РОЗДІЛИ
ПРО НАС
ІСТОРІЯ
НОВИНИ та ІНТЕРВ'Ю
ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ
ПАСАЖИРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ
ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ
ПОСЛУГИ
ЦІННІ ПАПЕРИ
ЗАКУПІВЛІ
МІСЦЯ ВІДПОЧИНКУ
ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
АНТИКОРУПЦІЙНА ПРОГРАМА
Внутрішній ринок працi
РЕКЛАМА
ПОСИЛАННЯ
ПРЕЗЕНТАЦІЇ
ГАЗЕТА «Робітниче слово»
Інформація про газету
Зворотній зв`язок
Передплата «Робітниче слово»
РОЗКЛАД РУХУ
На вашу думку
Schedule
Мапа сайту
Звернення громадян
Отримання вiдповiдей на актуальнi питання



  • Перелік випусків » № 5 (10 лютого 2017) 

  • Ілюзіон по-конотопськи

    У суботу, 4 лютого, конотопчани мітингували перед залізничним вокзалом. Розпіарена акція протесту зібрала сотню громадян. Вони вимагали відновлення продажу квитків на вокзалі СТ. Конотоп на поїзди Київ—Москва, Одеса—Москва та Жмеринка—Москва, скасованого телеграмою ПАТ «Укрзалізниця» восени минулого року. До такого радикального і непопулярного заходу залізничників змусили затримки поїздів на тому боці через порушення російських митних правил пасажирами з Конотопа.


    Зустріч на мітингу. Заступник начальника Департаменту пасажирських перевезень
    ПАТ «Укрзалізниця» Олександр КРАСНОШТАН веде діалог із мешканцями Конотопа.

    БІЗНЕС НА САЛІ

    З України вивозяться в основному харчові продукти: сало, м’ясо, сир… Законодавство сусідньої держави не забороняє громадянинові на кордоні мати їх при собі, але не більше встановленої норми: м’яса, наприклад, до п’яти кілограмів, і обов’язково в заводській упаковці. Усе, що понад норми і без упаковки, підлягає вилученню та утилізації або поверненню на територію, з якої ввезено.

    Запитаєте, скільки беруть у дорогу наші співвітчизники? Багато.

    10 травня 2015 р. на ст. Брянськ у двох вагонах поїзда Кишинів—Москва російські митники вилучили шість тонн яловичини, що належала громадянам України, які їхали з Конотопа.

    Восени того ж року портал «ТАСС», посилаючись на прес-секретаря Брянського управління Россільгоспнагляду Тетяну Земченкову, інформував, що за десять місяців у поїздах з України (їх на той час було десять. – М. П.) на митних постах Брянськ-Орловський та Суземка вилучено 25 т сала, 17 т м’яса і 1 т ковбаси.

    І далі мовилося про причину активізації стражів російського кордону: «Контроль за попытками провоза с Украины нелегальной продукции усилен после обращения нижегородского фермера к главе Россельхознадзора РФ Сергею Данкверту. Он рассказал, что продает свою продукцию на рынках Москвы, является официальным предпринимателем, платит налоги, но испытывает серьезную конкуренцию со стороны продавцов, реализующих на столичных рынках привезенное с Украины дешевое сало и мясо».

    Цей бізнес дуже простий. Худоба купується в селян навколишніх районів, забивається вдома й реалізовується на місцевих ринках. Він годує не одну сотню конотопчан, які втратили роботу на заводах. Але прибуток потроюється, коли м’ясо та сало продати в Москві, до якої 800 км. Із середовища м’ясників­саловозів виділилася група, яка освоїла московські велилюдні торжища. І нічим більше не займається, як їздить туди-сюди.

    Ризикована річ, скажу вам. Подвійний контроль на кордоні, московська міліція, яка за кілометр бачила, у кого перевірити документи, малопривітна атмосфера ринків інколи зводять прибуток до нуля. А то й залишають у боргах. Проте ризикують.

    Те, що з Конотопа пасажирськими поїздами возять м’ясо до Москви, секретом не було. Наприклад, сумська газета «Данкор» 11 листопада 2015 р. повідомляла, як «у Конотопі активісти зупинили котрабанду м’яса». Один із них, Максим Назаренко, потім виклав свої враження на сторінці у Facebook: «Вдоль всей 4¬й платформы стояли отдельными организованными группами неизвестные нам лица. Внутри образованных групп скопом лежали сумки и мешки, наполненные, как мы подозревали, мясной продукцией. Чтобы убедиться в этом, мы подошли к одной из таких групп. Люди, особо не скрываясь ни от кого, обсуждали, каким образом они будут загружать мясо в поезд, кто именно из присутствующих мужчин будет это делать... В дальнейшем, когда прибыл поезд, для нас уже не было никаких сомнений, что сейчас произойдет попытка контрабанды мясной продукции, поэтому я сообщил эту информацию в конотопскую милицию».

    Даруйте за довгу цитату, але ви тепер можете уявити експортноспрямований масштаб приватного м’ясного бізнесу конотопчан. Для турне вони обирали поїзди, які відправлялися зі станції увечері: переважно № 6 Київ—Москва, № 24 Одеса—Москва, № 90 Жмеринка—Москва. Дуже зручні. Ніч у дорозі – і на місці. Ніхто їм не заважав. Громадські активісти щовечора на четверту платформу не навідувалися, міліції уже треба окремо нагадувати, а митники та прикордонники поступалися проворністю потойбічним. Для української ж залізниці прохання «нижегородского фермера» до Россільгоспнагляду вилилося у затримках поїздів на митних постах Брянськ-Орловський та Зернове. Постійні. І тривалі, бо м’ясо треба «знайти», оформити, вивантажити. А затримки міждержавних пасажирських поїздів – це збитки, нарікання пасажирів і претензії російських контролюючих органів, врешті, безпека руху, адже пасажирський вагон не розрахований на перевезення м’яса тоннами. Тому й було прийняте жорстке рішення. Телеграма ПАТ «Укрзалізниця» суттєво ускладнила конотопським м’ясовозам бізнес-тури до Москви.

    НЕ НА ВСІ ЗАПИТАННЯ Є ВІДПОВІДЬ

    Телеграма порушила закони? Ні, жодного. Залізниця має право призначати і скасовувати зупинки, відміняти та призначати поїзди. Конотопські пасажири залишилися без транспортного сполучення? Теж ні. До Брянська і Москви можна виїхати поїздами Кишинів—Москва, Львів—Москва, Миколаїв—Москва. До Києва – регіональними, до Чернігова – приміським.

    Швидко, до речі, зорієнтувалися конотопські автоперевізники: з осені кілька бусів бігають містом із запрошенням з’їздити до Москви.

    Пасажир має право перевозити багаж, але вага і розмір його обмежені. Контролювати, скільки кілограмів у картатій сумці, начебто повинні провідники. Тільки як? Жодного разу подібної процедури не бачив і навіть не уявляю, як це можна зробити практично. Тоді для чого норма виписана у правилах?

    Коли прибуває поїзд на прикордонну станцію, платформа, де він зупиняється, відразу стає «зоною митного контролю». Територією, де інспектор і цар, і бог, і військовий начальник. Поява сторонніх осіб – порушення. Лише пасажири з квитками, тільки залізничники для обслуговування вагонів, тільки поїзна бригада. Клунки на платформі відразу б мали насторожувати. Але прямо¬таки ілюзіон: «громадські активісти» контрабанду бачать, а ті, кому належить за посадовими обов’язками? Ні. Чому?

    Прикро, але до порушень правил перетину кордону причетні і провідники. Без їхньої згоди ні один пасажир не сховає сало в ящик для білизни чи у підвагонних люках, які або загвинчуються, або під замками.

    Повірте, провідники помічають усе. І завжди знають, хто чергує на митних постах і в нас, і в них. Напрошується запитання, як же формуються бригади для поїздів міждержавного сполучення, коли з року в рік ситуація не поліпшується? А чи, може, я помиляюся?

    ЯК ПАН МІСЬКИЙ ГОЛОВА УКРЗАЛІЗНИЦІ УЛЬТИМАТУМ ПОСТАВИВ

    Серпневу телеграму ПАТ «Укрзалізниця» про скасування посадки на три поїзди конотопчани сприйняли без захоплення. Але і без трагізму. Та декого, видно, її зміст зачепив. Один мудрий чоловік тоді сказав: «Та ви ж на болючий мозоль наступили, ви ж усю логістику порушили». І як у воду дивився. У вересні до Міністерства інфраструктури з вимогою скасувати телеграму звернувся конотопчанин Дмитро Власенко – транспортний експерт, а в миру — викладач економіки Конотопського інституту Сумського державного університету. Але ґрунтовну відповідь, одержану з ПАТ «Укрзалізниця», він відразу назвав відпискою і «сокиру війни» не сховав. Бо коли транспортний експерт її витягує, так це надовго. На порталі «Сумські дебати» 26 жовтня 2016 р. Дмитро Власенко помістив коментар листа ПАТ «Укрзалізниця» під красномовною назвою «Українська залізниця непогано заробляє на перевезеннях до Москви». На його думку, пасажир, який бере квиток з Одеси до Москви, платить 3 тис. 200 грн. Коли від Одеси до Конотопа – 300, і на той же поїзд від Конотопа до Москви – 1 тис. 900. 300 грн. плюс 1 тис. 900 буде 2 тис. 200. Різниця між ціною за один квиток і за два – 1 тис. грн. Аби пасажири не вдавалися до подібної економії, вважає транспортний експерт, ПАТ «Укрзалізниця» і скасувала посадку та висадку по Конотопу.

    У публікації «Сумських дебатів» немає натяку на транспортну блокаду. Як, здається, не було її і в рішенні міських депутатів на черговій сесії 4 жовтня – ухвалили написати звернення до керівництва ПАТ «Укрзалізниця» про скасування телеграми.

    Аж тут долучився пан міський голова Артем Семеніхін. Попер буром і поставив ПАТ «Укрзалізниця» цілий ультиматум. Великий. І відразу. Після пана Микити Уласовича Забрьохи, славного сотника, такого завзяття на сторожі громадських інтересів у Конотопі не бачили. Словом, ілюзіон продовжився.

    Сміливу замашку пана голови відразу розтиражували ЗМІ.

    За браком газетних шпальт наводимо лише деякі із думок на адресу українських залізничників. Мова про те, що керівництво ПАТ «Укрзалізниця» робить все, щоб дестабілізувати ситуацію у прикордонному регіоні (портал «Цензор. НЕТ»). Міський голова підтримав протестну акцію під стінами залізничного вокзалу ст. Конотоп. Серед вимог — відновлення залізничного руху із зупинкою поїздів для входу і виходу пасажирів з транзитних поїздів.

    Міський голова навіть вимагає звільнити від займаних посад осіб, дії яких призвели до «залізничної» блокади міста…

    Коментувати не беруся. Бо, як помітив ще дідусь Крилов, «видать она сильна»… Ця закваска — кістьми лягти за народ і розірвати навіяну буйною фантазією блокаду міста. Популістський натиск?

    Думаючі ж люди розуміють, що такими прийомами контрабанду не викоренити.

    І ОСТАННЄ ЗАПИТАННЯ

    Мітинг відбувся, коли вже стало відомо, що продаж квитків і посадку­висадку по Конотопу на поїзд № 23 Москва—Одеса дозволено. Але ні це, ні спроба заступника начальника Департаменту пасажирських перевезень Олександра Красноштана довести позицію ПАТ «Укрзалізниця» до свідомості мітингувальників результату не мали. «Даєш квитки на Москву!» – і все. Здавалося б, стихія. На мітинг вийшли громадські активісти, якраз ті, хто не бере квитків на поїзди Москва—Київ, Москва—Жмеринка та Москва—Одеса. Транспаранти, виготовлені завчасно і в одному місці, за змістом повторили ультиматум пана голови. Та плюс публікація заклику до протесту в одній з місцевих газет, яка без дозволу згори коми не ставить…

    Хлопці і дівчата, конотопські керівники, а ви совість маєте? За перевезення пільгових категорій громадян у 2016-му Конотоп Укрзалізниці винен 1 млн 600 грн. Надійшло лише 75 тис. І це, здається, все. Бо місто стало в позу і вимагає калькуляцію(?!). Бо ілюзіон продовжується.

    Микола ПАЦАК
    Контактна інформація
    Україна, 01601, м. Київ, вул.Лисенка,6
    Приймальня начальника залізниці: 0(44)-4654410 факс 0(44)-4654107
    Прес-служба тел.: 0(44)-4069708 факс: 0(44)-4069175 email: pres@sw.uz.gov.ua
    Розклад руху поїздів (цілодобово): 0-900-90-80-05 (послуги платні), 0(44) 309-70-05