РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 13 (13 квітня 2017) 

  • У Фастові відроджено аматорське театральне мистецтво

    Не поділяю думки про те, що у ХХІ ст. духовні цінності, які виховує, наголошую, самодіяльне мистецтво, відходять на другий план. Ще не раз згадаємо із сумом про закриті залізничні клуби, де працювали вокальні студії, танцювальні гуртки… Саме культурні цінності народжують та оберігають життя, творять любов до ближнього, народу, рідної землі, вітчизни.

    26 березня, напередодні Міжнародного дня театру, подивився виставу Фастівського самодіяльного драматичного театру за твором Степана Васильченка «На перші гулі», поставлену режисером Миколою КОСОВСЬКИМ.

    А запросив мене на цю виставу колишній машиніст електропоїзда місцевого моторвагонного депо, нині інженер Київського електровагоно-ремонтного заводу Анатолій ЧЕХОВИЧ. Сьогодні Анатолій Мар’янович грав Савку – селянина років 40 за задумом драматурга. За простим сюжетом, Савка – працелюбний господар тримає під невсипним батьківським контролем власну доньку Олену, зав’язується конфлікт. Старий як світ – між дорослим та юним поколінням. Не дозволяє Савка 18¬літній Олені (Катерина ПІНЧУК) йти на гулі (гуляння). І це при тому, що дівчина вже пригледіла собі парубка Тимоша. Ось тут і режисерська інтрига. Жінкам на сцені неодноразово приходилося приміряти на себе образи сильної статі. «Чоловіче амплуа» того дня на себе вдало приміряла Олена ГУРЕЄВА.


    Сцена з вистави. Василина — Надія ШВЕЦЬ, Савка — Анатолій ЧЕХОВИЧ, Олена — Катерина ПІНЧУК


    Виставу закінчено. Але полишати сцену актори не поспішають

    За жанром «На перші гулі» — лірична комедія. Тож завдяки грі кранівниці Фастівського моторвагонного депо Надії ШВЕЦЬ (Василина, дружина Савки) та її колег­аматорів – слюсаря Українського державного центру залізничних рефрижераторних перевезень (УДЦЗРП) Олега ЗМАЖЕНКА, маляра УДЦЗРП Оксани ШЕВЧЕНКО та інших акторів глядачі перебували у захваті протягом цілої години. У виставу включено виступи інструментального колективу. Місцевий ансамбль троїстих музик з районного будинку культури виконав безліч українських композицій, від чого фастівські «На перші гулі» можна назвати зразком синтетичного мистецтва на аматорській сцені. Грали, співали, а переповнена зала міського палацу культури, вщент заповнена вдячними фастівчанами, підтримувала акторів оплесками.

    Чи легко сьогодні ставити виставу? За словами Савки, вибачаюсь, Анатолія Чеховича, доводиться не лише грати на сцені. Аматори самотужки шукають декорації, бутафорію, костюми. Факт: завдяки завзятості Надії Швець (у селі Паляниченці вона попросила місцевих бабусь дати покористуватися тим скарбом, який залишився в їхніх скринях) усі актори розкрили внутрішній світ власних персонажів. Приміром, вишиванка, яка була того дня на А. Чеховичу, на мій погляд, допомогла йому втілитися у характерну роль. Його монолог із власною дружиною Василиною (театральна роль) про молоде кохання слухав, як кажуть, на одному подиху. В основу п’єси С. Васильченка покладено оптимістичний сюжет. Будь­що Олені хочеться на вечорниці. Ні за які умовляння батько її не відпустить. Якщо так, то завзятий парубок Тиміш переходить до рішучих дій. Не спинить його ані паркан біля садиби Савки, ані двері хати, за якими батько ховає Оленку, яка «стала на порі». Треба буде, так він і опудало принесе до порога Савчиної оселі, натякаючи старому про його абсурдну поведінку. Як там не є, а на бік Тимоша все ж таки стане Василина. Правда, перед цим для порядку поганяється за ним з рогачем. А парубку не страшний ні рогач, ні кнут у руках Савки. Все одно не постраждає ні від майбутнього тестя, ні від тещі. А Оленку він все ж таки на вечорниці поведе. Савка через моральний наступ з боку Тимоша таки вижене молодих з двору на їхнє перше офіційне побачення.

    Фастівське театральне мистецтво розвивається. Про суттєві зміни в культурному житті міста пише місцева преса. У репертуарі відродженого театру (має понад 90¬річну історію, але починаючи з 1998¬го по 2015 р. не працював), крім ліричної комедії «На перші гулі», є вистава «Куди вітер віє» того ж таки Степана Васильченка. Чому п’єси саме цього драматурга ставлять фастівчани? Річ у тім, що Фастів для класика української літератури, який був і режисером аматорського театру, душею місцевої молоді, став рідним через те, що тут жили його мати та сестра. Прем’єра «На перші гулі» відбулась у 1911 р. на вигоні, де збиралась молодь для відпочинку і залицянь. Отже драматургію С. Васильченка його послідовник, відмінник Міністерства культури колишнього СРСР Микола Косовський поступово ставить на сцені. Мистецтво розвивається, вистави Фастівського самодіяльного драмтеатру збирають повні зали. Місто залізничників завдяки місцевій владі стає частинкою великого театрального мистецтва. Попри тенденцію на інших залізничних вузлах закривати осередки культури.

    Фото автора

    Віктор ЗАДВОРНОВ, «Робітниче слово».
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05