РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 23 (23 червня 2017) 

  • ЗАЛІЗНИЦЯ ЛЬОТЧИКА ЛАВРИНЕНКОВА

    Відносно недавно дізнався, що один з видатних воєнних льотчиків періоду Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу Володимир Лавриненков мешкав у столиці України. Оскільки волею долі, а саме через іншу війну – сьогоднішню, російсько-українську — працюю в Києві, тому і згадав один «знаковий» залізничний епізод з його життя, описаний ним у книзі власних спогадів. Текст я прочитав досить давно, назбиравши велику бібліотеку воєнної документалістики.


    Уже був полон, чи ще попереду?


    Не ті були часи для стовідсоткової правди.

    В одному з повітряних боїв літа 1943 р. німці збили в українському небі літак Лавриненкова, захопили пілота в полон і привезли у Сталіне (нинішній Донецьк, моє рідне місто), в якому той до війни певний час працював. Можливо, вони схиляли його, вже тоді володаря зірки Героя, перейти на їхній бік. З-під Дніпропетровська, де пізніше Лавриненкова утримували разом з деякими іншими нашими бідканцями, напевно, елітними полоненими, німці вирішили транспортувати нашого льотчика у Берлін. Скоріше за все, для цього його привезли саме на залізничний вокзал Дніпропетровська. Ось так, разом з групою ворожих офіцерів він опинився у купейному вагоні, напевно, маючи певну свободу пересування під час руху поїзда. Приспавши пильність довірливих німців, Лавриненков відвідав туалетну кімнату, через вікно якої спромігся вистрибнути на землю.

    Отже, з полону він таким чином себе звільнив. Далі був партизанський загін, з якого Лавриненков потрапив знову до своєї льотної частини. Війну йому вдалося продовжити і благополучно закінчити за звичним для нього штурвалом винищувача вже у ранзі двічі Героя. Золоту зірку цієї найвищої воєнної радянської нагороди під час Другої світової війни давали за мінімум 12, якщо не помиляюся, збитих ворожих літаків. Принципово не хочу зараз занурюватися для уточнення цієї персональної лавриненківської математики в інтернет, оскільки маю на меті зовсім інше. Читач і без мене дасть собі тут раду.

    Цікаво зазначити, що льотчиків, як своїх, так і ворожих, німці вважали своєрідною кастою. Коли німецький пілот збивав свого радянського колегу, він намагався (в разі, якщо той виживав) усіляко поліпшити йому умови перебування в полоні. Саме так, на мою думку, трапилося з нашим Володимиром Лавриненковим. Доля його виявилася цілком щасливою. Це вже інша справа, що йому довелося тоді порушити дане німцям слово не чинити їм спротиву з моменту свого інтернування. Цей етичний момент є цікавим для нашого розглядання, так само, як партизанська війна, проти якої німці були налаштовані категорично і принципово проти, оскільки дотримувалися загальних правил ведення війни, воюючи виключно на полі бою…
     

    Олег ПОПЕЛЬНИЦЬКИЙ, Фото websprav.admin-smolensk.ru
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05