РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 20 (2 червня 2017) 

  • Нове життя старому уповільнювачу

    Оновлення уповільнювачів руху вагонів на сортувальній гірці «Подільська» ст. Жмеринка наближається до завершення. Про встановлення першого, придбаного в Білорусі, ми уже розповідали. Днями там уже установили ще два, також нових. Залишається лише змонтувати той, що працював на станції, та був вкрай спрацьованим і його демонтовано.

    Цю систему уже мали намір здати в металобрухт, та вирішили реставрувати. Спочатку звернулись до приватного підприємства у Запоріжжі, яке займається такою роботою. Там запросили за відновлення старого уповільнювача 1 млн 200 тис. грн. Це не далеко від ціни, якщо придбати новий. Тому з цією фірмою вирішили не співпрацювати.


    Бригада біля свого дітища (зліва направо) Володимир РОСОВСЬКИЙ,
    Олександр АНДРІЄЦЬ, Андрій ГНАТЮК, Анатолій АНДРІЄЦЬ,
    Сергій ГОЛОВАТЮК і Володимир УСАТИЙ.

    Відновлення уповільнювача руху вагонів доручили колективу ремонтників Жмеринського локомотивного депо. І два роки тому цей пристрій туди доставили. А відповідальним за виконання робіт призначили бригадира інструментальної дільниці Володимира РОСОВСЬКОГО.

    — До цього мені, та й іншим фахівцям депо, ремонтом подібних пристроїв не доводилось займатися, — розповідає Володимир Павлович. – Більше того, технічної документації, окрім загальних картинок, на уповільнювач не було. Коли поїхав у Запоріжжя на підприємство, яке виконує подібні роботи, щоб розжитись хоч якимись документами, мені вказали на двері, мовляв не відбирайте наш «хліб». Тож довелось самотужки розбиратись із механікою.


    Електрозварник Володимир УСАТИЙ - «Гарантую якість!»


    Токар Сергій ГОЛОВАТЮК за роботою.

    До зазначеного вище варто додати, що й фінансування на проведення ремонтних робіт не було, та й запасними деталями розжитись ніде. Але виконувати завдання необхідно. Тож усю конструкцію розібрали на складові. Ця робота, в основному, лягла на плечі слюсарів братів Анатолія та Олександра АНДРІЙЦІВ. Вони з дитинства розуміють один одного з півслова, і це допомагало в роботі. А справу довелось мати з масивними деталями, багато з яких мають вагу за сотню кілограмів. І це не було значною перешкодою, адже брати не із слабачків, мають кремезні статури та й фізично загартовані. До того ж, разом з ними трудився колега Андрій ГНАТЮК, який під стать братам. Більше незручностей в їхній роботі створювало те, що не було спеціальної оснастки, пристроїв для проведення робіт на такому агрегаті. Адже в депо ремонтують локомотиви, тож під них підлаштовані усі пристрої. А для уповільнювача довелось їх виготовляти, що забирало немало часу та потребувало додаткових витрат.

    — Коли усе розібрали, — продовжує бригадир, — перед нами постала невтішна картина: більшість деталей були спрацьованими. Їх би замінити новими, та де взяти? Почали реставрувати старі, а втулки, вали та деякі інші відповідальні вузли та конструкції виготовляли самі. Для цього закупили труби, інші матеріали.

    До речі, тут міститься до півтори сотні валів та майже 900 втулок. Їх і потрібно було виготовляти зі шматків труб, металевих болванок. Цим займалися токарі Сергій ГОЛОВАТЮК та Олександр ВАСИЛЬЄВ. Обидва мають чималий досвід з обробки металу, тому з технічним завданням впорались справно. А коли з декількох заготовок потрібно було виготовити одну деталь, до роботи підключалися електрозварники Володимир УСАТИЙ та Володимир КАДУК. Вони також займались реставрацією пошкоджених деталей. Вистачало роботи й техніку з контрольних замірів Віктору СТЄХОВУ. Адже всі частини мають щільно прилягати одна до одної, зістиковуватись, взаємодіяти під час експлуатації, тому й потрібно було слідкувати за геометрією.

    Коли розпочався монтаж, виникли нові труднощі – втулки насаджувати на вали потрібно було охолодженими, так вимагає технологія. Довелось закупляти спеціальний агрегат, в якому металеві деталі за допомогою рідкого азоту охолоджують до низьких температур і вони звужуються, тому легше зістиковуються. До цього агрегата також виготовили оснастку. Словом, потрудитись над ремонтом уповільнювача бригаді Володимира Росовського довелось чимало. І це при тому, що кожен із фахівців виконував й інші роботи, спрямовані на ремонт тепловозів, адже в цьому їхні головні обов’язки. Але й з додатковими завданнями вони справлялись. Хоч не так швидко, як би хотілось, та виконали ремонт уповільнювача руху вагонів для ст. Жмеринка.

    На сьогодні цей пристрій уже готовий до установки, його навіть завантажили на залізничну платформу.

    Поцікавився, у скільки коштів обійшовся ремонт уповільнювача для локомотивного депо, та точної цифри мені не назвали, зазначили лише, що не більше 700 тис. грн. Це наполовину менше від тієї суми, яку бажало отримати приватне підприємство у Запоріжжі. Причому в депо «живих» коштів не перераховували, а був лише обмін платіжними документами. Тож вигода для столичної магістралі очевидна. Та от депо, безпосередні виконавці робіт жодного зиску з цього не мають. Хтось «угорі» колись обіцяв заохотити їх преміями, та поки що обіцянки залишаються лише проектом. А жаль, адже невелика бригада чимало потрудилась, щоб дати нове життя старому уповільнювачу руху вагонів, який вкрай необхідний на станції для виконання сортувальних робіт.

    Никифор ЛИСИЦЯ
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05