потерпілими Правил безпеки громадян на залізничному транспорті.

    Тому вкотре керівництвом філії та відповідних служб прийнято рішення про оголошення з 18.09.2017 р. по 18.10.2017 р. місячника профілактично-роз’яснювальної роботи щодо профілактики невиробничого травматизму на залізничному транспорті серед населення, учнів шкіл, ліцеїв та коледжів, студентів, працівників підприємств, що розташовані в районах, прилеглих до залізничних колій щодо Правил безпеки громадян на залізниці, використовуючи різні форми пропаганди.

    У рамках профілактичної роботи із залученням керівників структурних та виробничих підрозділів, головних інженерів, інженерів з охорони праці, шляхових майстрів, начальників станцій для виїздів та бесід заплановано охопити максимально широке коло населення. З єдиною метою – врятувати життя!

    Влас. інф.

    Гарна мрія першокласниці

    З першокласницею спеціалізованої школи №53 (м. Київ) Уляною КОСТЕРНОЮ знайомі від дня її народження. 14 лютого 2011-го наша газета тепло поздоровила тогочасного начальника юридичного сектору галузевої служби комерційної роботи та маркетингу Південно-Західної залізниці, який друкувався у «Робітничому слові», Дмитра Костерного з нагоди появи на світ його доньки Уляни.


    У мандри шкільним світом Уляну проводжають її батьки Дмитро та Дар’я КОСТЕРНІ.

    З тих пір злинуло понад шість років. За службовими справами опинився на Малій Південно-Західній магістралі. Саме там і зустрілись випадково із Дмитром Олександровичем, його дружиною Дар’єю та Улянкою. Екскурсія вдалася. Дорослі пригадали, як журналісти влаштовували фотосесію у передпокої пологового відділення Дорожньої клінічної лікарні №2 з нагоди народження маленької україночки. В архіві редакції збереглася ця світлина. Тож варто продовжити знайомство.


    Мить, коли понад шість років тому родина Костерних залишала пологове відділення Дорожньої клінічної лікарні № 2.

    На запрошення родини Костерних опиняємося на урочистій лінійці з нагоди першого вересня в її школі. Бажаю Уляні доброго настрою та успіхів у навчанні. Чи важко їй буде долати освітні сходи, невідомо. Адже українська школа майбутнього твориться сьогодні. Освітяни певні, що одним із завдань сучасної школи є допомога дитині підготуватися до дорослих реалій. А що може реалізувати принцип «життя – як навчання упродовж життя»? На думку батьків Уляни, потреба у читанні, здатність захоплюватися текстами, мати літературний смак, виявляти власну аргументовану критичну думку з приводу прочитаного – ось чому треба вчитися. Дарую моїй маленькій «старій» знайомій книжку казок, оповідань, притч, автором якої є відомий вітчизняний педагог та письменник Василь Сухомлинський. Беру слово, що після прочитання поділиться враженнями про книжку.

    — Про що мрієш? – запитую першокласницю.

    Відповідає, що коли підросте, хоче прийти на Малу Південно-Західну, щоб навчитися керувати рухом поїздів. Гарна мрія, чи не так?

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото Олега СІРИКА та з архіву «Робітничого слова»

    Знайшов своє покликання

    Майже три десятки років віддав роботі на залізниці машиніст-інструктор моторвагонного депо Фастів Андрій Семенюк. Свою трудову діяльність розпочав тут вже далекого 1988-го, коли по закінченню навчання у технікумі прийшов працювати помічником машиніста електропоїзда.

    Досвід набував у локомотивній бригаді машиніста Миколи Петренка, якому й досі вдячний за ту науку, що неодноразово допомагала йому у подальшій роботі.


    Машиніст-інструктор Андрій СЕМЕНЮК.

    — Микола Іванович був досвідченим машиністом, — розповідає мій співрозмовник. — Досвідченим та мудрим. Він навіть жартівливими зауваженнями та порадами вчив нас, так би мовити, професійному ремеслу. Це вже згодом, коли я сам став машиністом електропоїзда, а там й машиністом-інструктором, то також часто робив так, як навчав мене мій перший наставник.

    За роки роботи у моторвагонному депо він працював з десятками локомотивних бригад, навчав та давав путівку у життя багатьом молодим фахівцям. І сьогодні радий за кожного з них, хто знайшов своє покликання.

    — Безпосередньо у мене, коли я був машиністом електропоїзда, за декілька років роботи було лише два помічника машиніста, — розповідає Андрій Іванович. – І я дуже радий, що один з них, а це Євген СВІРСЬКИЙ, сьогодні вже водить швидкісні пасажирські «хюндаї» та «тарпани».

    У трудовій біографії Андрія Семенюка був період, коли він на декілька років залишив роботу у моторвагонному депо і очолив один із цехів Українського центру механізації колійних робіт. Так би мовити, перекваліфікувався у колійники. Та надовго там не затримався й повернувся у рідне депо. Серед колег­машиністів йому працюється більш цікавіше та комфортніше.

    Десятки локомотивних бригад моторвагонного депо Фастів щоденно виходять на маршрути приміських перевезень. І те, на скільки готові вони до роботи на своїх маршрутах, у значній мірі залежить від машиністів­інструкторів. Як зазначив мій співрозмовник, найкращою оцінкою такої роботи є впевнені та правильні дії локомотивних бригад у складних, непередбачуваних, а іноді й екстремальних ситуаціях.

    Анатолій САДОВЕНКО

    Завершення літнього сезону

    В оздоровчих таборах Південно-Західної залізниці впродовж літнього сезону відпочило 1774 дитини.

    В оздоровчих таборах регіональної філії «Південно-Західна залізниця» завершився сезон літнього дитячого відпочинку. Загалом з червня по серпень табори «Дубки» та «Зорька» прийняли 1774 дитини.

    Оздоровчий табір «Дубки» що знаходиться за 20 км від міста Жмеринка у селі Сербінівці, у гаю, на березі річки Ров, працював з 14 червня по 21 серпня. За цей час тут відпочили 698 дітлахів.

    Табір «Зорька», розташований на хуторі Таранському у лісному масиві на річці Сейм, з 9 червня по 21 серпня відвідали 1076 дітлахів.

    У цілому впродовж літа кожен заклад прийняв по три заїзди на 21 день.

    Нагадаємо, в оздоровчих таборах регіональної філії «Південно-Західної залізниці» до літнього сезону було проведено ремонтні роботи у житлових корпусах та підсобних приміщеннях, облаштовано при­леглі території.
     

    За інформацією наданою прес-центром регіональної філії «Південно-Західна залізниця», Фото з архіву редакції

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05