РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 20 (2 червня 2017) 

  • Кароліна!? Приємно познайомитись

    Серед станцій п’ятого класу, а це найменші, Кароліна вирізняється не лише оригінальною назвою, а й своєю працьовитістю. За кількістю навантажених і відправлених вагонів вона може позмагатись зі станціями вищого класу. Щороку тут збільшують обсяги відправлень вантажів. Так, 2015-го навантажили 600 вагонів, минулого — уже 699. Тож і власні досягнення на станції перевершують.

    Під час весняного комісійного огляду, що проводила комісія Жмеринської дирекції залізничних перевезень, Віктор Михайлович САГАЙДАК виступав у двох ролях – і начальником, і черговим по станції. Тож доводилось відповідати на чимало запитань, які цікавили членів комісії. Однак, як було зазначено під час підбиття підсумків огляду, жодних суттєвих недоліків на станції не виявлено. Навпаки, цей підрозділ відзначено серед кращих.

    А це тому, що маленький, але дружний колектив приклав чималих зусиль для наведення порядку на станції. І це, в першу чергу, завдяки станційній робітниці Жанні КУЧЕР.

    Хоч головна станційна споруда має солідний вік і не вирізняється архітектурними особливостями, та ошатна й приваблива. А технічний стан колій відповідає вимогам безпеки руху поїздів. Територія станції впорядкована, очищена від зайвих рослин. Є тут і свої особливості – поруч із будівлею ростуть два великих дуби, їх, можливо, посадили тоді, коли зводили станційну будівлю.

    — Ріс тут і величезний ясен, — розповідає Віктор Сагайдак. – Та за віком він почав трухнути і загрожував пошкодити будівлю. Коли його зрізали, натикались на якійсь металеві предмети. Потім з’ясувалось, що це був колючий дріт. За переказами старожилів, під час Другої світової війни на території станції окупанти створили табір, де утримували військовополонених, а згодом і молодих людей, яких привозили з навколишніх сіл для відправлення в Німеччину. Тож дерева використовували як стовпи для огорожі. Звідти й той дріт. Можливо, він є й у стовбурах дубів.

    Цю історичну розповідь начальника станції варто доповнити інформацією про походження назви станції. За тими ж переказами місцевих мешканців, вона названа ім’ям доньки німецького цукрозаводчика, який утримував поблизу Немирова декілька цукроварень. Він був ініціатором та й одним зі спонсорів будівництва вузької залізничної колії від Гайворона до Шепетівки. Тому й мав право назвати станцію за власним бажанням.

    ПРЯМА МОВА

    Начальник станції Віктор САГАЙДАК:

    «Нинішній рік розпочався вдало. За чотири місяці ми уже відправили 379 вагонів, в яких перевезли понад 32 тис. вантажу. В основному це – зерно, а 11 вагонів були наповнені металобрухтом. І є перспективи зростання перевезень – замовлення на рухомий склад надходять майже щодня. Тож роботи на станції більшає. А от працівників… Якщо минулого року тут трудилось сім залізничників, то тепер на станції працюють троє чергових, комерційний агент, станційний працівник і начальник, який часто заступає і черговим по станції у зміни.

    Назва збереглась й до сьогодні. Залізничники не лише тішаться станцією, а й докладають зусиль, щоб їхній підрозділ був серед кращих. Хто ці працівники?

    В першу чергу назву найуніверсальнішого, який поєднує роботу складача поїздів, прийомоздавальника, вантажного касира… А посада у Миколи ОХРІМОВИЧА – комерційний агент. Назва дещо незвична, та головне, що він справляється з усіма обов’язками, працюючи на станції працює вже понад 10 років.

    Та й інші співробітники станції допомагають йому, спрямовуючи свої зусилля на заробляння коштів від вантажних перевезень. Чергові по станції планують маршрути до місць навантажень, спрямовують туди состави, а коли вони уже наповнені — виставляють для відправлення… Цим уже багато років займаються чергові по станції Людмила СОЛОГУБ, Микола ЛЕЩУК та їхні колеги. В роботі вони спираються на досвід, який накопичено протягом 30 років роботи на залізниці, і більшість із цього часу на ст. Кароліна.

    Коли ж виникають якійсь непередбачені ситуації – хтось захворів, чи виникла інша потреба не виходити на роботу, який вихід знаходить начальник? Відповідь була короткою:

    — На такі випадки є я.

    З подальшої розмови зрозумів що Віктор Михайлович дійсно може підмінити кожного зі своїх підлеглих. Черговим він періодично працює, а досвід у цьому є, адже тривалий час займався такою роботою, аж допоки 1999 р. його не призначили керівником станції. Вміє працювати й квитковим касиром. Цим свого часу також доводилось займатись. Віктор Сагайдак може керувати й маневровим локомотивом. На сьогодні у нього такого права немає. Та у свій час він пройшов навчання у Козятинському ПТУ за спеціальністю «помічник машиніста» і певний час працював за цим фахом. Крім того він пройшов навчання у Київському електромеханічному технікумі, тому знається на роботі приладів електропостачання, централізації та автоблокування. Словом, фахівець широкого залізничного профілю.

    Приклад цієї людини, а в межах Жмеринської дирекції залізничних перевезень такий начальник станції чи не єдиний, наводить на думку про те, що при підготовці молодших спеціалістів для залізниці у коледжах варто давати знання за усім спектром залізничних професій, особливо тим, хто навчається за фахом «організація руху поїздів та перевезень на залізничному транспорті». Адже в недалекій перспективі вони можуть претендувати на посади начальника станції п’ятого, а то й четвертого класу.

    Втім, повернемось на ст. Кароліна. Тут вирує повсякденна, буденна робота. Подаються порожні вагони, а відправляють наповнені. Хто їх наповнює?

    У вагони зерно насипають з елеватора ТОВ «Каролінський елеватор», зауважу – назву скопіювали зі станції. А там збіжжя зберігають декілька компаній, тож його і відправляють за різними напрямками. Здебільшого звідти відправляють пивоварний ячмінь на підприємство у Славуту, що на Хмельниччині. Але вантажать і пшеницю, кукурудзу, фуражний ячмінь, для відправлення у чорноморські порти. Втім, перевізників, важливо не хто і що, а скільки перевозить, адже від цього залежить прибуток залізниці. А на ст. Кароліна саме цей показник значно зростає. Очікують, що нинішній рік буде рекордним із перевезення зерна, причому зі значним випередженням попередніх показників.
     

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05