РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 23 (23 червня 2017) 

  • Спрямований на успіх

    Якщо кажуть, що нинішня молодь не така, як були колись ми, що не здатна на будь-які нестандартні або героїчні вчинки, — не вірте. Хоча мого героя «просунуті» представники нинішнього молодого покоління назвуть швидше диваком, аніж романтиком. Бо розпочати свою кар’єру у 18 років монтером колії, а потім, незважаючи на важку роботу, працювати на різних посадах 13 років, щоб надалі бути маневровим диспетчером ст. Дарниця, — декого може здивувати.

    Роман МОГИЛЬОВ вчинив саме так. Закінчивши навчання в Чернігівському ліцеї залізничного транспорту, працевлаштувався на роботу у Ніжинську дистанції колії. Отримав кваліфікацію бригадира колії, але вільної посади в дистанції не було, тому й погодився працювати монтером. На свої ще геть молоді плечі звалив таку важку роботу, що навіть не кожен досвідчений чоловік погодився б трудитися на лінії. Адже всі знають, що робота колійника, особливо на перегонах під палючим сонцем чи під колючим дощем, не для слабких…

    Його мати, Світлана Костянтинівна, спостерігаючи за трудовими буднями сина, казала: «Кидай, сину, ту роботу. Хіба можна так трудитися у 18 років». Він нічого не відповідав, старався долати труднощі і наполегливо працював. Через три роки Роман уже черговий по переїзду, пізніше обіймає посаду регулювальника швидкості руху.

    Потім — навчання на складача поїздів у Центрі професійного розвитку персоналу регіональної філії «Південно-¬Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». По закінченні працевлаштувався на ст. Дарниця. На цій посаді працює вісім років. Були різні моменти, але працелюбство, цілеспрямованість дали свій результат. Йому присвоїли кваліфікацію складача поїздів 6 розряду.

    Поза цим без відриву від виробництва закінчив Український державний університет залізничного транспорту. Паралельно навчався за програмою зовнішньої допомоги Європейського Союзу «Темпус». У рамках цієї програми було створено проект «MieGVF», за яким здійснювалася підготовка магістрів з експлуатації та знання інфраструктури високошвидкісного залізничного транспорту. Це вже другий випуск фахівців, серед них і наш герой захистив міжнародний диплом та одержав спеціальність інженера високошвидкісного руху.

    — Для мене цей рік був плідним, — розповідає Роман Могильов. — Я морально задоволений, що працюю на посаді маневрового диспетчера. Ніхто не буде заперечувати, що представники цієї професії — це своєрідний мозок станції. Бо від їхніх грамотних дій залежить технологічний процес: планування, організація і оперативне керівництво маневровою роботою з розформування¬-формування составів, подавання та прибирання місцевих вагонів, виконання завдання з відправлення порожніх вагонів відповідно до поточного плану роботи станції, графіка руху та плану формування поїздів. Поза цим маневровий диспетчер керує роботою комплексної маневрової бригади. Я не буду перераховувати всіх своїй посадових обов’язків, бо найголовніше тут — відповідальність. Я вдячний Анатолію БОРОВСЬКОМУ, який з перших днів моєї роботи на цій посаді мене навчав, передаючи свій досвід. Окрім цього, вивчаю документи, інструкції, а при потребі завжди можна звернутися до керівництва станції чи до дирекції. Головне — увага і координація всіх дій вантажної роботи на станції.

    Роман Могильов не встигає закінчити розмову — пролунав важливий дзвінок. І поки він вирішує виробничі питання, мене не покидає думка, як цей молодий чоловік, якому лише 30 років, почувається так впевнено. Втім, маючи великий потенціал, а також будучи амбітним, він всю свою енергію спрямовує на реалізацію себе у цій професії.

    — «Вибір щодо своєї майбутнього фаху, я зробив ще в дитинстві. Народився і виріс у Ніжині. Жили недалеко від станції. Будучи малими, ми з друзями весь вільний час проводили біля залізничної колії. І запах тоді ще дерев’яних шпал, мелодія коліс, гудки поїзда для мене найкращі спогади», — продовжує розповідати Роман.

    Після закінчення залізничного ліцею Р. Могильов визначив для себе кілька важливих критеріїв. Відразу зазначу, що розмір заробітної плати не був для нього принциповим, оскільки на першому місці стояла можливість довести всім, що без всяких зв’язків і родичів він буде підніматись по кар’єрних щаблях. «Я впевнений, що не зможу займатися справою, яка мені не цікава, скільки б за неї не платили», – каже Роман.

    Мій співрозмовник із захопленням розповідає про свою роботу на залізниці. Каже, що для нього є і залишається гуру в професії відомий залізничник — Георгій Кірпа. Знає про нього все: де і як працював, що зробив для розвитку залізниці. «У майбутньому хотів би керувати залізницею. Бо знаю, що потрібно робити, щоб транспортна галузь процвітала», — зізнається він.

    — Чи ви, бачите зміни на залізниці? — запитую у Романа Леонідовича.

    — Так, – відповідає він. – Я не буду розповідати про труднощі, які є зараз у нас на станції. Вони багатьом відомі, але те, що на коліях стоять нові вагони, зроблені і відремонтовані саме у нас, мене справді тішить. Бо раніше всі вони були в приватних руках. Коли вперше їх побачив, то захотів сфотографувати. Мені хочеться, щоб цей процес оновлення не закінчувався, а я, зі свого боку, прикладатиму максимум зусиль і досягатиму досконалості в своїй професії.
     

    Ольга ЛИХАЧОВА, Фото Валентини ЧЕЛЮСКІНОЇ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05