РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 17 (15 травня 2017) 

  • Нескорена духом Наталія ЛИСЯНА

    Наталія Олександрівна ЛИСЯНА – людина особливої долі. Дев’яносто четвертий рік на життєвому календарі цієї щирої, привітної жінки. Вона по праву належить до тієї славної когорти коростенських ветеранів з величезним багажем життєвого досвіду і мудрості, які творили міць магістралі. Наталія Олександрівна і її чоловік, Микола Петрович, після фронтових доріг Другої Світової приїхали до Коростеня і стояли біля витоків становлення відділка залізниці.


    Нещодавно мала нагоду поспілкуватися з Наталією Лисяною — чудовою жінкою-залізничницею, нескореною духом, якій стільки історичних подій довелося пережити і стати їх учасницею. Наталія Олександрівна розповіла, що народилася в Курську. А коли почалася війна, мешкали у Воронежі. Їй тоді було прекрасних 17 літ. Було багато мрій на майбутнє, але все змінила війна. Із сім’єю перебували в евакуації на Уралі. А згодом молодій дівчині випало нести військову службу. Моя співрозмовниця підкреслила, що хоч і не довелося їй стріляти, та служба у штабі у військово­експлуатаційному управлінні була серйозна. У складі військової частини брала участь у визволенні від фашистських загарбників Польщі і дійшла до Берліна. Після такої вистражданої Перемоги ще певний час була військовослужбовцем. Але вже не сама, бо на війні звела її доля з юнаком із селища Лисянка Черкаської області Миколою ЛИСЯНИМ. І їхнє кохання війна не могла здолати. Отож створилася сім’я, а в 1946 р., там же, в Німеччині, народився їхній старший син.

    Згодом повернулися вже до своєї країни. Так склалися обставини, що місцем їхнього проживання став Коростень — великий залізничний вузол, який тоді ще був не до кінця відновлений після багатьох бомбардувань. Микола Петрович пішов працювати черговим по відділку залізниці, Наталія Олександрівна — у квиткову групу. Так уся трудова біографія подружжя і була пов’язана з Коростенським відділком. Наталія Лисяна згадує, що, окрім службових справ, любила й громадську діяльність, тож була задіяна і в жіночій раді, і навіть в товариському суді. А ще має звання Почесного донора… Було в її житті багато світлого й доброго, та були важкі й непоправні втрати.

    Своїх синів — Юрія і Олександра — виховали з чоловіком достойними, порядними людьми. Обидва здобули вищу залізничну освіту. Юрій працював заступником начальника дистанції сигналізації та зв’язку, Олександр обрав іншу діяльність: він проживав у Тюмені, мав приватне підприємство. На жаль, так трапилося, що вони рано пішли з життя. Зараз із найрідніших людей у Наталії Олександрівни троє онуків, троє правнуків. Є в неї добрі друзі, в тому числі й з ветеранської організації дирекції, з якими постійно спілкується.

    Наталія Олександрівна на своєму солідному віковому рубежі залишається позитивною і щирою, вона великий життєлюб і оптиміст. І це саме те, що хочеться в неї запозичити і поставити в приклад для наслідування.


    Фото з архіву Наталії ЛИСЯНОЇ

    Оксана КЛИМЧУК, «Робітниче слово»
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05