РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 16 (5 травня 2017) 

  • ВОЛОДИМИР ГОРБАТЮК: «Добре там, де нас немає»

    У 2016 р. закінчив магістратуру і вступив до аспірантури. З 2015 р. працює черговим по ст. Київ-­Пасажирський. Навчається і працює. Працює і навчається. Готує до друку статті, цікавиться наукою. Щоб полегшити роботу собі і колегам, щоб вивчити щось нове. Тому тема його дисертації звучить так: «Підвищення технологічної надійності роботи пасажирської станції шляхом корегування типових технологічних норм».


    Саме у розмові з Володимиром акцентували свою увагу на особливості роботи пасажирської станції. Адже такий термін, як «пасажирська станція», — рідкісне явище. У нашій країні лише три таких — у Києві, Одесі та Харкові. Зазвичай роботу на залізничних станціях комбінують. Торкаємось різних тем. Багато говоримо про роботу. Для мого співрозмовника у цій площині чимало питань, але не менше і варіантів їх вирішення. Не варто заперечувати, що зі знаннями Володимира і бажанням працювати у будь-якій приватній логістичній компанії його знання і досвід знадобилися б. Але Володимир Горбатюк розуміє, до якої мети йде і з яким багажем розпочне перетворення на рідній магістралі.

    «Між собою станцію Київ­Пасажирський ми називаємо «Магістральною», — посвячує мене у секрети залізничної лексики молодий черговий. Розповідає і про «синю книжечку», яка є своєрідним путівником для працівника служби руху, про графік руху, який також є законом. Говоримо про технічне оснащення рухомого складу, аналіз мінімальних відхилень, внутрішньо-станційні схрещення маршрутів…

    — А хто ж є прикладом для наслідування в перевізному процесі? — запитую у молодого залізничника. Звичайно, Китай, Японія, де залізниця перейшла повністю на електрорухомий склад. Саме це дозволяє графік руху розрахувати посекундно. Хоча від неочікуваних ситуацій і впливу від людського фактора ніхто не застрахований. Неможливо передбачити зрив стоп¬крана чи перегорання лампочок у світлофорі. У Володимира чимало ідей, втілити які він сподівається за допомогою науки. Разом з колегами — доцентом кафедри УПП ДЕТУТУ В’ячеславом МАЦЮКОМ та доцентом Олексієм ГОРЕЦЬКИМ підготував до друку статтю у Віснику СНУ ім. Даля на тему «Дослідження стану та тенденцій розвитку технологічної надійності пасажирських перевезень». Дуже допомагає у цьому практика, власне, робочий процес на станції, де видно, наче під мікроскопом, безліч деталей, про які не дізнатись з теорії. А ще доречними є поради від колег, які вже з досвідом, аналізуючи ситуацію, приймають рішення миттєво. Адже по-іншому у перевізному процесі і бути не може.

    Від обговорення залізничної тематики плавно переходимо до соціальних аспектів життя. Перше, про що запитую, знаючи статистику міграції молоді у пошуках роботи, чи немає таких намірів у Володимира. Хлопець, не задумуючись, відповідає, що його місце у власній країні. Він добре розуміє істину: «Добре там, де нас немає». Жодними «заробітками» не відкупитись від відчуття «чужинності», другорядності в іншій країні.

    Це при тому, що Володимир винаймає житло у столиці, навчається і збирається одружитись. Відповідь є гідною сучасного українця, чи не так?

    — Після закінчення зміни слухаю музику, це допомагає зняти напруження, читаю наукову фантастику, наукову літературу, статті із психології, активно користуюсь соціальними мережами, — розповідає Володимир Олександрович. — Люблю подорожувати, пізна­вати культуру, музику, кухню... Це дуже корисно для розвитку особистості.

    Ти — особистість. Ось що заклали в маленьку голівку свого сина батьки-залізничники Олександр Дмитрович та Наталія Володимирівна, а також віру у власні сили. Невеличке залізничне селище Білокоровичі, що на Коростенщині, стало для маленького хлопчика першим полігоном для пізнання та спостереження. Сьогоднішній графік Володимира досить насичений. Але такий ритм триматиме й надалі, бо хоче займатися наукою. Не віддаленою, а реально корисною і практично потрібною.

    P. S. Нещодавно Володимир Горбатюк одружився. Приєднуємось до низки святкових привітань і ми. Нехай сімейне життя дарує затишок, тепло і гарних діточок. «Анно, — звертаюсь до дружини Володимира, — у вас прекрасний чоловік, який переймається через те, що мало часу може приділити своїй чарівній половинці. Та це тимчасово. Терпіння – одна із цеглинок міцного родинного фундаменту».


    Фото Олександра ІВАНОВА

    Валентина КОЛЯДА, «Робітниче слово»
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05