РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 26 (14 липня 2017) 

  • Як здолати бар’єри для успішної маневрової роботи?

    «Коли колісні пари котяться сталевими магістралями, залізниця не залишиться без прибутку» – такий вислів часто доводилось чути від досвідчених залізничників. І це дійсно так: чим більше потягів, в першу чергу вантажних, прямують коліями, долаючи відстані між залізничними станціями, тим більше коштів надходить до залізничної скарбниці. Однак, щоб ці потяги сформувати, необхідно виконати великий комплекс маневрових робіт.


    Старший машиніст-інструктор Олександр ТАРАСЮК (праворуч), машиніст тепловоза Микола ОГОЦЬКИЙ (ліворуч)
    та помічник машиніста Володимир ШИМКІВ проводять технічний огляд тепловоза серії 2М-62, який повернувся зі Львівської залізниці.

    Такими роботами, причому доволі довго і успішно, займаються локомотивні бригади колони № 8 Жмеринського локомотивного депо, яка функціонує на ст. Віннця. Її очолює Олександр ТАРАСЮК, а разом із ним працюють 42 машиністи та 40 помічників, використовуючи вісім тепловозів трьох різних серій. Їх небагато, а от обсяг роботи у них чималий. Вони забезпечують усю маневрову роботу на двох десятках залізничних станцій, серед яких більшість становлять ті, де проводиться велика вантажна робота: Вінниця-Вантажна, Калинівка, Хмільник, Немирів, Гайсин, Кароліна, Холонівська, Самченці та деякі інші. На них щодня навантажують та вивантажують сотні вагонів, які необхідно доправити до залізничних клієнтів і забрати звідти.

    Хто ж займається такою роботою? — Цікавлюсь у Олександра Павловича Тарасюка.

    — Абсолютна більшість машиністів і помічників – це високо-кваліфіковані фахівці. Серед них є з великим трудовим стажем, є й молоді, але перспективні. Так, першокласний машиніст Микола МОСЕЖНИЙ уже давно трудиться на залізниці і наприкінці цього року досягне пенсійного віку. Він разом із помічником Олександром КОВАЛЬЧУКОМ, який дещо молодший, займається маневровою роботою на ст. Калинівка на тепловозі серії ЧМЕ-3. Незабаром виповниться 50 років також досвідченому машиністу Йосипу ШПАКУ. Він з помічником Володимиром КАЧУРОВСЬКИМ, до речі, учасником АТО, тепловозом серії 2М-62 забезпечує маневрову роботу на ст. Холонівська. А серед молодих варто відзначити машиніста Олександра СЛОБОДЯНЮКА, який пройшов підготовку у залізничному технікумі і на сьогодні може керувати тепловозами серій 2М-62, М-62, ЧМЕ-3. А як технік­механік може виконувати й певні ремонтні роботи. Також успішно трудяться молодий машиніст Олег МЕЛЬНИК та його помічник Роман КРИВОНІС. І цей перелік можна продовжувати, адже достойних працівників у нас чимало.

    Дійсно, у цьому невеликому трудовому колективі добре підготовлені фахівці. Але це певною мірою негативно позначилось на загальній ситуації. Розберемося? Ще на початку нинішнього року один локомотив 2М-62 та три локомотивні бригади, за рішенням, прийнятим у Департаменті локомотивного господарства ПАТ «Укрзалізниця», відрядили на залізничну станцію — Івано-Франківськ. Там вони доправляють пасажирські поїзди зі Львова через Івано-Франківськ у бік Рахова та Ворохти. Допомога Львівській залізниці відчутна, однак ту маневрову роботу, яку мав би виконувати «відряджений» тепловоз, поділили між тими тяговими локомотивами, що залишились. А їх всього вісім. І вчасно виконати маневрові роботи на усіх станціях доволі складно, та й витрати пального при перегоні тепловоза з однієї станції на іншу значні. Однак доводиться і за таких умов працювати. Хіба це по-діловому?!

    Та це не єдине ускладнення в роботі локомотивної колони. У розмові Олександр Тарасюк зазначив, що раніше функціонували медпункти практично на всіх станціях, де працювали локомотивні бригади, зокрема у Немирові, Гайсині, Калинівці, Хмільнику, Самченцях та на деяких інших. І там машиністи проходили передрейсовий та післярейсовий медичний огляд відповідно до наказу № 40Ц. Зараз залишився лише один медпункт на вокзалі ст. Вінниця, який є структурним підрозділом Київської клінічної лікарні № 2 на залізничному транспорті. Так і цей медпункт недостатньо укомплектований. Тут немає приладів, які визначають, приміром, наявність парів алкоголю, експрес­тестів для виявлення алкоголю чи наркотичних засобів у крові. Тому такий медичний огляд не можна вважати повномірним, і це може призвести до небажаних наслідків.

    Негативні наслідки можуть виникнути і через незадовільне утримання окремих під’їзних колій. За словами машиністів, найгірший їх стан на території військових складів, куди подаються вагони. Там старі дерева нависають над коліями і їхні гілки чіпляються за локомотив та вагони, в яких перевозиться небезпечний вантаж. На щастя, до сьогодні інцидентів не було, однак це не означає, що такий стан під’їзних колій має бути й надалі.

    Думається, що умови для проведення маневрової роботи на станціях та під’їзних коліях мають бути такими ж, як і на перегонах, де мчать вантажні та пасажирські потяги. Адже маневрова робота — далеко не другорядна, без неї не буде вантажних потоків сталевими магістралями, а значить, і надходжень до залізничної скарбниці. Як здолати ці бар’єри?!
     

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05