РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 18 (22 травня 2017) 

  • Щоби рейковий пульс був у нормі

    Поїздка перегоном Козятин — Жмеринка (108 км) відбулася у компанії членів екіпажу вагона-дефектоскопа під керівництвом його начальника Пет-ра КОБЕРНИКА. Крім Петра Артемовича, у здійсненні чергового планового огляду рейок на перегонах та станціях були зайняті ще чотири представники його колективу: інженер Сергій ПРАСОВ, налагоджувальники Володимир ТУПІКОНЕНКО, Сергій САВІН та провідник Наталія ДИГТЯРУК.


    Екіпаж вагона-дефектоскопа


    В операторському приміщенні

    КОЛІЙНА «МЕДИЦИНА»

    До речі, в роботі вагона-дефектоскопа використовується ультразвуковий (УЗ) принцип роботи. Завдяки цьому фізичному методу функціонування чутливої апаратури відбувається «прошивання» ультразвуком перерізу рейки від її поверхні до підошви (крім «пір’я» підошви). Чутливі датчики, що розташовані на спеціальному візку під вагоном, надають точні дані. Останні потрапляють до бортових комп’ютерів. Це справжній електронний мозок вагона-дефектоскопа. Він зберігає всі необхідні особливі показники. У сукупності вимальовується об’ємна картина. Після кожного планового огляду окремої дільниці екіпаж вагона-дефектоскопа займається розшифровкою запису результатів сканування рейок та відповідних показників, що отримані під час рейсу окремою двонитковою дільницею. Між іншим, в електронній пам’яті вагона-дефектоскопа зберігається інформація, отримана ще в 2012 р. Таким чином можливе проведення порівняльних досліджень за станом рейок у часі. Тобто для того, щоб рейковий пульс був у нормі, потрібна, як кажуть медики, докладна історія хвороби.

    Уявіть для початку кардіограму, яку отримуємо після медичного огляду у кабінеті з ультразвукового контролю. Пам’ятаєте, скільки «зигзагів» про поведінку людського серця видає чутливий апарат? Щось подібне можна спостерігати, слідкуючи за пульсацією комп’ютерного курсора, що працює як єдине ціле із невеличким за конструкцією УЗ-дефектоскопом «Ехо-комплекс». Управління останнім під силу лише підготовленим фахівцям. Своєчасне збирання інформації проводиться за 12 ультразвуковими незалежними каналами (по 6 каналів на кожну нитку), що з’єднані з персональними комп’ютерами. Така робота вимагає уваги з боку розшифровувачів. Наголошую, що налагодженням апаратури, її поточним ремонтом та аналізом технологічної інформації займаються всі, хто працює в операторському приміщенні вагона. На посту протягом всіх 108 км від Козятина до Жмеринки перебували Петро КОБЕРНИК, Сергій ПРАСОВ, Володимир ТУПІКОНЕНКО та Сергій САВІН. За їхньою роботою спостерігав майстер цеху дефектоскопії Вінницької дистанції колії Юрій ШТИБЛІКОВ.

    Незадовго перед початком роботи разом з екіпажем отримую докладний інструктаж з техніки безпеки. Петро Коберник – досвідчений фахівець, який віддав роботі у галузі неруйнівного контролю на українських залізницях без малого 46 років, вводить у курс справ поступово.

    — Ідеальною для розшифровувача картиною буде така, коли на моніторі відсутні зайві сигнали, — посвячує мене у професійні секрети Петро Артемович. – Інакше кажучи, у таких випадках можна вважати, що причин для хвилювання апаратура не видає. Тобто під вагоном – здорова сталева колія. П. Коберник звертає мою увагу на стан підвагонного візка, де розташовано акустичні датчики. Ультразвукові дефектоскопні лижі для контролю кожної рейкової нитки обладнано резонаторами з різними кутами введення УЗ коливань. Пам’ятаєте, як розташовують лікарі датчики перед початком кардіографічних досліджень? На грудній клітині, руках, ногах… Імпульси, що видає організм людини. Ось у чому цінність тих досліджень. Щось нагадало мені цей процес в операторському приміщенні вагона-дефектоскопа. Між іншим, відеоінформація про поведінку кожного підвагонного вузла також надходить до екіпажу через комп’ютерні монітори.

    КОЛИ ЗНИЗИТЬСЯ ГОСТРОТА СИТУАЦІЇ

    Під час прозвучування рейок Петро Коберник тримав радіозв’язок із машиністом електровоза Ігорем ВЕЛИКОПОЛЯНОМ. Ясна річ, діалог згідно з регламентом переговорів необхідний для дотримання робочої швидкості та безпеки руху вагонів­дефектоскопів, яка не перевищує 40—50 км/год. Саме із такою швидкістю рухається і наш вагон. Обраний режим зберігається до тих пір, поки датчики на моніторі не розпочинають сигналізувати про підозри щодо виникнення можливих негараздів. Залежно від певних характерних визначень на «кардіограмі» розшифровувачі прийматимуть відповідні рішення. Іноді й термінові.

    Швидкість огляду знижується. За радіозв’язком начальник вагона дає команду машиністу про термінову зупинку. На відео­екрані бачимо, що є поломка у конструкції дефектоскопних лиж. За якихось п’ять хвилин Сергій Прасов, Володимир Тупіконенко та Сергій Савін замінюють деталь. Знову відправляємося на перегін.

    Коли знизиться гострота ситуації, П. Кобер­ник пояснить алгоритм дій у випадках із необхідністю прийняття невідкладних заходів у разі визначення небезпечних дефектів у рейці.

    ПРО «СИМПТОМИ ХВОРОБИ»

    — Фахівці, які працюють у вагоні-дефектоскопі, — говорить П. Коберник, — проводять терміновий аналіз отриманої інформації спільно. Обов’язково проглядаємо дефектограми, що зроблені зйомними дефектоскопами. Після планового огляду, навіть якщо технологічні підозри не підтвердяться, протягом двох-трьох діб група повторного контролю знову оглядатиме колію. Якщо підозра підтвердиться, рейку з гостродефектним місцем буде замінено. Весь потік інформації надходить до галузевої служби колії регіональної філії «Південно-Західна залізниця». Тут ведеться суцільний контроль за рейками, підконтрольними службі колії.

    У розмовах із членами екіпажу вагона-дефектоскопа дізнався, що на виникнення і розвиток дефектів рейкового полотна у значній мірі впливають і надмірний тоннаж, пропущений через колію, і різкі зміни навколишніх температур разом із підвищеною напругою у рейках під час їх розтягування у довжину (у період літньої спеки).

    …Після того, як виявлено черговий «симптом хвороби», Петро Коберник докладно заповнить карту дефектного перетину рейки. У ній буде відображено будь-який «дріб’язок»: якою апаратурою перевіряли, який дефект визначено, його розміри і координати. Комп’ютер обчислює точно. Все згідно із суворою інструкцією.

    РЕКОМЕНДАЦІЇ ВІД ПЕТРА КОБЕРНИКА

    — Петре Артемовичу, — запитую начальника вагона-дефектоскопа, — у роботі допомагає багатолітній досвід, яким ви ділитесь з екіпажем? Відомо, що ваші лекції під час технічних занять, які періодично організовуються службою колії столичної магістралі, також є корисними для молодих інженерів і техніків з неруйнівного контролю рейок. А як щодо теорії?

    З книжкової полички, що в операторському приміщенні, Петро Артемович дістає навчальний посібник, виданий кафедрою «Залізнична колія та колійне господарство» Державного економіко-технологічного університету транспорту під авторством доцентів Михайла КАРПОВА та Романа ЙОСИФОВИЧА.

    — Тут міститься вся науково­практична інформація про засоби неруйнівного контролю рейок. Рекомендую, — з усмішкою в очах дає пораду мій співбесідник.

    Вагон-дефектоскоп разом з локомотивом набирає звичну швидкість. Знову у виробничий стан переводиться діагностуюче обладнання. Незабаром прибуваємо на станцію Жмеринка. Попереду в екіпажу – розшифровування даних про стан рейкового господарства на 108 км головного ходу.



    Фото автора

    Віктор ЗАДВОРНОВ, «Робітниче слово».
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05