РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 17 (15 травня 2017) 

  • Переможний травень Василя ХОПЕРСЬКОГО

    Тисячі фронтових і мирних доріг вплелися стрічкою в долю цієї людини. Сьогодні Василь Сергійович ХОПЕРСЬКИЙ — учасник бойових дій, знана і шанована людина. А скільки довелося пережити. У воєнне лихоліття доводилося йому відстоювати волю рідної землі, а в післявоєнний час брати активну участь у відбудові рідного краю.

    У переддень Перемоги до нього знову повернулися спогади про те, як проходила юність, як в серце врізалося страшне слово «війна», як до останнього стояв на полі бою за Вітчизну... Народилися діти, онуки та правнуки... І вже цвіте на його подвір'ї 98-ма весна...


    Так і хочеться сьогодні віддати шану кожній бойовій нагороді, яка виблискує на грудях Василя Сергійовича. Яскраве свідчення тому — дві медалі «За боевые заслуги», орден «Красной Звезды», «Отечественной войны» II ступеня, «Богдана Хмельницкого» III ступеня, медаль «За безупречную службу в Вооруженных Силах СССР» I ступеня, «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» та багато інших. Нелегко було йому в ті вогненні літа, нелегко живеться і сьогодні. Даються взнаки опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани.

    Але сьогодні ветеран Хоперський усміхнений та щасливий, бо свято 9 Травня – це щирий йому дарунок. Під час нашої зустрічі Василь Сергійович захотів поговорити не лише про війну, а й про родину, про воєнного побратима. Так, для ветерана війни ці спогади найвагоміші в житті.

    Народився Василь Хоперський 6 травня 1919 р. в Росії, в станиці Кам’янській, хутір Хоботок, Ростовської області. Для хлопчика з малих літ у думках і вчинках найбільшим авторитетом був батько Сергій Логвинович – великий трудівник, прихильник козацьких традицій свободи, честі та справедливості. Всі ці якості ввібрав в себе змалку і Василь. Згодом в таких же традиціях виховував і власних дітей. Родина була дружньою. Він старанно вчився основам життя, справно виконував домашні обов’язки: по догляду за гусьми на хуторі, пас корову, любив трудитися в полі з братами, словом, не гребував ніякою роботою. Та найбільше задоволення, і не лише для дітлахів, дарувала річка Донець. До речі, у тих краях на Донці проводились зйомки відомого всім фільму «Тихий Дон». Полюбляв риболовлю, хоч займався цим дуже рідко. Та пригадав такий випадок.

    — Я на скельному березі Донця за хутором під час риболовлі на бубирів намагався вивільнити застряглий в очереті гачок вудки і ледь не втопився під камінням, яке на мене посипалося.

    Доля оберігала Василя Сергійовича. За життя різних трагічних випадків траплялося немало. У голодних 1921—1922 рр. маленький Василь переніс черевний тиф. Дитяча пам'ять міцно зберегла обриси ліжка в кімнаті, у кутку якої батьки разом із сестрою сиділи з палаючими свічками.

    — Я лежав, час від часу втрачаючи свідомість, — каже Василь Сергійович. — Через певний час пізно ввечері вся родина за столом і я на руках у мами. На столі — чугунок з картоплею в мундирах, квашена капуста та помідори. Раптом, прийшовши до тями, я потягнувся за великим червоним помідором, що тримала мама. І після слів татуся «пусть ест, все равно умрет» жадібно висмоктав сік двох томатів і за столом заснув. Проспав півтори доби. Але вижив. Дивуюся, що дожив до цього дня і все життя неймовірно любив квашені червоні помідори.

    Та найважчим і найтрагічнішим для родини Василь Хоперський вважає голодний 1933 р. Суп він з’їдав у школі, а хліб приносив додому. Серед убогого харчування головним було варево з картопляного лушпиння та напівгнила капуста.

    За час нашого спілкування Василь Сергійович Хоперський не раз висловлював глибоку вдячність долі за те, що вона подарувала йому зустріч з Миколою Павловичем Зінов’євим під час Другої світової, яка згодом переросла в братерську дружбу та підтримувала їхні душевні сили і у мирні роки життя. На жаль, його вже немає на цьому світі, але пам'ять і теплі почуття залишилися назавжди.

    За мирну працю Василь Хоперський нагороджений Укрзалізницею знаком «Почесному залізничнику» на 86-му році життя до 60-річчя Перемоги. Має загальний трудовий стаж майже 63 роки, з яких понад половину трудився на Південно-Західній залізниці: у дорожньому будівельно-монтажному тресті, службі колії, займаючи різні керівні посади. Після звільнення за віком він не припинив трудову діяльність і ще понад чотири роки працював за трудовою угодою в Бахмацькій колійній машинній станції № 285 та Київському рейкозварювальному поїзді. Можливо, хтось його не зрозуміє, але я переконана, що сьогодні знайдеться небагато людей, що так віддано служили улюбленій справі, як Василь Сергійович, — до 85 років.

    Мене дуже вразив його погляд: мудрий, сповнений життєствердної перемоги, віри та надії. І ще — щира, добра душа, відкрите серце, незгасний оптимізм. Вам долею велено жити, шановний Василю Сергійовичу! Живіть і радуйте своїм поглядом і мудрим словом дітей, онуків, правнуків і все молоде покоління. Бо у вашому серці — неоціненне багатство цілих поколінь, ім'я якому — пам'ять і переможний травень!


    Фото автора

    Тетяна ШЕМЧУК, «Робітниче слово»
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05