РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 30 (11 серпня 2017) 

  • Молодий із досвідом

    Професій багато, але будівельника – вічна. Бо поки існуватиме, людство не перестане зводити житло і корпуси цехів. Технологія будівництва змінюватиметься, та завжди на майданчик виходитиме майстер, який зводитиме стіни, ставитиме вікна, двері, монтуватиме системи опалення й водопостачання, оздоблюватиме, фарбуватиме… До речі, у чеській мові ця професія називається «stavak». Щодо українського слова, то фах сягає глибокої давнини, коли метикуватий пращур склав буду – примітивну споруду без опалення. З опаленням буде вже курінь.


    Начальник Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Євген БАРЛАДЯН.

    Професія будівельника творча і красива. Ми захоплюємося співом артиста, танцівницею, яка годину вертиться і підстрибує на сцені, та, повірте, спостерігати за муляром не менш цікаво. Рухи плавні, виважені, цеглина до цеглини – і вже стіна, рівна, акуратна…

    Спробуйте самі. Тільки гарантую, що з першого разу нічого не вийде, а ваша стіна, якщо не впаде, то відхилятиметься від вертикалі і шов налазитиме на шов. Словом, краще довіритися професіоналові.

    Ця професія приваблювала і приваблює. Тож не випадково Євген БАРЛАДЯН, полтавчанин, який спробував себе за верстатом в інструментальному цеху, подав документи до місцевого будівельного вузу, одного з найпрестижніших в регіоні на той час. Спеціалізація – сільське будівництво. Тільки працювати довелося на залізниці. Правда, перед цим була служба в армії – офіцером, командиром протитанкового взводу.

    1983 р. Євген Барладян – бригадир виконробського пункту Коно­топської дистанції цивільних споруд Конотопського відділка Південно¬-Західної залізниці. Роботи на вузлі багато. На околиці міста якраз тоді зводиться житло для залізничників та оновлюються споруди станції. Євген Миколайович говорить, що не так уже й легко працювалося – давай будь¬якою ціною план, немало нарікань викликала якість матеріалів, не вистачало людей. «Але із виробничими завданнями, – наголошує співрозмовник, – ми завжди справлялися». Все це відбувалося на моїх очах, і, повірте, дійсно дистанція ніколи не «завалювала» роботу. Та й потім, коли настав інший час, репутація будівельного колективу залишалася високою. І залишається.

    У 2003 р. Євген Барладян очолив дистанцію. Якраз тоді відбуваються організаційні зміни: у будівельний підрозділ вливається дистанція водопостачання, згодом – будівельно-¬монтажний поїзд. Нова структура одержує назву будівельно-¬монтажного експлуатаційного управління.

    То був пік залізничного будівництва. Від Зернового до Ніжина оновлюються вокзали, реконструкція столичного термінала, будівництво в Дарниці, в Євпаторії на Караваєвих Дачах… Даруйте, якщо випустив із виду якийсь об’єкт, де працювали конотопчани. Їх багато. Та завжди БМЕУ-5 працювало на совість, швидко та якісно.

    — Важко було керівникові справлятися з таким фронтом робіт, розкиданому на пів­України?

    — Та ні. Ми ж молоді були, – посміхається начальник БМЕУ. – Правда, і тепер молоді. Тільки вже з досвідом.

    Справді, люди, які люблять свій фах, не помічають плину часу, їм ніколи рахувати свої роки та придивлятися, як скроні беруться сивиною. Євген Барладян — із цієї когорти. Хоча труднощі перехідної пори – будівельна вертикаль та іже з нею, відчуваю, допікають.

    — Якби ж тільки робота. Роботи ми не боїмося. Працюватимемо будь-де і скільки треба. Мої люди уміють працювати. Але ж дайте їм можливість. Ось одержали руберойд, та немає бітуму. Є профнастил, та його нічим кріпити, бо не відбулася тендерна закупівля. Або експлуатація. Більшість котелень дирекції на електроопаленні. А, не дай Боже, узимку, коли мороз за двадцять, перегорять тени. Все, зливай воду. Бо управління не може оперативно придбати тени. Мені треба звернутися в Київ, там міркуватимуть, чи треба, а тоді вже профінансують. Мінімум тиждень пройде, — бідкається Євген Миколайович.

    Порушена тема зачіпає співрозмовника за живе. Він обіцяє розізлитися на все і піти на пенсію – у серпні якраз після Дня будівельника Євгенові Барладяну виповниться 60. Але не піде. Бо не із тих він людей, хто пасує перед труднощами. Врешті, охоловши, мудро говорить, що все минає, а темна смуга в житті поступається світлій. І що будувати ніколи не перестануть. Бо це вічна справа.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05