РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 27 (21 липня 2017) 

  • Як Кірпа захистив завод

    Для тих, хто знав Героя України Георгія КІРПУ як звичайну людину, сім’янина, приятеля, цей короткий матеріал не буде відкриттям. Сьогодні про нього як державну людину. На початку 2000-х років під час багатьох прес-конференцій за участю першого заступника Міністра транспорту — Генерального директора Укрзалізниці з вуст Георгія Миколайовича колеги чули не лише про плани з реорганізації транспортної інфраструктури країни.

    Він жваво розповідав про шляхи вирішення нагальних завдань. А вже згодом запрошував представників ЗМІ на той чи інший об’єкт, щоб кореспонденти на власні очі переконалися у здійсненні сміливих планів. Впровадження у рух швидкісних поїздів, початок будівництва автомобільно-залізничного мосту через Дніпро, реконструкція столичного залізничного комплексу Караваєві Дачі, будівництво автобана Київ—Одеса, початок функціонування каналу Дунай—Чорне море… Перелік добрих справ можна продовжувати. Як і коментарі з приводу того, що не все Г. Кірпі вдавалося робити досконально. Попри команду однодумців, які перебували в його творчій когорті. Але ж як там не є, а тогочасний Міністр — Генеральний директор Укрзалізниці дбав про створення умов з метою формування сталої тенденції зростання обсягів виробництва у локомотивній та вагонобудівній галузях, промисловому та транспортному будівництві, розвитку морської, авіаційної, портової інфраструктури в Україні.

    Інженер, економіст, проектант, менеджер Георгій Кірпа вважав, що зростання обсягів виробництва і товарообігу за рахунок збільшення платоспроможного попиту сприятиме наповненню державного бюджету. Без цього держава не матиме можливості розв’язувати соціальні питання суспільства.

    Тепер конкретний приклад того, як саме Г. Кірпа – противник сталої тенденції скорочення обсягів виробництва й доходів платників податків — залишив на плаву єдине у країні підприємство з ремонту електро­поїздів. Мова – про Київський електровагоноремонтний завод (КЕВРЗ). У розмові з доктором економічних наук Георгієм ЕЙТУТІСОМ, який у 2000 р. очолював підприємство, Георгій Дмитрович пригадав, як виникла, а згодом впровадилась у життя ідея з повної реконструкції вокзального комплексу ст. Київ­Пасажирський. Як виявилося, передумовою для величезної перебудови стала спільна виїзна нарада Київської мерії, керівництва Укрзалізниці й Південно-Західної магістралі, що відбулась наприкінці травня 2000¬го. Тоді Генеральний директор Укрзалізниці Георгій Кірпа та мер столиці Олександр Омельченко разом із депутатами Київради відвідали КЕВРЗ (див. фото).

    — Це була їхня перша зустріч. Розмова видалася напрочуд діловою, — говорить Георгій Ейтутіс. — Йшлося про перенесення потужностей Київського електровагоноремонтного на промислові площі Дарницького вагоноремонтного заводу. Під час проходження територією КЕВРЗ під старим пішохідним мостом, що з’єднував вокзал із Солом’янкою на початку Залізничної колонії, Г. Кірпа звернув увагу на великий натовп пішоходів, які долали невеличку відстань над сталевими коліями. Генеральний директор Укрзалізниці був вражений побаченим. Адже через незручності при проходженні вузенького мосту в обох напрямках кияни та гості столиці відчували певний дискомфорт. Помітивши збентеження Г. Кірпи, тогочасний голова Солом’янської районної державної адміністрації Іван Сидоров звернувся до Генерального директора з такими словами: «Георгію Миколайовичу, якщо вам судилося увійти в історію Українських залізниць на кшталт начальника Південно--Західної залізниці Петра Кривоноса, то запропонуйте побудувати підземний перехід і зробити реконструкцію привокзальної площі». На що Г. Кірпа із впевненістю відповів: «Обов’язково зроблю».

    — І тоді я зрозумів – говорить Георгій Ейтутіс, — що КЕВРЗ переносити не будуть.

    Нинішні реалії є рукотворними, мають вітчизняне походження. Не хотілося б, щоб мене неправильно зрозуміли – ніби сучасне падіння платоспроможного попиту є першопричиною всіх наших негараздів. І як пов’язані нинішні часи із поперед­нім 17-річчям? — запитає уважний читач. Цей негативний процес і сам є наслідком прорахунків виконавчої та законодавчої гілок влади у формуванні механізмів повної реалізації основних програмних положень сучасної економічної політики. «Це, у свою чергу, є наслідком відсутності у штатних реформаторів цілеспрямованого курсу проведення реформ і цільової спрямованості кожного законодавчого акта на досягнення кінцевої мети даного етапу», — писав у ті роки сучасник Г. Кірпи – доктор економічних наук, член-кореспондент Національної академії наук Олександр ЄМЕЛЬЯНОВ. Народний депутат України О. Ємельянов констатував. Г. Кірпа діяв. Отака колізія під час ринкових перетворень.

    А що залишилось після Г. Кірпи? Зупиніться біля столичного вокзалу. Поруч працює КЕВРЗ. До складу проекту реконструкції вокзального комплексу станції Київ­Пасажирський увійшли Центральний, Приміський, Пів­денний вокзали, конкорс, східний та західний тунелі, церква на честь Георгія Побідоносця, паркінги, колійна інфраструктура. За ініціативи Г. Кірпи в основу технологічних розробок було закладено вимоги до максимального розподілу пасажиропотоків під час відправлення та прибуття подорожан без зайвого перетинання векторів їхнього руху на одному рівні. Після здійснення проекту створено потужний розгалужений залізничний термінал, який дозволив значно розширити функціональні можливості центрального залізничного вузла і майже вдвічі збільшив його пропускну спроможність. Оновлений до 10-ї річниці Незалежності України вокзальний комплекс органічно доповнив транспортну інфраструктуру Києва. У будівництві, реконструкції і реставрації цього європейського терміналу брали участь галузева служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд, служба капітальних вкладень столичної магістралі та багато інших організацій. Перевізна робота при цьому не припинялася. Реконструкція відбувалась на моїх очах. Г. Кірпи немає на світі майже 13 років, а його до сьогодні пам’ятають як справжню державну людину. Зокрема, залізничники. Привід є значущим.

    Віктор ЗАДВОРНОВ, Фото з архіву Георгія ЕЙТУТІСА
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05