РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 30 (11 серпня 2017) 

  • Хобі, яке стало професією

    Бути цікавою людиною — це здорово! До таких людей тягнуться, цінують і поважають. Тому на зустріч з 70-річним ювіляром Юрієм СОКОЛОВИМ, добре знаним багатьом залізничникам викладачем Центру професійного розвитку персоналу Південно-Західної залізниці поспішала залюбки, бо знала, що розмова буде цікавою.

    «Такі кадри мені потрібні». Цю фразу за понад 55-річний стаж роботи на залізниці Юрію Соколову доводилося чути багато разів. Ще б пак! Уже на початку кар’єри заробив авторитет. Його ставили за приклад. А згодом і наслідували.

    Все почалося з неймовірного бажання керувати «залізною машиною». Починав з паровоза. Поринаючи у спогади, в приємному голосі успішної й упевненої в собі людини почула нотки ностальгії. Сьогодні Юрію Миколайовичу складно уявити своє життя без кабіни локомотива. До речі, за час роботи на залізниці досвідченому працівнику пропонували різни посади. Та у відповідь було лише одне: «Бажаю їздити».


    Юрій СОКОЛОВ ділиться планами на майбутнє.

    — Ви не уявляєте собі, який прекрасний вид відкривається з кабіни, — повертається у спогади Юрій Миколайович. – Ось перші проблиски світанку гасять зірки на небі. Ранкова зоря — це таке видовище, до якого не звикнеш ніколи. А трепетне таїнство неба? Це треба бачити.

    Пройшли роки. Однак час не витіснив з душі пережитого моторошного інциденту, що ледь не завершився трагедією. Стався він під час поїздки з Білої Церкви до Києва. Машиніст Соколов помітив на рейках маленький згорток, який ворушився. На щастя дитинки, вчасно зреагував, застосувавши екстрене гальмування локомотива. І помічник машиніста Микола врятував життя маленької дівчинки, якій не було ще й року. Цей день можна вважати її другим народженням.

    Бажання. Мабуть, це один із найголовніших чинників, через який людина проявляє й реалізовує себе. Юрій Соколов постійно вносив рацпропозиції, які були впроваджені і успішно працювали на залізниці. А навчальних посібників для училищ, технікумів, інститутів, конспектів, автором яких є мій співрозмовник, не перелічити. Зараз працює над конспектом «Токоприемники», де буде міститися історія, принципи, дії та види, несправності струмоприймача, який побачить світ цього року. Йде підготовка методичної розробки «Главный выключатель». Але це вже в планах на наступний рік.

    — Взявся за справу, не можу працювати в півсили чи, як мовиться, спустивши рукави, — зауважує Юрій Миколайович. — Це хобі, яке стало професією. Поміркувати, «поламати» голову, придумати що-небудь нове – це моє покликання.

    Дивуюся, як він, чудовий батько та дідусь, люблячий чоловік все встигає? Надихає те, що займається тим, що подобається. А ще бажання дати залізничникам освіту та поділитися досвідом. І йому вдається «достукатися» до кожного. Ось що значить добросовісно братися за справу. До речі, Юрій Соколов був одним з постійних авторів журналу «Локомотив».

    У кабінеті Центру є шафа, де дбайливо зберігаються доробки, майстерно написані досвідченим залізничником. Він дістає одну за одною та розкладає перед нами на столі. Розповідає про зміст і насиченість інформацією та фото кожного доробку. Та так, що захоплює нас і захоплюється сам.

    До сьогодні викликає подив Юрія Соколова той факт, що за 25 років не було видано жодного навчального видання для локомотивників, і залізничникам доводиться навчатися за радянськими підручниками та посібниками. Додам до цього лише одне – якби не безкорислива допомога Юрія Миколайовича, який готовий надати інформацію кожному бажаючому в усному, паперовому вигляді та на електронному носії.

    Час, відведений на розмову, сплив занадто швидко. Та не можу не згадати про ще одне захоп­лення Юрія Миколайовича. Це — сірникові етикетки. В його колекції їх понад 15 тисяч! Та це вже інша історія.

    Тетяна ШЕМЧУК, Фото Олега СІРИКА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05