РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків »  № 27 (21 липня 2017)
  • Випуск №27 21 липня 2017
    Зміст
    1. СПАРТАКІАДНИЙ ТРІУМФ КОНОТОПА
    2. Колія знову стає «оксамитовою» (Никифор ЛИСИЦЯ)
    3. Гідні умови праці й достойна зарплата (Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ)
    4. Як Кірпа захистив завод (Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото з архіву Георгія ЕЙТУТІСА)
    5. У «Дубках» — весело… (Никифор ЛИСИЦЯ, Фото Ігоря БІЛОГО)

    СПАРТАКІАДНИЙ ТРІУМФ КОНОТОПА

    XIX Спартакіада працівників Південно-Західної залізниці відбувалася у Дорожньому фізкультурно-спортивному комплексі «Локомотив» (Київ, пров. Стадіонний, 10/2) в умовах доволі вередливої погоди. Впродовж першого з трьох днів змагань столицю неодноразово накривав рясний дощ. І якщо переважна більшість учасників змагань мала рятівний дах над головою, то гравцям кожної з шести міні-футбольних команд матчі перших двох турів довелося грати на слизьких полях. Обійшлося без серйозних травм, до того ж медики «швидкої допомоги» уважно спостерігали за ходом міні-футбольного турніру. Друга ігрова доба супроводжувалася вже дрібнесенькою водичкою з неба, а суботній – фінальний – день Спартакіади запам’ятався теплою погодкою, коли на щедрому сонечку яскраво виблискували бажані персональні медалі та командні кубки. Директор регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Григорій БЕВЗ на відкритті Спартакіади озвучив, між іншим, що відтепер керівництво вкладатиме більші кошти на проведення фізкультурних заходів у рамках нашої філії.


    Директор регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Григорій БЕВЗ,
    голова Дорпрофсожу Орест ЛОГОШНЯК та організатори свята
    вітають учасників змагань ХІХ Спартакіади залізничників столичної магістралі.


    Нікому не поступилися конотопчани у волейболі.


    Хоч боротьба не за медалі, всі сили кожен віддає.

    ВОЛЕЙБОЛ

    Уже стартовий тур звів між собою обидвох претендентів на золоті нагороди – збірні Київської та Конотопської дирекцій. Конотопчани впевнено перемогли у двох партіях, після чого у чотирьох подальших поєдинках, за винятком лише однієї партії проти коростенців (2:1), виграли все, що було потрібно для загальної перемоги. Кияни після стартової невдачі лише перемагали, отож посіли другу сходинку п’єдесталу. Треті – козятинці (3 перемоги, 2 поразки, але з однією виграною у киян партією). Непереконливо виступила збірна управління ПЗЗ, не вигравши жодної партії з десятьох. Головний суддя волейбольного турніру, майстер спорту СРСР Василь ГАРАЩЕНКО з подивом відзначав поразку збірної Київської дирекції. Втім, у бесіді з капітаном команди­переможниці машиністом локомотивного депо Конотоп Сергієм ГІРІЧЕНКОМ мені здалося, що «золотий» результат його команди був цілком закономірний. Порівнюючи суто спортивні умови, в яких перебувають обидва міста, Київ, здається, дасть значну фору, приміром Коростеню, як також багатьом іншим містам, за винятком хіба що Харкова. Аж ось, як бачимо, не все вирішує матеріальний бік справи: бійцівські та інші якості гравців з Конотопа доводять їхню перевагу над столицею. І це радує, оскільки справедливість є поняттям, яке неймовірно допомагає у нашому важкому житті.


    Вітаємо ліпших у спортивнім герці — збірну Конотопської дирекції.

    «Бронзові» призери зі збірної Козятинської дирекції: Олександр Грінченко, Михайло Шостак, Євген Климко, Сергій Ямпольський, Андрій Загоруйко, Олексій Загоруйко, Юрій Туруля, Денис Гончар.

    «Срібні» – Київська дирекція: Петро Маліновський, Сергій Іванченко, Руслан Скиданчук, Євгеній Бабич, Сергій Майданович, Дмитро Коваленко, Ігор Матюшенко, Ігор Лебедь.

    «Золото» – збірна Конотопської дирекції у складі: Андрій Панюта, Сергій Гіріченко, Віктор Коваленко, Антон Супрун, Олексій Глумов, Андрій Ткачун, Олег КАЛЮЖНИЙ, Андрій Жуков.

    МІНІ-ФУТБОЛ

    Запам’яталися з усіх поєдинків два за участю збірної Київської дирекції, зокрема, стартовий проти управлінців, коли перед початком гри головний арбітр Михайло СЛОБОДЯН скептично оцінив набряклий від дощу м’яч, мовляв, ним лише головою забивати. І що ви думаєте? Рахунок було відкрито саме головою управлінця Романа ОСТАПЕНКА, котрий легенько і технічно підправив м’яча у сітку. Доволі швидко Руслан ТИХИЙ зрівняв рахунок… головою, до того ж у дещо складнішій ситуації. Рідкісний випадок для міні-футболу! І хоча цей матч кияни програли, наступної доби вони продемонстрували просто блискучу гру проти Козятина, програючи 0:2, а згодом 2:3. Підсумкова нічия 3:3 довела: міні-футбольна збірна Київської дирекції має усі підстави претендувати на медалі в майбутніх турнірах. Але без підсилення хоча б парою гравців справу навряд поліпшити, до того ж без замін вкрай важко не те що вигравати – витримувати напругу з першої до останньої хвилини.

    «Вдало» чергуючи поразки з перемогами, збірна Жмеринської дирекції зуміла завоювати «бронзу». Останній матч турніру з міні-футболу виявився фактично фінальним, хоча команди послідовно грали між собою в одне коло: конотопчани, практично не даючи шансів управлінцям, спромоглися забити гол у їхні ворота наприкінці першої половини поєдинку. Класичний «кубковий» фінал з мінімальною кількістю голів. Отже, Конотоп узяв «золото», управлінці – «срібло».

    «Бронзова» збірна Жмеринської дирекції: Дмитро Гороль, Дмитро Баран, Михайло Шаркий, Антон Мельник, Валерій Удовенко, Едуард Слободянюк, Богдан ЇЖАКЕВИЧ-РУДНИЦЬКИЙ, Ігор Паньков.

    «Срібна» збірна управління ПЗЗ: Максим Коваль, Олександр Литвиненко, Іван Богатирчук, Роман Остапенко, Микола Тодчук, Дмитро Володін, Андрій ГЕРАСИМЕЦЬ, Андрій Ткаченко.

    «Золота» команда Конотопської дирекції: Олександр Джур, Юрій Радченко, Сергій Власенко, Роман Харевич, Юрій Манєшкін, Максим Цопа, Ігор Терехов, Дмитро ГРУША. Цікаво, що воротар Джур відзначився голом в одній з ігор.

    Згідно з регламентом змагань кожен гравець команди­призера нагороджений медаллю, команда – завойованим кубком.

    У підсумковому командному заліку перше, друге та третє місця, відповідно, здобули збірні Конотопської (204 очки), Козятинської (175) та Жмеринської (162) дирекцій залізничних перевезень.

    На урочистій церемонії закриття XIX Спартакіади ПЗЗ і нагородження переможців і призерів були присутні заступник директора регіональної філії «Південно-Західна залізниця» з інфраструктури Роман ЙОСИФОВИЧ та завідуючий відділом Дорпрофсожу ПЗЗ Володимир КРАВЧЕНКО.

    Тепер днями буде сформовано збірну нашої магістралі, яка поїде до колишньої столиці України Харкова задля участі у черговій Спартакіаді Укрзалізниці.

    (Продовження огляду спортивних змагань — у наступному номері)

    ПЕРЕМОЖЦІ ТА ПРИЗЕРИ ХІХ СПАРТАКІАДИ

    МІНІ-ФУТБОЛ

    І – Конотопська дирекція залізничних перевезень.

    ІІ – Управління ПЗЗ.

    ІІІ – Жмеринська дирекція залізничних перевезень.

    ВОЛЕЙБОЛ

    І – Конотопська дирекція залізничних перевезень.

    ІІ – Київська дирекція залізничних перевезень.

    ІІІ – Козятинська дирекція залізничних перевезень.

    НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС

    Жінки

    І – Наталія БОНДАРЧУК (Коростенська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Любов МАЄВСЬКА (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Ганна СУРАЙ (Конотопська дирекція залізничних перевезень).

    Чоловіки

    І – Іван ПОБЕРІЙ (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Олександр КОСТЕНКО (Київська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Іван КАЛЕНИК (Коростенська дирекція залізничних перевезень).

    Змішані пари

    І – Любов МАЄВСЬКА, Іван ПОБЕРІЙ (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Наталія БОНДАРЧУК, Іван КАЛЕНИК (Коростенська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Ганна СУРАЙ, Сергій ВОВК (Конотопська дирекція залізничних перевезень).

    ГИРЬОВИЙ СПОРТ

    До 70 кг

    І – Олег ЧУМАКОВ (Київська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Роман ГАПОНЕНКО (Конотопська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Михайло КОВАЛЬ (Жмеринська дирекція залізничних перевезень).

    До 90 кг

    І – Дмитро ГЕРАСИМЧУК (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Василь КАТЕРЧУК (Жмеринська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Олександр ШЕРШЕНЮК (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    Понад 90 кг

    І – Максим БЕЗПАЛИЙ (Конотопська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Ігор СЕНДЗЮК (Жмеринська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Сергій ЛОГОВИК (Конотопська дирекція залізничних перевезень).

    АРМРЕСЛІНГ

    До 70 кг

    І – Сергій ШАПОВАЛ (Конотопська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Іван ГОШКО (Коростенська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Олександр КУЧЕВСЬКИЙ (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    До 90 кг

    І – Влад Лукіянчук (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Олександр БАЙЛИЧЕНКО (Київська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Сергій БУРЯЧЕНКО (Жмеринська дирекція залізничних перевезень).

    Понад 90 кг

    І – Олег НЕЧИПОРЧУК (Коростенська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Ігор СЕНДЗЮК (Жмеринська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Віталій ЧЕРНИШ (Київська дирекція залізничних перевезень).

    ШАХИ

    Жінки

    І – Олена ПРОЦЕНКО (Жмеринська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Тетяна АВДЄЄВА (Київська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Тетяна ДАРМАНСЬКА (Коростенська дирекція залізничних перевезень).

    Чоловіки

    І – Володимир ЯНЮК (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Олександр ШАПОВАЛОВ (Конотопська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Дмитро КОВАЛЬОВ (Жмеринська дирекція залізничних перевезень).

    ШАШКИ

    Жінки

    І – Наталія ВЛАСЕНКО (Коростенська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Ганна ТКАЧЕНКО (Конотопська дирекція залізничних перевезень).

    ІІІ – Ірина МАЗУР (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    Чоловіки

    І – Олександр ШЕВЧУК (Козятинська дирекція залізничних перевезень).

    ІІ – Віктор СУДАКЕВИЧ (Управління ПЗЗ).

    ІІІ – Віталій ДУДНИК (Жмеринська дирекція залізничних перевезень).

    ЗАГАЛЬНОКОМАНДНІ МІСЦЯ

    І – Конотопська дирекція залізничних перевезень – 204 бали.

    ІІ – Козятинська дирекція залізничних перевезень – 175 балів.

    ІІІ – Жмеринська дирекція залізничних перевезень – 162 бали.


    Колія знову стає «оксамитовою»

    Для швидкісного руху пасажирських потягів залізнична колія має бути не лише безстиковою, а дійсно «оксамитовою». Без значних вертикальних та горизонтальних коливань, просідань щебеневого баласту… І на дільниці між Козятином та Вінницею такою вона вже функціонує.

    Для цього на окремих відтинках у баластну призму заклали спеціальну тканину, яка не пропускає ґрунтові води у верхні шари верхньої будови колії. Однак це зробили не на всій дільниці – занадто дорого це коштувало б. Хоча потреба у цьому є, бо залізницю за вказаним вище напрямком прокладали низиною, де ґрунтові води піднімаються до поверхні. Земляні насипи, зроблені під колією, значною мірою захищають її від зайвої вологи. Однак вихлюпи все ж трапляються. Нинішньою весною їх виявили на декількох перегонах.


    Начальник Вінницької дистанції колії Олександр ОНИЩУК -
    «Щоб привести колію в належний стан на перегонах між станціями Калинівка—Сосонка—Вінниця-Вантажна
    було прийнято рішення про очищення щебеневого баласту під непарною колією».

    Нещодавно такі роботи розпочались, й автору цих рядків удалось спостерігати за роботою працівників дистанції та фахівців Київського центру механізації колійних робіт, які застосовували спеціальну техніку під час одного із технологічних «вікон» у графіку руху поїздів.

    А розпочались роботи з облаштування ями для запуску в роботу машини RM-80, яка очищає щебеневий баласт від бруду. Монтери колії Костянтин МАЛЬОВАНИЙ, Юрій МЕЛЬНИК, Олег ЖУРАВЛЬОВ, бригадир Віктор ВІТЮК та монтер Василь ТУРЧИК вибрали щебінь з­під двох шпал на всю ширину колії. Після цього локомотивом до місця проведення робіт надіслано очисну машину. В створений отвір запустили робочий інструмент RM-80 і почалась робота. Машиніст Андрій НАЙМАН, старший виконавець робіт Віктор ВАКАР, машиніст Олександр КУЛЬЧИЦЬКИЙ контролювали роботу агрегата і, за необхідності, вносили корективи в його дії за допомогою пультів, що встановлені на борту машини.


    Машиністи Андрій НАЙМАН, Олександр КУЛЬЧИЦЬКИЙ та старший виконавець робіт Віктор ВАКАР контролюють роботу агрегата.

    Протягом чотирьох годин, а саме стільки тривало технологічне «вікно», було очищено щебеневий баласт на дільниці протяжністю понад 300 м. Особливість цієї роботи в тому, що очищений щебінь потрібної фракції повертається знову в колію і лише бруд та дрібні уламки щебеню викидаються.

    Слідом за RM-80 працювала підбивочно-виправна машина, яка сформувала «призму» зі щебеню і утрамбувала його. По завершенні робіт колію, що зазнала середнього ремонту, було відкрито для руху поїздів. Після цього вона знову стала «оксамитовою», нею безпечно можуть рухатись пасажирські потяги з великою швидкістю.

    Варто зауважити, що під час проведення робіт рух потягів не припинявся парною колією. І значних збоїв у графіку не було. Протягом невеликого періоду подіб­

    ні роботи буде проведено і на інших відтинках, де виявлені вихлюпи. Після цього дільниця між Козятином та Вінницею стане знову цілком придатною для швидкісного руху пасажирських потягів.

    Никифор ЛИСИЦЯ

    Гідні умови праці й достойна зарплата

    Стало вже традицією для Київської дирекції залізничних перевезень двічі на рік проводити дні відкритих дверей. І якщо раніше залізничники брали участь у таких заходах разом з Центрами зайнятості міста, профільними навчальними закладами, то минулого тижня Київська дирекція самостійно організувала такий день, згідно з наказом ПАТ «Укрзалізниця».


    Валентина ФЕЩЕНКО (праворуч) пояснює претендентам як можна
    обрати іншу професію і досягти в ній гарних результатів.

    День відкритих дверей, який відбувся 12 липня в актовій залі на ст. Київ­Пасажирський, запросив всіх бажаючих: оголошення було розклеєно на всіх приміських вокзалах, опубліковано в регіональній газеті та періодично диктор приміського вокзалу запрошував ознайомитися з вакантними посадами, які пропонує виробничий підрозділ Київської дирекції залізничних перевезень.

    Начальник відділу кадрів Київської дирекції залізничних перевезень Валентина ФЕЩЕНКО та начальник ст. Київ­Пасажирський Дмитро БЕЗРУЧКО розповіли відвідувачам заходу про залізницю, правила прийому на роботу та умови праці. Наголосили на тому, що у претендентів на посади є перспектива на індивідуальне навчання, а якщо набереться група, до прикладу складачів поїздів, то буде надано можливість пройти підготовку в Київській технічній школі залізничного транспорту. Після гості змогли поспілкуватися з представниками станцій Київ­Пасажирський та Дарниця, які зацікавлені в пошуку активних, готових навчатися людей.

    У ході заходу було представлено мультимедійну презентацію про професії, які нині затребувані на залізниці. Запропоновані посади для працевлаштування у Київській дирекції: складач поїздів, черговий по залізничній станції, оператор при черговому по станції, сигналіст, регулювальник швидкості руху вагонів, агент комерційний тощо. До слова, це невеличке, динамічне відео зробив Олександр АНТОНІК — фахівець Київської дирекції, випускник ДЕТУТу.

    — Такий захід не лише сприяє пошуку кандидатів на працевлаштування у наш підрозділ, а й дає відповідь, чому люди не хочуть попов­нювати ряди залізничників, – каже начальник відділу кадрів дирекції Валентина Фещенко. – Одним із багатьох завдань, що стоять перед нашою дирекцією, є пошук працівників, які відповідають вимогам залізничної галузі. Адже регіональна філія «Південно-Західна залізниця» завжди мала репутацію стабільного, потужного підприємства, з кваліфікованими кадрами і великим потенціалом. У нас один із найкращих серед підприємств України колективний договір, де передбачено соціальні гарантії для залізничників. Та все це не може втримати людей. Наразі ми потребуємо кваліфікованих працівників: складачів поїздів, прийомо­

    здавальників та інших. Розраховуємо на те, що цей захід допоможе підібрати фахівців. Всі вони заповнюють анкету, пишуть, яку посаду з вакантних хотіли б зайняти, а в графі очікування заробітної плати — не менше 10 тис. грн. Тож одна з причин, чому люди звільняються, — мала заробітна плата. Друга — ми не можемо обіцяти іногороднім житло, бо більшість працівників мешкають за межами столиці. На жаль, ми давно уже нічого не будуємо і у нас немає гуртожитків. А питання житла — взагалі болюча тема для залізничників, особливо для молоді. Сподіваюсь, що цей захід буде нам корисним у професійному плані.

    Для відвідувачів дня відкритих дверей така зустріч була цікавою і пізнавальною ще й тому, що чимало з них навіть не знали про професії, які задіяні в перевізному процесі. Старший інспектор кадрів ст. Київ­Пасажирський Галина РОСЬ наголосила на тому, що день відкритих дверей було організовано з метою надання громадянам інформації про наявність вільних робочих місць у підрозділі, дати можливість вирішити проблему працевлаштування, сприяти прямому контакту тих, хто пропонує роботу і тих, хто її шукає.

    Черговий по ст. Київ­Пасажирський Дмитро СОЛОГУБ:

    «Відпрацювавши зміну, вирішив завітати на день відкритих дверей. Розраховую знайти якусь вакансію. Хочеться спробувати себе на новій посаді, адже уже маю досвід роботи — мій стаж залізничника понад 10 років. Саме посада чергового, особливо на такій позакласній станції, досить напружена. В той же час моя заробітна плата — трохи більше 6 тисяч. Мені було б цікаво працювати ревізором».

    Станційний працівник ст. Бориспіль Галина ДОСІЙ:

    «Це добре, що організували такий захід. Тут відразу можна запитати у керівництва, які є перспективи для майбутнього працевлаштування. Хочу спробувати себе на посаді перонного контролера. Заповнила анкету і розраховую, що відділ кадрів мені щось запропонує».

    Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ

    Як Кірпа захистив завод

    Для тих, хто знав Героя України Георгія КІРПУ як звичайну людину, сім’янина, приятеля, цей короткий матеріал не буде відкриттям. Сьогодні про нього як державну людину. На початку 2000-х років під час багатьох прес-конференцій за участю першого заступника Міністра транспорту — Генерального директора Укрзалізниці з вуст Георгія Миколайовича колеги чули не лише про плани з реорганізації транспортної інфраструктури країни.

    Він жваво розповідав про шляхи вирішення нагальних завдань. А вже згодом запрошував представників ЗМІ на той чи інший об’єкт, щоб кореспонденти на власні очі переконалися у здійсненні сміливих планів. Впровадження у рух швидкісних поїздів, початок будівництва автомобільно-залізничного мосту через Дніпро, реконструкція столичного залізничного комплексу Караваєві Дачі, будівництво автобана Київ—Одеса, початок функціонування каналу Дунай—Чорне море… Перелік добрих справ можна продовжувати. Як і коментарі з приводу того, що не все Г. Кірпі вдавалося робити досконально. Попри команду однодумців, які перебували в його творчій когорті. Але ж як там не є, а тогочасний Міністр — Генеральний директор Укрзалізниці дбав про створення умов з метою формування сталої тенденції зростання обсягів виробництва у локомотивній та вагонобудівній галузях, промисловому та транспортному будівництві, розвитку морської, авіаційної, портової інфраструктури в Україні.

    Інженер, економіст, проектант, менеджер Георгій Кірпа вважав, що зростання обсягів виробництва і товарообігу за рахунок збільшення платоспроможного попиту сприятиме наповненню державного бюджету. Без цього держава не матиме можливості розв’язувати соціальні питання суспільства.

    Тепер конкретний приклад того, як саме Г. Кірпа – противник сталої тенденції скорочення обсягів виробництва й доходів платників податків — залишив на плаву єдине у країні підприємство з ремонту електро­поїздів. Мова – про Київський електровагоноремонтний завод (КЕВРЗ). У розмові з доктором економічних наук Георгієм ЕЙТУТІСОМ, який у 2000 р. очолював підприємство, Георгій Дмитрович пригадав, як виникла, а згодом впровадилась у життя ідея з повної реконструкції вокзального комплексу ст. Київ­Пасажирський. Як виявилося, передумовою для величезної перебудови стала спільна виїзна нарада Київської мерії, керівництва Укрзалізниці й Південно-Західної магістралі, що відбулась наприкінці травня 2000¬го. Тоді Генеральний директор Укрзалізниці Георгій Кірпа та мер столиці Олександр Омельченко разом із депутатами Київради відвідали КЕВРЗ (див. фото).

    — Це була їхня перша зустріч. Розмова видалася напрочуд діловою, — говорить Георгій Ейтутіс. — Йшлося про перенесення потужностей Київського електровагоноремонтного на промислові площі Дарницького вагоноремонтного заводу. Під час проходження територією КЕВРЗ під старим пішохідним мостом, що з’єднував вокзал із Солом’янкою на початку Залізничної колонії, Г. Кірпа звернув увагу на великий натовп пішоходів, які долали невеличку відстань над сталевими коліями. Генеральний директор Укрзалізниці був вражений побаченим. Адже через незручності при проходженні вузенького мосту в обох напрямках кияни та гості столиці відчували певний дискомфорт. Помітивши збентеження Г. Кірпи, тогочасний голова Солом’янської районної державної адміністрації Іван Сидоров звернувся до Генерального директора з такими словами: «Георгію Миколайовичу, якщо вам судилося увійти в історію Українських залізниць на кшталт начальника Південно--Західної залізниці Петра Кривоноса, то запропонуйте побудувати підземний перехід і зробити реконструкцію привокзальної площі». На що Г. Кірпа із впевненістю відповів: «Обов’язково зроблю».

    — І тоді я зрозумів – говорить Георгій Ейтутіс, — що КЕВРЗ переносити не будуть.

    Нинішні реалії є рукотворними, мають вітчизняне походження. Не хотілося б, щоб мене неправильно зрозуміли – ніби сучасне падіння платоспроможного попиту є першопричиною всіх наших негараздів. І як пов’язані нинішні часи із поперед­нім 17-річчям? — запитає уважний читач. Цей негативний процес і сам є наслідком прорахунків виконавчої та законодавчої гілок влади у формуванні механізмів повної реалізації основних програмних положень сучасної економічної політики. «Це, у свою чергу, є наслідком відсутності у штатних реформаторів цілеспрямованого курсу проведення реформ і цільової спрямованості кожного законодавчого акта на досягнення кінцевої мети даного етапу», — писав у ті роки сучасник Г. Кірпи – доктор економічних наук, член-кореспондент Національної академії наук Олександр ЄМЕЛЬЯНОВ. Народний депутат України О. Ємельянов констатував. Г. Кірпа діяв. Отака колізія під час ринкових перетворень.

    А що залишилось після Г. Кірпи? Зупиніться біля столичного вокзалу. Поруч працює КЕВРЗ. До складу проекту реконструкції вокзального комплексу станції Київ­Пасажирський увійшли Центральний, Приміський, Пів­денний вокзали, конкорс, східний та західний тунелі, церква на честь Георгія Побідоносця, паркінги, колійна інфраструктура. За ініціативи Г. Кірпи в основу технологічних розробок було закладено вимоги до максимального розподілу пасажиропотоків під час відправлення та прибуття подорожан без зайвого перетинання векторів їхнього руху на одному рівні. Після здійснення проекту створено потужний розгалужений залізничний термінал, який дозволив значно розширити функціональні можливості центрального залізничного вузла і майже вдвічі збільшив його пропускну спроможність. Оновлений до 10-ї річниці Незалежності України вокзальний комплекс органічно доповнив транспортну інфраструктуру Києва. У будівництві, реконструкції і реставрації цього європейського терміналу брали участь галузева служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд, служба капітальних вкладень столичної магістралі та багато інших організацій. Перевізна робота при цьому не припинялася. Реконструкція відбувалась на моїх очах. Г. Кірпи немає на світі майже 13 років, а його до сьогодні пам’ятають як справжню державну людину. Зокрема, залізничники. Привід є значущим.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото з архіву Георгія ЕЙТУТІСА

    У «Дубках» — весело…

    Нинішня літня спека, хоч і не занадто сильна та часта, та все ж надоїдлива. Від неї хочеться сховатись у тихому та прохолодному місці.


    Під час відпочинку в «Дубках».

    І чи не найкраще для цього підходить дубовий гай, де затишно прилаштувався дитячий оздоровчий табір «Дубки». Тут, під кронами вікових дерев, завжди панує прохолода, а повітря насичене ароматами різнотрав’я та лісових квітів. І це відразу відчули до трьох сотень дітей, які прибули до табору.

    Вони приїхали на відпочинок на другу зміну. А до цього тут оздоровилося стільки ж дітей залізничників. Як вони відпочивали, можна побачити на фото, зробленому в таборі. Лише додам, що дітям у «Дубках» було весело, затишно та цікаво.
     

    Никифор ЛИСИЦЯ, Фото Ігоря БІЛОГО

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05