РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 16 (5 травня 2017) 

  • Вони потребують нашої підтримки

    Минуло вже більше трьох десятків років після аварії на Чорнобильській АЕС, а чимало справжніх її ліквідаторів і досі оббивають пороги владних кабінетів у пошуках справедливості, аби добитися того, що належить їм за законодавством. Бригадир колісно-роликової дільниці локомотивного депо Козятин Василь БОГАТИРЬОВ має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії. Вже далекого 1987-го він як помічник машиніста тепловоза працював у складі бригад колійної машинної станції № 120 у зоні катастрофи.

    — У локомотивному депо Козятин я працюю з 1980 р., — розповідає Василь Миколайович. — Прийшов сюди одразу після служби у війську. Був помічником машиніста електровоза, та згодом перейшов працювати на тепловози. Тоді, в середині 80-х, декілька тепловозів нашого депо були орендовані КМС-120. На одному з них працював і я. Коли трапилася катастрофа на Чорнобильській АЕС, чимало моїх колег неодноразово виїздили в зону аварії для ліквідації наслідків. Я потрапив туди лише 1987-го. З моменту трагедії минув рік, тож ми добре знали, куди їдемо. Проте ніхто від цього відрядження не відмовився, не спасував. Працювали поблизу станцій Йолча, Посудово, інколи доводилося заходити навіть у 30-кілометрову зону відчуження, звідки було добре видно труби аварійної електростанції. Ми там міняли пліті. Працювали вахтовим методом по 10–12 год. Скажу відверто, ззовні там нічого не вказувало на страшну трагедію. Навколо була чудова природа: ліс, річки. В населених пунктах, хоч й зрідка, проте можна було побачити людей, оселі ще не були захаращеними. Скрізь цвіли сади (були ми там у травні), на місцевих річках та ставках бачили рибалок, які ловили рибу. Та й на колгоспних полях часто­густо можна було побачити працюючу техніку.

    Наслідки цього відрядження він відчув за декілька років, коли різко погіршилося здоров’я. Тож з локомотивною роботою довелося розпрощатися. В депо йому запропонували іншу посаду, та він не хотів залишати цех експлуатації, де відпрацював майже півтора десятка років. Тому й погодився на менш оплачувану роботу оператора, а згодом й нарядника при черговому по депо.


    Ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС Василь БОГАТИРЬОВ

    Поки було здоров’я, ліквідатор аварії на ЧАЕС навіть не замислювався про отримання статусу «чорнобильця», не користувався належними пільгами. Та коли виникла потреба у лікуванні, він тривалий час через усілякі бюрократичні перепони не міг отримати такий статус. Домігся цього лише у 1992-му – більш як за п’ять років після повернення з Чорнобильської зони. Спочатку дали ІІ категорію учасника ліквідації, та згодом й ту замінили на третю, бо щось там за встановленими нормами було не так. Довелося двічі судитися. Виграв обидва суди і домігся статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії. Та до сьогодні держава не компенсувала йому того, що встановив суд. Посилається на відсутність коштів.

    — Я вже втомився боротися з таким ставленням держави до нас – ліквідаторів, — говорить мій співбесідник. – Однак хочу щиро подякувати колективу депо та його керівництву, які допомагають нам, «чорнобильцям», всім, чим можуть. Я вдячний колишньому начальнику депо Михайлу Володимировичу ВИСОЦЬКОМУ, який, знаючи, скільки коштів я витрачаю на лікування, перевів мене на посаду з більшим розрядом та зарплатнею. Вже інший начальник депо — Микола Миколайович ШУТОВ призначив мене бригадиром дільниці, що також дозволило отримувати більшу зарплатню. Та й чинний начальник депо Олег Володимирович ГРИГА, майстер нашого цеху Віктор Васильович УГОДІН, профспілка депо завжди приходять на допомогу, підтримують, з розумінням ставляться до того, що часто доводиться йти на лікарняний.

    Як ліквідатор аварії на ЧАЕС він не отримав тоді від держави ні орденів, ні медалей, ні премій. Ризикуючи життям, вправно й на совість робив там свою роботу, боровся з наслідками цієї страшної техногенної катастрофи, щоб врятувати життя іншим людям. На залізниці таких як він ліквідаторів тієї аварії й сьогодні працює чимало. Всі вони потребують нашої допомоги та підтримки. І не лише у дні, коли в державі в чергову річницю вшановують пам’ять жертв аварії на Чорнобильській АЕС.


    Фото автора

    Анатолій САДОВЕНКО, «Робітниче слово»
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05