РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 38 (7 жовтня 2017) 

  • Боротьба з пожежею на арсеналі: залізнична складова


    Директор регіональної філії «Південно-­Західна залізниця» Григорій БЕВЗ - «Залізничники, оперативно відреагувавши на ситуацію, надають всіляку допомогу для ліквідації наслідків пожежі»

    Вибухи на військовому арсеналі поблизу Калинівки завдали немало клопоту не лише місцевим жителям, а й залізничникам. Адже через небезпеку було закрито рух потягів між Козятином і Вінницею та Калинівкою ІІ і Старокостянтиновом. Тому десятки потягів, більшість з яких – пасажирські, були зупинені на ближніх від небезпечної зони станціях. А пасажири, які мали намір виїхати із Вінниці, Калинівки та деяких інших міст, зіткнулися з чималими проблемами.

    Як виходили залізничники із ситуації, що склалася із перевезенням пасажирів, дещо пізніше, а спочатку про тих, хто вступив у боротьбу з вогнем разом із військовими пожежними.


    ЗАЛІЗНИЧНІ ПОЖЕЖНІ – НА ПЕРЕДОВОМУ РУБЕЖІ

    Вночі, 27 вересня, пожежні поїзди зі ст. Гречани, Жмеринка та Козятин прибули на ст. Калинівка в готовності діяти за призначенням. І невдовзі їхня допомога знадобилась. Першим безпосередньо на територію палаючого арсеналу попрямував Козятинський поїзд із командою вогнеборців на чолі з Ігорем ГАЄВСЬКИМ та Олександром ЦВИКОМ. Вони розгорнули пожежне обладнання і почали подавати воду у пожежні танки. А екіпажі, які керували спеціальною технікою, займались гасінням пожежі. Зауважу, що на той час постійно вибухали боєприпаси, тому пожежні автомобілі не могли наблизитись до небезпечної зони. Там працювали лише броньовані танки та машини. Але у них невеликі запаси води. І в такій ситуації пожежні поїзди з двома­трьома цистернами, в кожній із яких по 60 т води для приборкання вогню, були вкрай потрібними.

    Коли перший вичерпав свої запаси і відправився для їх поповнення, його змінив пожежний поїзд із Гречан. За діями пожежної команди поїзда під керівництвом Ігоря КАРУНИ у автора цих рядків була можливість спостерігати, і можу засвідчити, що працювали вони чітко і злагоджено.

    Коли підходив пожежний танк, одразу запускали мотопомпу і за лічені хвилини його резервуари через пожежний рукав наповнювали водою. За ним підходив інший броньований танк, і так продовжувалось майже безперервно. І все це відбувалось на фоні вибухів, які лунали неподалік з певною періодичністю. На щастя, снаряди та осколки не долітали до місця розташування пожежних поїздів. Інакше було б непереливки, адже поруч, на рампах, лежали ящики зі снарядами, які вивантажили із вагонів, але ще не встигли доправити до місць зберігання.

    Третім на бойову позицію виїхав пожежний поїзд зі Жмеринки, обов’язки начальника в якому виконував Олександр ПЕЧЕНЮК. Команда вогнеборців під його керівництвом виконувала таке ж завдання, як і попередні. А два поїзди, що вже відпрацювали, направились до Вінниці, де поповнили запаси води і повернулись на ст. Калинівка в готовності до роботи в зоні лиха. Дії пожежних поїздів постійно координували начальник служби воєнізованої охорони регіональної філії «Південно­-Західна залізниця» Василь ЛЕВИЦЬКИЙ та голов­ний інспектор з пожежного нагляду Віталій КОЛЕСНИК.


    Пожежні танки у Калинівці поновлюють запаси води за допомогою команди пожежних поїздів столичної магістралі

    Разом із залізничними пожежними діяли і машиністи локомотивів: вони доправляли поїзди до місць бойової роботи. І кожна локомотивна бригада, а це машиніст Андрій ПОНОМАРЕНКО та помічник Володимир ПОЛЯКОВ, Віталій ПАНЬКОВЕЦЬКИЙ та Олександр КУЦМАЙ, Дмитро ГОРБАНЬ та Олександр ЛЕПЕТУН, діяла злагоджено, чітко дотримуючись інструкцій, які регламентують роботу в таких ситуаціях. Так же добросовісно працювали локомотивні бригади, до яких входили Юрій ШЕВЧУК, Віталій ПАВЛОВ, Олександр ПЕДОС, Вадим МІТЛЯР та Сергій ГЛУШКО. Ніхто не запанікував, не залишив локомотива. І, за словами керівника вінницького підрозділу локомотивного депо Жмеринка Олександра ТАРАСЮКА, усі поставлені перед ними завдання виконали успішно. А допомагав їм у цьому начальник ст. Калинівка Олег КРАВЕЦЬ. Він організовував маневрову роботу та, головне, забезпечував вихід пожежних поїздів на під’їзну колію, що прокладена до арсеналу з колишньої ст. Сальник, а вона розташована на значній відстані від Калинівки. Але Олег Степанович всюди встигав і не зважав на небезпеку.

    Працювати за важких умов довелось і складачу поїздів Ігорю АНДРОЩУКУ. Він не лише виконував свої обов’язки, а й допомагав машиністам доправляти пожежні поїзди під’їзною колією, яку прокладено через лісовий масив до арсеналу. Огляд для локомотивної бригади тут вкрай обмежений, гілки дерев усе закривають. Тому складач поїздів знаходився на підніжці першого вагона і пильно оглядав колію, адже там міг знаходитись вибухонебезпечний предмет або інша перешкода. Про це Ігор за допомогою радіостанції мав повідомити машиніста. На щастя, таких повідомлень робити не довелось.


    Складач поїздів Ігор АНДРОЩУК не лише виконував свої обов’язки, а й допомагав машиністам доправляти пожежні поїзди під’їзною колією, яку прокладено через лісовий масив до арсеналу

    За словами директора регі­ональної філії «Південно-­Західна залізниця» Григорія БЕВЗА, який з оперативним штабом, сформованим із провідних працівників управління, перебував 27 вересня у Калинівці і керував діями підлеглих, усі залізничники діяли злагоджено і самовіддано. Багато з них заслуговують на заохочення та нагороди.


    ПРО ПАСАЖИРІВ ПОТУРБУВАЛИСЬ

    На заохочення, слова вдяч­ності заслуговують і працівники пасажирської компанії, в першу чергу ті, хто працює на вокзалах ст. Вінниця, Жмеринка та Козятин. Адже протягом доби 27 вересня їм було зовсім не легко. Здебільшого вони вислуховували докори, образи, погрози, а не слова вдячності. Пасажири, які не могли виїхати з цих місць або дістатись до них, не стримували емоцій та негативних висловів. І це при тому, що залізничники ні в чому не мали провини. Та саме працівникам, які займаються пасажирськими перевезеннями, довелось не лише вислуховувати скарги незадоволених людей, а й шукати виходи зі складних ситуацій. У більшості випадків це їм вдавалось.

    — Наш колектив, зокрема касири, чергові по вокзалу, чергові з видачі довідок, диктори, як ніколи згуртувався, — розповідає начальник вокзалу ст. Вінниця Олена МИХАЙЛЕНКО. – Усі з повною відповідальністю виконували свої обов’язки, при потребі допомагали колегам. Багатьох, хто мав відпочивати, ми викликали на роботу. Зокрема касири Тетяна ЖДАНОВА, Валентина ЖУРКО, Ірина БАБІЙ зайняли робочі місця в касах, які в нічний період не мають працювати. Однак пасажирів, що прагнули здати квитки на поїзди, було багато, тому й довелось відкривати ще три каси. Удосконалили ми й роботу довідкового бюро, щоб зменшити чергу біля нього. Тут оперативно працювали Валентина АНТОНЧЕНКО, Олена МАЙДАНЮК, Майя КАВУН і Наталія НЕРЕЗЕНКО. Побільшало роботи і у дикторів, адже щохвилини необхідно було доводити до відома пасажирів нову інформацію, яка надходила до нас. А перший удар, якщо можна так висловитись, прийняла на себе чергова по вокзалу Наталія ЯКУБОВИЧ. І зробила вона це, незважаючи на тендітність, доволі мужньо. Потім вона передала естафету черговій Валентині БОРИСЕНКО, та – Валентині ЗАГОРОДНЮК, а від неї чергування перейшло до Ніни ПІГАЄЦЬ. Кожна з цих жінок працювала з повною самовіддачею. Втім, як і всі співробітники вокзалу.

    Щодо першого «удару», про який говорила керівник підрозділу, то він прийшовся на пізній вечір 26 вересня, коли зупинили потяг Львів—Запоріжжя, адже саме в цей час заборонили рух у напрямку Козятина через Калинівку. Для того щоб розмістити пасажирів, що не мали можливості їхати далі, їм надали місця у кімнатах відпочинку та у залі підвищеного комфорту. Багато з них цим скористались. Такими ж пропозиціями скористались пасажири і з деяких інших потягів.

    Виникла проблема і з групою дітей, а їх було 36, які мали мандрувати потягом до Яремчі. Тож їх доправили у состав, що не поїхав до Запоріжжя, і відправили до Жмеринки, звідти додатковим вагоном довезли до Львова. А там організували поїздку до місця призначення.

    Знайшли вихід із ситуації, що склалась із пасажирами, які мали намір дістатись до Польщі. Оскільки поїзд Київ—Пшемисль спрямували на Львів через Здолбунів, то у Жмеринській вагонній дільниці сформували состав із шести пасажирських вагонів і ним пасажирів із Вінниці, Хмельницького та Тернополя, які мали квитки на згаданий вище потяг, також доправили до Львова, де вони уже пересіли в Інтерсіті +.

    Щодо пасажирів, які придбали квитки у напрямку Одеси, то їх електропоїздом доправляли до Жмеринки, а там пропонували поїздку до Південної Пальміри потягами. Знаходили виходи й з інших ситуацій. І це завдяки злагодженій роботі працівників ближніх від Вінниці вокзалів, та й усієї пасажирської компанії. Вони старались, щоб їхні клієнти мали якомого менше незручностей. А от залізниця зазнала чималої шкоди, зокрема і від пасажирських перевезень. Так, лише на вокзалі ст. Вінниця було повернуто в каси майже 2 тис. квитків із повним відшкодуванням вартості, що вилилось у суму майже 300 тис. грн. Інші втрати також немалі. Та головне, що рух поїздів через Калинівку уже відновлено, а ліквідацію надзвичайної події на військовому арсеналі, в якій брали участь пожежні поїзди і безпосередньо залізничники, завершено.

    Фото Сергія ДРУЧЕНКА, «Магістраль»

    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05